СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/1429/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Стойка О.В.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №2418 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 (повний текст підписано 09.11.2023 у місті Харків) у справі №922/1429/19 суддя Кухар Н.М.
за розглядом матеріалів за зустрічним позовом
фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 "А"; код ЄДРПОУ: 21677333)
про визнання нікчемним договору,
поданим в межах провадження у справі № 922/1429/19
за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 "А"; код ЄДРПОУ: 21677333)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" (61013, Харківська обл., м. Харків, в'їзд Челюскінців 3-й, буд. 40; код ЄДРПОУ: 30723327) 2) фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) 3) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 4) фізичної особи ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 )
про стягнення 2933473,26 грн
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/1429/19 за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", фізичної особи ОСОБА_2 , фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення з 1-го відповідача, як позичальника та боржника, 2-го, 3-го та 4-го відповідачів, як поручителів та солідарних боржників, за Кредитним договором №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №FW202.672 від 08.07.2016 заборгованість в розмірі 466 717,96 грн (у тому числі: капітал у розмірі 451 444,26 грн, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 6 902,91 грн, пеню в розмірі 8 370,79 грн), а також заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №FW202.672 від 08.07.2016, в розмірі 2 466 755,30 грн (у тому числі: капітал у розмірі 2 242 674,37 грн, проценти в розмірі 45 125,20 грн, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 62 151,39 грн, пеню в розмірі 116 804,34 грн).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 1-й відповідач в порушення умов Кредитних договорів та вимог законодавства, не забезпечив своєчасного погашення кредиту та відсотків.
Ухвалою від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження (т. 1, а.с. 2-3).
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2019 підготовче провадження у справі №922/1429/19 було закрито та призначено розгляд справи по суті на 15.08.2019 року о(б) 12:20 год (т. 1, а.с.143).
Ухвалою господарського суду від 15.08.2023, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті відкладено на 17.09.2019 об 11:30 год (т. 1, а.с. 156).
Ухвалою господарського суду від 17.09.2019 провадження у справі №922/1429/19 було зупинено; справу № 922/1429/19 передано до Східного апеляційного господарського суду на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 (т. 1, а.с. 195-197).
30.10.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про визнання нікчемним Договору поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015 (т. 11, а.с. 1-2).
Позивач за зустрічним позовом просив повернутись у стадію підготовчого судового засідання та відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору за подання зустрічного позову на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Обґрунтовуючи необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, позивач за зустрічним позовом посилався на необхідність встановити усі обставини щодо дійсності Договору поруки № 79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015, оскільки не було дотримано вимоги щодо його нотаріального посвідчення.
08.11.2023 матеріали справи № 922/1429/19 повернуто до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України (т. 11, а.с. 52-55).
Постановляючи зазначену ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що ОСОБА_1 було порушено процесуальний строк, встановлений чинним законодавством для пред'явлення зустрічного позову, що відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення такого позову без розгляду.
Також у даній ухвалі місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 щодо повернення на стадію підготовчого провадження у справі.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.10.2021 було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про розірвання (припинення) Рамкової угоди № FW 202.672 від 17.04.2015 та Договору поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди № FW 202.672; ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про визнання недійсним Договору поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015, у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для їх подання (т. 9, а.с. 157-158).
Проте, питання щодо нікчемності Договору поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 у вищевказаних зустрічних позовах позивачем не ставилося.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням відповідач-3, фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд:
- відстрочити або розстрочити скаржнику сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі;
- прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження без виклику сторін;
- витребувати у Господарського суду Харківської області справу №922/1429/19;
- повторно дослідити всі обставини, які мають значення для справи, а також дослідити і оцінити всі докази, вказані за текстом цієї апеляційної справи та наявні у матеріалах справи;
- скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 щодо повернення зустрічної позовної зави;
- ухвалити нове рішення, яким прийняти до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ “ПроКредитБанк”.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що дана справа неодноразово зупинялася і направлялася до Східного апеляційного господарського суду, то розгляд справи по суті ще не розпочато.
Також скаржник зазначає, що у пункті 4 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, тоді як з матеріалів справи вбачається, що 17.05.2019 та 27.06.2019 таку заборгованість було частково погашено на суму 1 135 000 грн 02.11.2020 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог та зазначено, що за кредитним договором №202.45296/FW 202.672 від 08.07.2016 та за кредитним договором №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018 загальна заборгованість складає 1882700,14 грн. При цьому, апелянт не погоджується із сумами нарахованих позивачем штрафів, процентів та пені.
