СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
20 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/6/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.
при секретарі судового засідання Фурсової А.М.
за участю представників сторін:
прокурор - Ногіна О.М., службове посвідчення №072833 від 01.03.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімп-Трейд” (вх.№2326 Х/2 від 03.11.2023)
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області (вх. №1520)
на рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 у справі №922/6/20 (суддя Сальнікова Г.І., повний текст рішення складений 27.05.2020)
за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області, м. Харків,
до 1-го відповідача Харківської міської ради, м. Харків,
2-го відповідача Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,
3-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімп Трейд”, м. Харків,
про визнання незаконним та скасування рішення; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі; зобов'язання повернути нежитлові приміщення; скасування записів державної реєстрації на право власності та витребування нежитлових приміщень,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2020 року керівник Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати п. 17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 26.10.2016 № 412/16; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.12.2016 № 5426-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 2248 та скасувати записи про проведену державну реєстрацію права власності №18534293 від 06.01.2017 та №18534515 від 06.01.2017; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-:-6, 8-:-12, 14-:-20 площею 385,3 кв.м. та 51/100 частки нежитлового приміщення 1-го поверху №7 площею 3,3 кв.м. загальною площею 388, 6 кв.м., які розташовані в житловому будинку літ. “А-5” за адресою: місто Харків, вулиця Нестерова, 4, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 у позові відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено.
Рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 у справі №922/6/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано п. 17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 26.10.2016 № 412/16. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.12.2016 №5426-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 2248 та скасувати записи про проведену державну реєстрацію права власності №18534293 від 06.01.2017 та №18534515 від 06.01.2017. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-:-6, 8-:-12, 14-:-20 площею 385,3 кв.м. та 51/100 частки нежитлового приміщення 1-го поверху № 7 площею 3,3 кв.м. загальною площею 388, 6 кв.м., які розташовані в житловому будинку літ. “А-5” за адресою: місто Харків, вулиця Нестерова, 4, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення.
09.10.2020 на примусове виконання постанови апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 Господарським судом Харківської області видано відповідний наказ. Згідно наказу ТОВ "Олімп Трейд" зобов'язано повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-:-6, 8-:-12, 14-:-20 площею 385,3 кв.м. та 51/100 частки нежитлового приміщення 1-го поверху №7 площею 3,3 кв.м. загальною площею 388, 6 кв.м., які розташовані в житловому будинку літ. “А-5” за адресою: місто Харків, вулиця Нестерова, 4, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення.
08.01.2020 державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №922/6/20 від 09.10.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2021 відкрито провадження за касаційними скаргами Харківської міської ради та ТОВ "Олімп Трейд" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у даній справі, також задоволено клопотання скаржників та зупинено виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.03.2021 закрито касаційне провадження за касаційними скаргами Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 922/6/20, поновлено виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 922/6/20, виконання якої було зупинено ухвалою Верховного Суду від 18.01.2021.
В обґрунтування вказаної ухвали суд касаційної інстанції зазначив, що правовідносини у справі, яка переглядається, та у справах, на рішення в яких посилались скаржники, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, не є подібними.
03.11.2023 ТОВ "Олімп Трейд" звернулось до Східного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20. Заявник просить прийняти заяву до розгляду та зупинити дію постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 до розгляду заяви по суті. Скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 та прийняти нову, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи заяви, ТОВ "Олімп Трейд" зазначає, що суд апеляційної інстанції в постанові порушив завдання та засади господарського судочинства, визначені статтями 2, 11, 13, 15 ГПК України, ухилився від принципу застосування Конституції України як норми прямої дії, розтлумачивши при цьому закон на користь позивача з порушенням балансу інтересів та захисту реалізації права незахищених громадян, яке їм гарантовано Державою та Основним законом. Вважає, що на порушення статті 236 ГПК України суд апеляційної інстанції не дослідив всіх обставин, які мають значення для справи, не надав їм належної правової оцінки, як і доводам, викладеним у письмових поясненнях третьої особи, зокрема щодо свідомого порушення відповідача інтересів не тільки Держави та ряду громадян.
Вважає, що на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було однакового застосування положень Закону України “Про прокуратуру” в частині повноважень прокурора щодо звернення до суду, дій, які повинні бути вжиті прокурором до звернення до суду, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання прав прокурора на оскарження органу місцевого самоврядування.
Обґрунтовуючи заяву, ТОВ "Олімп Трейд" також вважає, що в основу рішення апеляційного суду покладено висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах: №908/684/19 від 26.08.2020, №545/275/19 від 17.06.2020, №707/2825/18 від 25.08.2020 та інші висновки Верховного Суду, від яких наразі відступила Велика Палата Верховного Суду у справі №483/448/20 що, на думку заявника, є підставою для перегляду постанови суду апеляційної інстанції.
