ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Додаткова постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2532/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" адвоката Скок Антона Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/2532/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 17 577,08 грн
ВСТАНОВИЛА:
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 17 577,08 грн, з яких: 9 600,00 грн - сума основного боргу, 344,81 грн - 3 % за користування коштами, 2 761,26 грн - інфляційні втрати, 4 871,01 грн - пеня, витрати на правничу допомогу та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг автотранспортом та спецтехнікою № 25012021/3 від 25.01.2021 в частині своєчасності оплати наданих послуг.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі №904/2532/23 закрито провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" основного боргу у розмірі 9 600, 00 грн.
Позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" пеню у розмірі - 4 871, 01 грн, інфляційні втрати - 2 761, 26 грн, 3% річних - 344, 81 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн та судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.
Судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 150, 00 грн залишено за позивачем.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП", в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 4 871, 01 грн., інфляційних втрат у розмірі 2761,26 грн., 3 % річних у розмірі 344,81 грн. та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 153,60 грн., 3 % річних в сумі 10,26 грн. та пені в сумі 68,38 грн., в інший частині оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Коваль Л.А, Верхогляд Т.А.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у цій справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі №904/2532/23 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі №904/2532/23 - залишено без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покладені на апелянта.
11.12.2023 справу повернуто до Господарського суду Дніпропетровської області.
13.12.2023 до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся представник позивача.
Заява мотивована тими обставинами, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлялось про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, за приписами ч.8 ст.129 ГПК України відповідні докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила відповідну заяву, відтак, наявні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023 заяву прийнято до розгляду та її розгляд вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.
Колегія суддів розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" адвоката Скок Антона Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі №904/2532/23, вважає, що вона підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що судові витрати слід покласти на відповідача.
Постанова апеляційної інстанції, якою рішення господарського суду залишено без змін, ухвалена 11.12.2023.
13.12.2023 до апеляційного суду надійшла заява від позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції.
До заяви додані докази понесення витрат, а саме: копія договору про надання правничої допомоги № 04-01/23 від 04.01.2023, копія акту виконаних робіт від 27.10.2023, копія платіжної інструкції № 24999 від 07.11.2023, докази направлення заяви відповідачу.
Так, між адвокатом Скок А.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю укладено договір про надання правової допомоги № 04-01/23 від 04.01.2023.
Відповідно до п. 3.1. договору про надання правової допомоги сторони визначили, що за правову допомогу клієнт - ТОВ «ВАЙТ» сплачує адвокату гонорар, остаточний розмір якого визначається сторонами актом виконаних робіт.
Згідно з актом виконаних робіт № 12 від 27.10.2023 Адвокатом надана правова допомога відповідно до договору про надання правової допомоги № 04-01/23 від 04.01.2023, а саме:
- підготовка правової позиції щодо апеляційної сукарги ТОВ «БІГ СІТІ ГРУП» у справі №904/2532/23 на рішення Господарського суду Дніпропетрвоської області від 29.08.2023;
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «БІГ СІТІ ГРУП» у справі №904/2532/23 на рішення Господарського суду Дніпропетрвоської області від 29.08.2023;
- направлення відзиву на апеляційну скаргу з додатками відповідачу та до суду.
Сторони визначили, що загальний розмір гонорару Адвоката під час розгляду справи в суді першої інстанції складає 2650,00гривень.
При цьому, колегія суддів вважає зазначене опискою, оскільки мова йде про складення апеляційної скарги.
Відповідний розмір гонорару адвоката був сплачений ТОВ «ВАЙТ» згідно платіжної інструкції № 24999 від 07.11.2023 у повному обсязі.
Матеріалами справи підтверджується надання позивачу правової допомоги і складання процесуальних документів у справі в суді апеляційної інстанції адвокатом Скок Антоном Володимировичем згідно з ордером серії АЕ №1137687, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4265 від 22.04.2019.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст. 126 ГПК України).
Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 925/932/20, від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Так, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як: їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що заява позивача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
З огляду на викладене обставини щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу у вказаному вище розмірі доведені позивачем згідно з положеннями ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Здійснивши аналіз матеріалів справи і доказів понесення витрат позивача на правову допомогу, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви позивача та вважає необхідним стягнути з відповідача 2650,00 грн. понесених позивачем витрат в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" адвоката Скок Антона Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі №904/2532/23 задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" (вулиця Любарського, будинок 143, офіс 304, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 37451739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" (вулиця 129-ї бригади територіальної оборони, буд.128, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50019; ідентифікаційний код 37215550) 2650, 00 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст додаткової постанови виготовлено та підписано 25.12.2023.
Головуючий О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.А. Коваль