СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16333/23
пр. № 3/759/6944/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли зі УПП у місті Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 21.08.2023 о 23 год. 50 хв. рухався по вул. Кільцева, 2А у місті Києві, керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві ОСОБА_2 , перебував з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєному правопорушенні не визнав та пояснив, що працівникі поліції не мали права зупиняти його та перевіряти документи, оскільки він є діючим війсьвовослужбовцем.
У судовому засідання захисник ОСОБА_1 - адвокат Зурнаджи Є.Є. просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію адвоката Зурнаджи Є.Є., ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 436997 від 22.08.2023, складений стосовно ОСОБА_1 ; копія протоколу серії ААД №436998 від 22.08.2023, складений стосовно ОСОБА_1 серія ААД №436998 за ч. 5 ст. 126 КУпАП; направлення на огляд водія транспортного засобу з мето виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.08.2023; довідка, складена старшим інспектором з о/д відділу адміністративної практики УПП у місті Києві ДПП Петрук В. від 23.08.2023 щодо проведених заходів із встановленням повторності вчиненого адміністративного правопорушення; копію постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 2 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У той же час, вказана норма закону відсилає до підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, і що встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №436997 від 22.08.2023 та додатки до нього складені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо його ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, суддя критично ставиться до пояснень про невизнання ОСОБА_1 своєї вини, розцінює їх як позицію захисту.
Під час розгляду справи не встановлено порушень працівниками поліції вимог КУпАП та Конституції України, а доводи правопорушника про те, що працівники поліції не мали права зупиняти його та перевіряти документи, суд розцінює як можливість в будь-який спосіб піддати сумніву дії працівників поліції, проте на переконання суду такі порушення не можуть бути констатовані за їх відсутності. Дії працівників поліції щодо складання протоколу є такими, що відповідають чинному законодавству та підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи, зокрема відеозаписом з нагрудної камери.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, яке є умисним, грубим та суспільно небезпечним, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу. Накладення такого стягнення на ОСОБА_1 відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, суд вважає можливим звільнити його від сплати судового збору.
З огляду на вищевикладене та керуючись ч. 2 ст. 130, ст. 7, 9, 23, 401, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
ОСОБА_1 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», звільнити від сплати судового збору як військовослужбовця.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: К.О. Васильєва