ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позову без розгляду
26 грудня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/7699/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Криничне» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Фермерського господарства «Криничне» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.06.2021 № 14959;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.06.2021 № 15769;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Фермерське господарство «Криничне» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Призначено підготовче засідання у справі на 01.12.2023 о 09 год. 15 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4, м. Дніпро.
У підготовче засідання 01.12.2023 позивач не прибув та у зв'язку з його неявкою підготовче засідання було відкладено на 26.12.2023.
У підготовче засідання 26.12.2023 позивач повторно не прибув.
Суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача у підготовче засідання з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути питання про залишення позову без розгляду у письмовому провадженні.
Згідно із відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Фермерського господарства «Криничне», код ЄДРПОУ 32064945, є: 92500, Луганська обл., Старобільський р-н, селище міського типу Мілове, вул.Міловська, будинок 68А.
Оскільки юридичною адресою позивача є тимчасово окупована територія України, повідомлення позивача про прийняття справи до провадження, виклик у судові засідання відповідно до підпункту 20 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) здійснено з особливостями, визначеними Законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення позивач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, або про ухвалення судового рішення.
Відповідні оголошення про прийняття ухвали про відкриття провадження опубліковані на офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду 23.11.2023 та 01.12.2023, що підтверджено повідомленням уповноваженої особи суду.
Крім того, повістки про виклик за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи направлялися до Електронного кабінету позивача.
Статтею 131 КАС України закріплений обов'язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.
Так, частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з частиною третьою статті 131 КАС України положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.
Повідомлення про зміну місця проживання (перебування, знаходження), адреси електронної пошти позивача у матеріалах справи відсутнє.
Оскільки до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Законодавче формулювання частини п'ятої статті 205 КАС України «якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак, не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування (зазначену правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19).
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Матеріали справи не містять поданого на виконання вимог цієї норми повідомлення позивача про неможливість прибуття у підготовчі засідання 01.12.2023 та 26.12.2023 з поважних причин, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення підготовчого засідання.
В аспекті наведеного суд зазначає, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення підготовчого засідання на 01.12.2023 та 26.12.2023, повторне після відкладення підготовчого засідання неприбуття його в підготовче засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що відповідач на розгляді справи по суті не наполягає, суд дійшов висновку про можливість застосування визначеного пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку повторної неявки позивача у підготовче засідання - залишення позову без розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена (частина третя статті 240 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 183, 240, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Фермерського господарства «Криничне» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяС.В. Борзаниця