ТОВ "Олімп Трейд" також зазначає, що в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 Суд зазначив, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.
Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор.
Як зазначає ТОВ "Олімп Трейд", з позовом у даній справі до суду першої інстанції звернувся Керівник Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області в порядку статті 131-1 Конституції України, статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із даним позовом в якості самостійного позивача прокурор зазначав, зокрема, те, що Харківська міська рада - один зі співвідповідачів, рішення якого оскаржується через недотримання вимог законодавства стосовно відчуження об'єктів нерухомості з комунальної власності у власність ТОВ "Олімп Трейд". Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підставу для представництва інтересів держави. На думку ТОВ "Олімп Трейд", прокурор не зазначив, а суд не звернув уваги, що конституційне право на звернення до суду за захистом інтересів громадянина або держави прокурор може реалізувати як одразу після постановлення органом акта (рішення), прийняття посадовою особою рішення, вчинення нею дій або допущення бездіяльності, які прокурор оспорює, так і після використання такого засобу прокурорського реагування, як протест. Таке твердження відповідає правовій позиції Конституційного Суду України, викладеній у Рішенні № 7-рп/2009 (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини).
ТОВ "Олімп Трейд" зазначає, що прокурор мотивував позовні вимоги, зокрема, приписами ст. 391 ЦК України, що регламентує підстави для звернення власника з негаторним позовом для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні його майном. Суд апеляційної інстанції застосував цей припис, мотивуючи підстави для задоволення позову. Разом з цим, вважає заявник, суди не встановили, що ТОВ «ОЛІМП-ТРЕЙД» чи інша особа, уклавши оспорюваний договір, використала спірне нерухоме майно у цілях, що не заборонені чинним законодавством України. В той же час, повернення територіальній громаді спірних нежитлових приміщень не переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірних нежитлових приміщень. При цьому прокурором жодним чином не зазначено, в чому саме полягала суспільна цінність цих приміщень.
Суди першої й апеляційної інстанцій, на думку ТОВ "Олімп Трейд", не встановили, що зазначені приміщення не відносяться до якогось фонду, чи потребуються до використання територіальної громади, або мають суспільний інтерес. Зазначене, вважає, залишилось поза увагою суду; суд допустив безпідставне втручання у мирне володіння майном гарантоване державою, застосувавши висновки Верховного Суду які, на думку суду, відносились до цієї справи.
Стверджує, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 зазначив, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі, за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов'язку щодо дотримання порядку представництва, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави.
Втім, вважає заявник, недотримання прокурором своїх обов'язків по контролю за дотриманням законів призвело до порушення прав ТОВ "Олімп Трейд" з боку Харківської міської ради. Як вважає ТОВ "Олімп Трейд", через відсутність єдності судової практики відбулося порушення законних прав ТОВ "Олімп Трейд" та винесення незаконного та необґрунтованого рішення суду.
ТОВ "Олімп Трейд" зазначає, що однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Заявник вважає, що основною підставою скасування рішення господарського суду й ухвалення нового рішення про відмову у позові є безпідставність вимоги прокурора, недотримання законодавства, незастосування принципу визначеності та відступлення Великої Палати Верховного Суду від висновків покладених в основу судового рішення апеляційної інстанції.
Посилаючись на те, що наразі постанова суду перебуває на виконанні та не виконана, просить суд переглянути постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, скасувати її та прийняти нову, якою залишити без змін рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 заяву ТОВ "Олімп Трейд" (вх.№2326 Х/2 від 03.11.2023) у справі №922/6/20 залишено без руху. Встановлено заявнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення її недоліків.
На виконання ухвали суду від 08.11.2023, ТОВ "Олімп Трейд" 14.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду надано уточнену заяву від 13.11.2023 (згідно штампу на поштовому конверті). У заяві ТОВ "Олімп Трейд" надає уточнення, що заява про перегляд судового рішення за новоявленими обставинами подається в порядку п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 поновлено ТОВ “Олімп-Трейд” строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20. Відкрито провадження за заявою ТОВ “Олімп-Трейд” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 та призначено розгляд заяви на 20.12.2023. Витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/6/20. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на заяву ТОВ “Олімп-Трейд” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали.
