СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/7888/23
ун. № 759/25111/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадження № 12023105080002066 від 11.11.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
До Святошинського районного суду м. Києва 22.12.2023 року звернувся слідчий СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_5 з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного в рамках кримінального провадження № 12023105080002066 від 11.11.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в проваджені слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105080002066 від 11.11.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засудженим 04.05.2023 Святошинським районним судом міста Києва за ч.1 ст. 309 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
10.11.2023 ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, протягом року після засудження за цією статтею, приблизно о 10 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановленої досудовим розслідуванням особи за грошові кошти у розмірі 100 (сто) гривень, незаконно придбав одну таблетку наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон.
Останній усвідомлюючи, що вказана таблетка містить у своєму складі наркотичний та маючи злочинний намір спрямований на незаконне придбання та зберігання без мети збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, поклав таблетку метадону до правої кишені своєї куртки чорного кольору у яку був одягнений, таким чином ОСОБА_4 , незаконно придбав та став зберігати при собі без мети збуту, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. В той же день, 10.11.2023, приблизно 0 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Київ, пр. Берестейський, 93, був зупинений працівниками поліції, яким в подальшому в період часу з 11 години 24 хвилин до 12 години 10 хвилин, у присутності двох понятих, із правої кишені чорної куртки в яку був одягнутий видав одну таблетку білого кольору, яка відповідно до висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України № CE-19/111-23/61 196-НЗПРАП від 27.11.2023, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) становить 0,022г.
Метадон (фенадон), згідно списку №1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці II «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, та згідно Таблиці №1 Наказу Міністерства охорони здоров?я від 02.08.2000 №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розмір виявленого та вилученого метадону (фенадону) масою 0,022г у ОСОБА_4 є достатнім для притягнення до кримінальної відповідальності.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту, вчиненого особою протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Зеленодольськ Апостолівського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого: 23.12.2011 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 15, 4.3 чт. 185, 4.3 ст. 185, 70 ч.1, 107 КК України до 4 років позбавлення волі; ?21.05.2013 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; ??16.12.2020 Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 15 4.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік; ??04.05.2023 Святошинським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
07.12.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: ??рапортом працівників поліції; ??протоколом огляду місця події від 10.011.2023; ??висновком експерта № CE-19/111-23/61196-НЗПРАП від 27.11.2023.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання: ???переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; ???вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На даний час встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 ??обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до трьох років; ??ніде офіційно не працює та не має інших джерел заробітку;
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад трьох років.
Вищевикладене свідчить про необхідність застосування стосовно ОСОБА_4 , запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м?яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
При цьому, враховується, що жоден з більш м?яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вказане клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти задоволення заявленого клопотання, просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані з клопотанням матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 176 КПК України визначені види запобіжних заходів.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу.
В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов'язковому здійсненню, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Практикою ЄСПЛ в рішеннях «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України» напрацьовані стандарти розуміння поняття «обґрунтована підозра», що передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що певна особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні злочину чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме: ??рапортом працівників поліції; ??протоколом огляду місця події від 10.011.2023; ??висновком експерта № CE-19/111-23/61196-НЗПРАП від 27.11.2023, які у своїй сукупності дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, санкція за який передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі, наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний з високим рівнем можливості може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення покарання, враховуючи відсутність сім'ї та міцних соціальних зв'язків.
Вбачається наявність ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки такі наразі є відомими.
Існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
У зв'язку з цим слідчий суддя вважає за необхідне обрати міру запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваним.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не підлягають застосуванню запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання та домашнього арешту у зв'язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаних ризиків.
Не можливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Вказані обставини та наведені прокурором докази вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, а тому вказане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Також, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.
Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , з урахуванням майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 193-197 КПК України, слідчий суддя-
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадження № 12023105080002066 від 11.11.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19.02.2024 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, після внесення якої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст. 202 КПК України.
У разі звільнення з-під варти, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, у відповідності до ст. 182 КПК України:
- з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися із населеного пункту, за місцем фактичного проживання без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;
- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та роботи,
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді діє до 19.02.2024 року включно та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1