Рішення від 26.12.2023 по справі 917/814/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.12.2023Справа № 917/814/16 (910/11129/21)

Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 62; ідентифікаційний код 05808735)

про стягнення заробітної плати

в межах справи №917/814/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №917/814/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" .

До Господарського суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Автокраз" про стягнення заробітної плати.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 прийнято до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Автокраз" стягнення заробітної плати до розгляду в межах справи №917/814/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" та відкрито провадження; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Витребувано у Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" копію наказу про зарахування на роботу ОСОБА_1 ; копію наказу про звільнення з роботи ОСОБА_1 ; довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за весь час заборгованості.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, проте на виконання вимог ухвали суду від 10.09.2021 надав копії наказів про прийняття на роботу та про звільнення позивача, особової картки позивача та довідки про розмір заборгованості по заробітній платі.

Будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень від сторін по справі до суду не надходило.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи, а також доказами, що були надані позивачем протягом усього періоду розгляду справи в суді.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Згідно з наказом (розпорядженням) № 1006 від 08.11.2004 ОСОБА_1 прийнято на роботу до Холдингової компанії «АвтоКраз» (правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство «АвтоКраз») з 09.11.2004 на посаду смазчика.

Наказом (розпорядженням) № 100 від 24.03.2021 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 звільнено з посади стропальника 2 розряду за угодою сторін у відповідності до п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

За нормами ст. ст. 21, 22 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

У ч. 3 ст. 15 зазначеного Закону закріплено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оплату праці").

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Ст. 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як вбачається із наданих позивачем доказів суду, відповідач всупереч наведеним законодавчим положенням при звільненні ОСОБА_1 не у повному обсязі виплатив йому заробітну плату. Заборгованість відповідача з виплати позивачеві належних йому коштів становить 14 101,98 грн.

Вказаний розрахунок позивачем був здійснений на підставі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 24.06.2021 (від 24.06.2021 № 1501/16-31-55-27), звіту-рахунку за період з 01.03.2020 по 21.05.2021, виданого АТ «ОТП Банк» від 21.05.2021, а також довідки з Пенсійного фонду України за формою ОК-7 від 12.04.2021.

Так, відповідно до довідки Пенсійного фонду України за формою ОК-7 у межах звітного періоду 2020 року сума заробітку/доходу позивача за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року складає 12 462,86 грн.

При цьому, у день звільнення ОСОБА_1 24.03.2021 відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми, належні при звільнені, а також не здійснив виплату належних позивачу коштів - заробітної плати, у зв'язку з чим позивачем розраховано розмір заробітної плати за січень - березень 2021 року виходячи з розміру середнього заробітку.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Середній заробіток для виплати працівникові компенсації за час затримки розрахунку при звільненні визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. П. 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При цьому згідно з п. 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка відповідно до п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Так, позивачем нараховано заборгованість по заробітній платі за період січень - березень 2021 року у розмірі 1 639,12 грн (56 робочих днів з 01.01.2021 до 24.03.2021 х 29,27 грн - середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 (1 258,99 грн - заробітна плата за листопад - грудень 2020 року / 43 фактично відпрацьовані дні = 29,27 грн) = 1 639,12 грн).

Також, суд звертає увагу, що згідно п. 3 Порядку, всі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Як роз'яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Зазначені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України узгоджуються з вимогами Податкового кодексу України.

Доказів на спростування розміру заборгованості з виплати заробітної плати, який заявлений позивачем до стягнення при подачі позовної заяви, відповідачем не надано.

Проте, ПрАТ "АвтоКраз" на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 надано розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 до виплати за період з травня 2020 по грудень 2020 року у розмірі 4 768,14 грн., оскільки ухвала суду від 10.09.2021 в частині витребування доказів, а саме: довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за весь час заборгованості, відповідачем виконана не була, суд, відповідно до приписів частини десятої статті 81 ГПК України, визнає обставину (розмір заборгованості наданий позивачем), для підтвердження, спростування якої витребовувались, зокрема розмір всієї наявної заборгованості.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких інших доказів на підтвердження сплати відповідачем заробітної плати позивачу в повному обсязі матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 14 101,98 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів при її виплаті.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Київська, 62; ідентифікаційний код 05808735) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 14 101 (чотирнадцять тисяч сто одну) грн. 98 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів при її виплаті. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Київська, 62; ідентифікаційний код 05808735) в дохід Державного бюджету України 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.12.2023.

Суддя А.В. Яковенко