СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6472/23
ун. № 759/25188/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на транспортний засіб в порядку спадкування,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на транспортний засіб в порядку спадкування.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Справу передано судді 25.12.2023 року.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовною заявою в порядку позовного провадження, вказавши свій процесуальний статус «позивач».
Суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 42 ЦПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У відповідності до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Таким чином, у справах позовного провадження приймають участь сторони (позивач та відповідач), а також треті особи.
Зважаючи на ст.ст. 52, 53 ЦПК України, треті особи можуть як заявляти самостійні вимоги щодо предмета спору, так і не заявляти їх.
ОСОБА_1 визначив процесуальний статус усіх інших учасників справи як «заінтересовані особи», що прямо суперечить вищенаведеним нормам цивільного процесуального законодавства.
Таким чином, позивач має визначитись із процесуальним статусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відповідності до ст.ст 42, 48, 52, 53 ЦПК України.
Крім того, відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Ціна позову вказана позивачем у сумі 100 720 грн. на підставі договору №214238-R00309 купівлі-продажу автомобілів від 07 травня 2010 року.
У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні Засади оцінки майна і майнових прав» №1440 від 10 вересня 2003 року ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Згідно частин 1, 2 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
В позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна на момент звернення до суду. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
При відсутності достовірних даних, про ціну даного нерухомого майна, станом на час розгляду справи, позивачем щонайменше необхідно надати докази щодо ціни на майно (витяги з веб сайтів продажу аналогічного майна тощо).
Однак, позивачем документально не підтверджена ціна позову щодо дійсної вартості майна на момент звернення із позовною заявою.
Оскільки ціна позову підлягає уточненню, суд при вирішенні справи по суті, у будь-якому разі у силу ст. 141 ЦПК України та вимог Закону України «Про судовий збір» повинен вирішити питання розподілу судових витрат по справі, позивачу слід визначитись із ціною позову в частині ціни на майно, та доплатити судовий збір у разі необхідності.
Також суд звертає увагу на те, що позивач вказав, що звертається до суду на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Правила альтернативної підсудності передбачені статтями 28 та 30 ЦПК України відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18.
Однак позов ОСОБА_1 стосується транспортного засобу марки CHERY TIGGO, сірого кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який не є нерухомим майном.
Таким чином, позивачу варто уточнити підстави звернення до суду, а саме вказати за правилами якої підсудності позов подано до Святошинського районного суду м. Києва.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у спрві.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на транспортний засіб в порядку спадкування - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який становить 10 (десять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О. Горбенко