У наданому до суду відзиві на уточнену заяву ТОВ "Олімп Трейд" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, Харківська обласна прокуратура просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Олімп Трейд" та залишити в силі постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20. Прокурор вважає, що доводи, покладені в основу заяви ТОВ "Олімп Трейд" не можуть розцінюватись як нововиявлені обставини в розумінні ст. 320 ГПК України. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 вважає, що перегляд справи у зв'язку із нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення; правові висновки суду в іншій справі щодо застосування норм матеріального права не є фактичними даними, а отже не можуть визнаватись нововиявленими обставинами.
Також зазначає, що у заяві ТОВ "Олімп Трейд" наполягає на необхідності врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20 , що передбачає новий розгляд справи та надання повторної оцінки вже дослідженим обставинам та доводам сторін щодо наявності або відсутності повноважень прокурора на звернення з позовом до суду. На думку прокурора, посилання заявника на вказану постанову не відповідає процедурі остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами (висновки Верховного Суду у постанові від 21.02.2023 у справі №910/20106/20, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2021 у справі №910/11820/20). У зв'язку з цим, прокурор вважає, що заявником невірно визначено підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, допущено неправильне тлумачення норм процесуального права.
В судове засідання 20.12.2023 з'явився представник Харківської обласної прокуратури. Інші сторони своїм правом на участь в судовому засіданні не скористались, про час, день та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Колегія суддів з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки інші учасники справи про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась. Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Представник Харківської обласної прокуратури у судовому засіданні 20.12.223 підтримав доводи, викладені у відзиві на заяву ТОВ "Олімп Трейд"; просив у задоволенні заяви ТОВ "Олімп Трейд" відмовити; постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 залишити в силі.
Дослідивши матеріали справи, а також доводи, викладені ТОВ "Олімп Трейд" в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20, заслухавши присутнього в судовому засіданні представника Харківської обласної прокуратури, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
За змістом частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.
Отже, нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, істотність цих обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.
Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17).
Таким чином, обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами. Водночас дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019, судове провадження № 11-813за19).
Обґрунтовуючи доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 ТОВ «Олімп Трейд» зазначало, що з позовом у даній справі до суду першої інстанції звернувся Керівник Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області в порядку статті 131-1 Конституції України, статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із даним позовом в якості самостійного позивача прокурор зазначав те, що Харківською міською радою, один зі співвідповідачів, рішення якого оскаржується, недотримано вимог законодавства стосовно відчуження об'єктів нерухомості з комунальної власності у власність ТОВ "Олімп Трейд". Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підставу для представництва інтересів держави.
Як вважає заявник, на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було однакового застосування положень Закону України «Про прокуратуру» в частині повноважень прокурора щодо звернення до суду, щодо вжиття прокурором дій до звернення до суду, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання прав прокурора на оскарження рішення органу місцевого самоврядування.
ТОВ "Олімп Трейд" зазначає, що 28.09.2022 Великою Палатою Верховного Суду у справі №483/448/20 прийнято постанову, в якій викладено іншу правову позицію, відповідно якої визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі, за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов'язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та надання можливості такому органу самостійно звернутись до суду за захистом порушених прав держави.
За твердженням заявника, в основу постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 покладено висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №908/684/19 від 26.08.2020, №545/275/19 від 17.06.2020, №707/2825/18 від 25.08.2020 та інші висновки Верховного Суду щодо повноважень прокурора, від яких Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.09.2022 у справі №483/448/20 наразі відступила.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що Східним апеляційним господарським судом 22.09.2020 прийнято постанову у справі №922/6/20, якою апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено; рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 у справі №922/6/20 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову прокурора.
У даній справі прокурор звернувся до суду як самостійний позивач, посилаючись на відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, визначивши першим відповідачем Харківську міську раду, другим відповідачем Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що в обґрунтування свого права на звернення в інтересах держави прокурор, з посиланням на ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, зазначає, що відчуження об'єктів нерухомості комунальної власності з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 7 Конституції України, гарантує місцеве самоврядування. Прокурор зазначав, що з урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак в даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, він самостійно подає вказаний позов.
Досліджуючи під час апеляційного перегляду справи питання щодо права прокурора на звернення до суду як самостійного позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі №698/119/18). Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом позову у даній справі є вимога про визнання незаконними та скасування п. 17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 26.10.2016 №412/16, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.
Особою, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста Харкова, є Харківська міська рада.
Судом встановлено, що звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор одним із співвідповідачів вказав Харківську міську раду, оскільки рішення саме цього органу оспорюється прокурором, із зазначенням, що вказане рішення прийнято із порушенням чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підставу для представництва інтересів держави.
