Справа № 761/36543/23
Провадження № 1-кс/761/23652/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 230 000 000 009 88 від 02.10.2023, у якому
гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Автономної Республіки Крим, громадянин України, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 ,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 1111 КК України,
УСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про обрання до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 22.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 7 ст. 1111 КК України, відповідно до якої останній, займаючи посаду голови Сімферопольського районного суду, маючи достатній рівень спеціальних знань і професійного досвіду розпочав здійснювати «правосуддя» на окупованій частині України - АР Крим від імені іноземної держави - Російської Федерації. Керуючись матеріальним та процесуальним правом держави-агресора, перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим за адресою Сімферопольського районного суду - м. Сімферополь, вул. К. Маркса, буд. 17, у період після призначення на посаду та по теперішній час виніс понад 900 судових рішень, чим забезпечив становлення та зміцнення окупаційної влади РФ шляхом утворення і функціонування незаконно створених окупаційних органів судової влади РФ на окупованій території України.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 добровільно зайняв посаду голови суду у незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території України, а саме на тимчасово окупованій РФ території АР Крим.
Відповідно до інформації відділу ДЗНД СБ України від 28.09.2023 ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим.
Постановою слідчого від 02.10.2023 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у державний та міжнародний розшук.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, з метою запобігання його спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просив обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з підстав, які у ньому наведені.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, аргументуючи тим, що у матеріалах клопотання відсутнє підтвердження належного повідомлення ОСОБА_5 про підозру, вважав підозру необґрунтованою, а оголошення підозрюваного у розшук незаконним.
Заслухавши думку прокурора, заперечення захисника, вивчивши клопотання, надані сторонами документи, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою без участі підозрюваного за наявністю достатніх підстав вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи підтверджені доказами обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 статті 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Тлумачення даних норм у їх зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя бере до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Таким чином, для вирішення питання наявності підстав для обрання запобіжного заходу необхідним є встановлення, чи містять вказані докази дані, які б могли свідчити, що ця особа вчинила злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 1111 КК.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку вірогідності того, що ОСОБА_5 свідомо переховується від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги відповідь відділу ДЗНД СБ України від 28.09.2023, відповідно до якої ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим.
Крім того, слідчим неодноразово викликався підозрюваний ОСОБА_5 , також вжито низку заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
Вирішуючи питання про наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, які свідчать про високу ступінь ймовірності застосування підозрюваним певних заходів з метою перешкодити кримінальному провадженню.
Крім того, з огляду на обставини вчинення інкримінованого злочину, репутацію підозрюваного, існує ризик, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, спрямоване на підтримку держави-агресора.
Аргументація сторони захисту про неналежне повідомлення ОСОБА_5 про підозру спростована долученими до клопотання матеріалами.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи може бути застосований лише у разі, якщо вона підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За вчинення інкримінованого підозрюваному злочину за ч. 7 ст. 1111 КК встановлене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
У зв'язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування 02.10.2023 останнього оголошено у державний та міжнародний розшук.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, у тому числі переховування підозрюваного, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що обрання інших, більш м'яких запобіжних заходів, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. 177, 183, 193 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 задовольнити.
Обрати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження ОСОБА_5 має бути доставлений до слідчого судді для розгляду за його участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміни на більш м'який запобіжний захід.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1