КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
26 грудня 2023 року Київ № 320/45618/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б.,
розглянувши позовну заяву в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доЦентрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області в особі Бориспільського районного відділу центрального міжрегіонального Управління ДМС в місті Києві та Київській області
провизнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області в особі Бориспільського районного відділу центрального міжрегіонального Управління ДМС в місті Києві та Київській області, у якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Бориспільського районного відділу центрального міжрегіонального Управління ДМС в місті Києві та Київській області про відмову в оформленні паспорта громадянина України у вигляді ID-картки позивачу ОСОБА_1 ;
- зобов?язати Бориспільський районний відділ центрального міжрегіонального Управління ДМС в місті Києві та Київській області оформити паспорт громадянина України у вигляді ID-картки позивачу ОСОБА_1 .
Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2684,00 гривень.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи вищенаведене, сума судового збору, яка підлягає сплати складає 1073,60 грн.
Представником позивача заявлено клопотання про відстрочення судового збору, яке обґрунтовано тим, що позивач на момент подання позовної заяви відбуває покарання у ДУ «Бориспільська виправна колонія №119», а тому в останнього відсутня можливість сплатити судовий збір.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» надані пільги щодо сплати судового збору, а саме від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Проте, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, заявлені вимоги позивача не пов'язані з порушенням його прав, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку та розглядаються за правилами кримінального процесуального законодавства. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Такими доказами можуть слугувати: довідка органу доходів і зборів про наявність або відсутність доходів за попередній календарний рік, довідка з місця відбування покарання про розмір виплат отриманих засудженим, тощо.
Висновок суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 30.09.2020 (справа №640/22585/19), від 07.12.2020 (справа №560/4280/20).
Представником позивача до позовної заяви не долучено жодного доказу в підтвердження неможливості сплати позивачем судового збору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для відстрочення позивачу від сплати судового збору відсутні, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Враховуючи викладене, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору в сумі 1073,60 грн на рахунок Київського окружного адміністративного суду.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 161 КАС України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 5, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Діска А.Б.