Судова колегія погодилась із такою позицією прокурора, зважаючи на те, що захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Харкова має здійснювати Харківська міська рада, проте, саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення та підписання договору, які прокурор вважає незаконними та такими, що порушують інтереси держави в особі територіальної громади м. Харкова. З огляду на це, судова колегія дійшла висновку, що, прокурором цілком правомірно заявлено відповідний позов, а Харківську міську раду визначено одним із відповідачів у цій справі; іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Харкова, виходячи із спірних правовідносин, не існує.
Посилаючись на правові висновки Верховного Суду у справах №908/684/19 від 26.08.2020, №545/275/19 від 17.06.2020, №707/2825/18 від 25.08.2020, колегія суддів дійшла висновку, що безпосередність звернення прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, цілком правомірно обґрунтовується перевищенням міською радою, як органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста, встановлених законом меж її владних повноважень; необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважала, що в даному випадку прокурор належним чином підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач.
Як вважає ТОВ "Олімп Трейд" у поданій до суду заяві, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції не було однакового застосування положень Закону України «Про прокуратуру» в частині повноважень прокурора щодо звернення до суду за підстав відсутності органу, уповноваженого державою на здійснення функцій захисту її інтересів у спірних правовідносинах та відсутність висновку Верховного Суду з питання щодо прав прокурора на оскарження органу місцевого самоврядування.
Так, дослідженням постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №483/448/20, на яку посилається заявник, судом встановлено, що у п. 7.18. Суд зазначав, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Інакше кажучи, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №698/119/18).
Також у п. 7.21. постанови у справі № 483/448/20 Суд зазначив, що у позовній заяві прокурор вказав, що інтереси держави порушено внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, незаконного рішення. Прокурор вказав, що оскільки саме Покровська сільська рада допустила порушення інтересів у спірних правовідносинах, то ця рада не є органом, який може здійснювати захист інтересів держави у тих самих відносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом, а саме з вимогами: про визнання незаконним і скасування тих пунктів рішення сільської ради, які передбачали включення спірної земельної ділянки до переліку тих, право оренди яких виставляється на торги для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та про затвердження відповідного проекту землеустрою; про визнання недійсним протоколу проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки, на підставі якого переможцем визначено відповідачку; про визнання недійсним відповідного договору оренди землі та зобов'язання відповідачки повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді. Тому Велика Палата Верховного Суду з огляду на її попередню практику, сформовану до моменту звернення до суду прокурора, не погоджується з доводами касаційної скарги про те, що він не підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі.
У п. 8.9. вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду за результатом надання правової оцінки можливості звернення прокурора до суду як самостійного позивача, також зазначила, що оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються із постановами Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17.
З урахуванням таких висновків, Велика Палата Верховного Суду відступила від викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 січня 2021 року у справі № 917/341/19 висновку про те, що прокурор має діяти у процесі в інтересах держави тільки в особі сільської ради, якщо він звернувся одночасно з вимогами про визнання незаконним і скасування її рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передання земельної ділянки в оренду, про визнання незаконним і скасування рішення сільради про продовження відповідного договору оренди, про визнання недійсними і припинення на майбутнє договору оренди землі та додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі, а також про зобов'язання орендаря повернути територіальній громаді в особі сільради земельну ділянку шляхом підписання акта приймання-передачі.
Отже, Суд відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 січня 2021 року у справі № 917/341/19 відповідно до якого прокурор має звертатись до суду в інтересах держави в особі відповідної ради, а не зазначати її відповідачем у справі.
Втім, наведені висновки Великої палати у справі №483/448/20 в цій частині не спростовують висновків постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20, а лише підтверджують їх правомірність в частині визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі за відсутністю уповноваженого органу з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду, викладені у справах №587/430/16-ц та № 698/119/18, посилання ня які міститься також в постанові Великої палати у справі № 483/448/20 та від яких Велика Палата не відступала.
Посилання заявника на те, що Великою Палатою Верховного Суду у справі №483/448/20 викладено іншу правову позицію з приводу необхідності дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру та надання можливості такому органу самостійно звернутись до суду за захистом порушених прав держави не знаходять свого підтвердження, оскільки, як вже зазначалось, у п. 7.18 постанови у справі №483/448/20, Суд виснував, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Інакше кажучи, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18).
Саме на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у справах №587/430/16-ц та № 698/119/18 посилався суд апеляційної інстанції, в ході надання оцінки права прокурора на звернення до суду як самостійного позивача.
Судова колегія також враховує, що за результатом касаційного перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20, Верховний Суд ухвалою від 30.03.2021 закрив касаційне провадження за касаційними скаргами Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 922/6/20.