Окрім цього, вказує на те, що договір поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди №FW 202.677 від 17.04.2015 та №FW 202.672 від 17.04.2015 є нікчемним, оскільки при його укладенні не було дотримано вимог законодавства щодо нотаріального посвідчення даного договору.
Отже, на думку апелянта, наявні всі підстави для повернення у підготовче засідання та прийняття зустрічного позову до розгляду щодо дійсності договору поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 у справі №922/1429/19 та вирішено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.
Також зазначеною ухвалою встановлено учасникам справи строк до 19.12.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншій стороні.
Запропоновано учасникам справи в строк до 19.12.2023 включно надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності) з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення зустрічної позовної заяви з огляду на таке.
Права та обов'язки учасників справи визначені у ст. 42 ГПК України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст.ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
За приписами п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частиною 4 даної статті, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2019, серед іншого, прийнято позовну заяву АТ "ПроКредит Банк" до ТОВ "МЛК Трейд", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення 2 933 473,26 грн до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзивів на позов із урахуванням ст.165 ГПК України.
Вказана ухвала місцевого господарського суду направлена учасникам справи 20.05.2019, що підтверджується відміткою канцелярії на зворотному боці документа.
Зокрема, копія ухвали від 20.05.2019 була направлена ОСОБА_1 на адресу його місця реєстрації ( АДРЕСА_4 ), яке зазначено в його паспорті та в зустрічній позовній заяві.
Дана копія ухвали отримана ОСОБА_1 особисто 24.05.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №61022 28449139 (т. 1, а.с. 84).
Отже, встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, а також строк на подання зустрічного позову сплив (з урахуванням вихідних днів) 10.06.2019.
Проте, зустрічний позов ОСОБА_1 подано до Господарського суду Харківської області лише наприкінці жовтня 2023 року, тобто пізніше ніж 4 роки та 5 місяців після спливу встановленого судом строку.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч. 1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
За вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Колегія суддів зазначає, що Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Однак, клопотання про поновлення або продовження строку для подання зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 заявлено не було.
Колегія суддів зауважує, що згідно з п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "ІОніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Окрім цього, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. Тому, учасники провадження мають розуміти, що встановлені судом строки будуть застосовані.
Також колегія суддів у спірних правовідносинах звертає увагу на застосування принципу процесуальної економії господарського судочинства - загального керівного положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, що б під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зустрічну позовну заяву подано з порушенням строку, встановленого ч. 1ст. 180 ГПК України та такий позов підлягав поверненню заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Поряд з цим, апелянтом не наведено жодних доводів, які б свідчили про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при поверненні зустрічного позову. Викладені в апеляційній скарзі доводи лише стосуються незгоди ОСОБА_4 із сумами штрафів, процентів та пені, а також питання нікчемності договору поруки № 79855-ДП1 від 17.04.2015, що в свою чергу, потребує розгляду справи по суті та не стосується процесуального питання повернення зустрічної позовної заяви.
Стосовно доводів апелянта про повернення до стадії підготовчого провадження у справі, то колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 , зважаючи на таке.
Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п. 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про витребування додаткових доказів; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Обґрунтовуючи необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, позивач за зустрічним позовом посилається на необхідність встановити усі обставини щодо дійсності Договору поруки № 79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015, оскільки не було дотримано вимоги щодо його нотаріального посвідчення.
Як правильно встановив місцевий господарський суд, ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.10.2021 було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про розірвання (припинення) Рамкової угоди № FW 202.672 від 17.04.2015 та Договору поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди № FW 202.672; ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про визнання недійсним Договору поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015, у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для їх подання.
Поряд з цим, ОСОБА_1 у наведених зустрічних позовних заявах серед підстав позову не наведено обставини нікчемності Договору поруки № 79855-ДП1 від 17.04.2015, тобто таке питання ним взагалі на ставилося.
Отже, відсутні достатні правові підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про повернення на стадію підготовчого провадження у справі.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, правильно застосував норми процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обгрунтованих висновків місцевого господарського суду, а тому підстави для скасування зазначеної ухвали відсутні.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, то з урахуванням положень статті 129 ГПК України здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 129, 270, 271, 180, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 у справі № 922/1429/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 у справі №922/1429/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 25.12.2023.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.В. Стойка