Закриваючи касаційне провадження, Верховний Суд з приводу доводів касаційних скарг про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, зазначив, що у справі №922/6/20 відсутні підстави вважати підтвердженими посилання відповідачів на порушення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді, оскільки, відкриваючи провадження у цій справі, суди встановили відповідність поданої прокурором заяви вимогам ГПК України і не знайшли підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Тобто жодних недоліків цієї заяви, зокрема в частині представництва прокурором інтересів держави в суді, суди не встановили.
У зв?язку з чим касаційне провадження, відкрите за касаційними скаргами з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України у зв?язку з неврахуванням судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, було закрито судом касаційної інстанції відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.
За результатом розгляду справи №483/448/20, на яку посилається заявник, Велика Палата Верховного Суду вважала висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову прокурора в частині вимог про визнання недійсним оспорюваного договору оренди земельної ділянки та її повернення територіальній громаді таким, що відповідає встановленим у справі обставинам та наданим сторонами доказам, які суди оцінили відповідно до процесуальних правил. Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність скасування рішень попередніх судових інстанцій в частині задоволення позову заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 про визнання незаконними та скасовування пунктів 1, 2.2 рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 14 червня 2019 року № 16, визнання недійсним протоколу проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2019 року № 1. Ухвалила в цій частині нове рішення, яким відмовила у задоволенні вказаних позовних вимог. За висновком Суду, рішення Покровської сільської ради про передачу права оренди спірної земельної ділянки на торги вже було реалізоване та вичерпало дію фактом проведення торгів з продажу права оренди спірної земельної ділянки, за наслідками якого сторони уклали відповідний договір оренди землі. З огляду на зазначене, зазначав Суд, оспорювання вказаних рішення сільської ради та протоколу не призведе до захисту інтересів держави у визнанні цього договору недійсним і поверненні земельної ділянки територіальній громаді. Для ефективного захисту інтересів держави у спірних правовідносинах достатньо визнати недійсним договір оренди землі та повернути спірну земельну ділянку її власникові.
Разом з цим, до таких висновків Суд дійшов за результатом розгляду справи, а не з підстав зміни правової позиції. Крім того, предметом розгляду справи №483/448/20 були правовідносини використання земель природно-заповідного фонду, отже, як предмет, так і підстави позову у справі №483/448/20 та справі №922/6/20 не є подібними.
Таким чином, доводи заявника про те, що Велика Палата Верховного Суду у справі №483/448/20 відступила від висновків, покладених в основу постанови суду апеляційної інстанції у справі №922/6/20 не знаходять свого підтвердження. Водночас, навіть в разі зміни правової позиції касаційного суду, на що посилається заявник, такі обставини не дають підстави для висновку, що така позиція, в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, є нововиявленою обставиною у справі №922/6/20.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статей 1, 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справи положення Конвенції та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
Згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" № 69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia, заява № 52854/39); у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
Згідно з процесуальним законодавством нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися ново виявленими (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 2а-23903/09/1270, від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а, від 30.01.2020 у справі №127/2-а-4944/11).
Враховуючи викладене, перевіривши обґрунтованість наведених заявником доводів щодо наявності/відсутності нововиявлених обставин у цьому випадку, судова колегія приходить до висновку, що наведені ТОВ "Олімп Трейд" мотиви перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 не можна вважати такими, що свідчать про наявність нововиявлених обставин. Висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №483/448/20 не є нововиявленою обставиною, відтак не можуть бути підставою для перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20.
У заяві заявник не вказав, яким чином вказані ним обставини, які, на його думку, є нововиявленими у цій справі, могли вплинути на результат розгляду справи з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловленні у постанові від 28.09.2022 у справі №483/448/20. Отже, обґрунтування, вказані ТОВ "Олімп Трейд" у заяві, свідчать про його фактичну незгоду з постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20, втім не є нововиявленими обставинами в розумінні приписів ст. 320 ГПК України.
Інші доводи ТОВ "Олімп Трейд", викладені у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 фактично зводяться до надання повторної оцінки вже дослідженим у справі обставинам та доводам сторін, що не відповідає процедурі перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява ТОВ "Олімп Трейд" про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 за нововиявленими обставинами є необґрунтованою та безпідставною, а тому задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим постанова Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 підлягає залишенню без змін.
Часиною 4 статті 325 ГПК України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
У відповідності до ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 покладається на ТОВ "Олімп Трейд".
Керуючись статтями ст. ст. 129, 320 - 323, 325 234, 235, 254, 255, 264 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімп-Трейд” про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 за нововиявленими обставинами.
Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №922/6/20 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок та строки оскарження ухвали передбачені статтями 287-289 ГПК України.
Ухвалу складено 26.12.2023
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя О.В. Плахов