Справа № 758/6488/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судового засідання - Карпишиної К.С.,
учасників справи:
позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника позивачів - ОСОБА_3 ,
представника третьої особи Подільської районної у місті Києві державної адміністрації - Швед А.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, Подільська районна у місті Києві державна адміністрація про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
ВСТАНОВИВ:
позивачі звернулись в суд із позовом до відповідача у якому просять визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 частини квартира АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
В обґрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_1 разом із матір'ю у 2001 році переїхали жити до м. Києва та почали проживати у квартирі АДРЕСА_1 . У цій квартирі надалі залишилась проживати ОСОБА_1 зі сім'єю, сплачувати за житлово-комунальні послуги за діючими рахунками, які були відкриті щодо квартири до 2001 року; здійснювати поточні ремонти та поліпшують житлово-побутові умови. У лютому 2021 році ОСОБА_1 дізналася про те, що квартира не належить її матері, а тому позивач із сім'єю не повинні проживати у ній. Наводить дані про те, що з 2002 року проживають у безхазяйні квартирі та добросовісно нею володіють і продовжують відкрито, безперервно нею володіти протягом більше 10 років. Окрім цього, ІНФОРМАЦІЯ_1 сину ОСОБА_1 виповнилось 10 років, а отже такий також володіє спірною квартирою. Відповідне майно нікому не належить, фактично є безхазяйною річчю, а тому при вселенні у квартиру ОСОБА_1 діяла чесно і добросовісно, відкрито як і її син. У відповідності до ст. ст. 335 та 344 ЦК України просять позов задовольнити.
Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов. Натомість заперечення викладені представником відповідача у судових засіданнях.
Третьою особою Службою у справах дітей та сім'ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - третя особа -1) подано до суду заяву про розгляд справи у відсутності їх представника. Щодо частини позовної вимоги, яка стосується неповнолітньої дитини просить позов задовольнити.
Третьою особою Подільська районна у місті Києві державна адміністрація (далі - третя особа -2) не подано заперечення на позов. Натомість такі заперечення проти позову надані представником у судових засіданнях.
12 червня 2023 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
15 вересня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу по суті до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
У судовому засіданні сторона позивача просить позов задовольнити з підстав викладених у позовні заяві.
У судовому засіданні представник третьої оосби-2 заперечує проти позовних вимог. Наводить аргументи про те, що спірна квартира не є безхазяйною, така перебуває у комунальній власності та є власністю територіальної громади міста Києва, передана в їх управління. Просить у позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Суд установив, ОСОБА_1 разом із сім'єю ОСОБА_2 (чоловік) та ОСОБА_4 (син) фактично проживають за адресою - АДРЕСА_2 . Дані обставини ніким не оспорюються, а тому приймається судом до уваги.
Натомість, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та її чоловіка є відмінними від фактичного місця проживання, що підтверджено відбитками штампів у паспортах громадян України /а.с. 6, 8 зворотні сторони/. Щодо зареєстрованого місця проживання їх сина, то у суду відсутні відомості.
Позивач наводить аргументи про те, що протягом останніх десяти років проживають у квартирі, яка є безхазяйною, що підтверджено відомостями про відсутність титульного власника щодо такої квартири.
Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо власника квартири АДРЕСА_1 відсутні /а.с. 92/.
Згідно з листа Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 09.12.2020 № 062/14-13571 (И-2020) за даними реєстрових книг реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою - АДРЕСА_2 відсутня /а.с.93/.
Натомість третьою особою-2 наведено аргументи про те, що будинок АДРЕСА_3 віднесено до їх сфери управління.
Згідно зі ст. 143 Конституції майном, що є в комунальній власності, управляють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування. У ст. 1 Закону від 21 травня 1997 р. N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон N 280/97-ВР) визначено, що представницьким органом місцевого самоврядування є відповідна місцева рада, яка складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Відповідно до п. 31 ст. 26 Закону N 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення цих повноважень та умов їх здійснення.
Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» (далі - розпорядження) в межах функцій органу місцевого самоврядування затвердити перелік підприємств, установ, організацій, майно яких передається до сфери управління районними в місті Києві державних адміністрацій. Зокрема, будинок АДРЕСА_3 передано до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, що підтверджено додатком № 7 до розпорядження.
Здійснюючи управління об'єктами, які також вказані у додатку № 7, районні у місті Києві державні адміністрації здійснюють приватизацію об'єктів житлового фонду у встановленому порядку; забезпечують захист майнових і немайнових прав територіальної громади м. Києва (п. п. 4.15, 4.16).
Отже, суд установив, що будинок АДРЕСА_2 , належать до комунальної власності територіального громади м.Києва, управління щодо якого передано районній державні адміністрації, якій надано, зокрема право приватизації об'єктів житлового фону.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, необхідно виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Отже йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто, об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто, є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. Водночас, володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто, бути тривалим. Для нерухомого майна тривалість володіння складає десять років.
Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому, безтитульність визначається як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року (справа № 910/17274/17), Верховного Суду від 01 серпня 2018 року (справа №201/12550/16-ц), від 27 червня 2019 року (справа № 175/2338/16-ц), від 22 лютого 2021 року (справа № 607/21758/19), від 11 листопада 2022 року (справа № 547/200/21).
Позивач, щодо наявності усіх вищевказаних умов щодо набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю, обґрунтовує також показаннями свідка та іншими письмовими доказами.
Допитана у судовому засідання свідок ОСОБА_5 показала суду, що є мешканцем будинку АДРЕСА_3 . Спірна квартира протягом одного чи двох років була пустою, а потім вселились позивач разом із матір'ю та з цього часу почали проживати у ній безперервно. Звідки у них ключі від квартири під час вселення, свідку не відомо.
Допитана у судовому засідання свідок ОСОБА_6 показала суду, що проживає у сусідньому будинку. Перебувають у дружніх відносинах із сім'єю позивача з 2013 року.
Допитана у судовому засідання свідок ОСОБА_7 показала суду, що проживає у сусідньому будинку. Перебувають у дружніх відносинах із сім'єю позивача з 2013 року.
Допитана у судовому засідання свідок ОСОБА_8 показала суду, що є матір'ю позивача. У 2001 році познайомилась із жінкою на ім'я ОСОБА_9 у лікарні, де перебували на той час. Склались відносини, в ході яких ОСОБА_9 запропонувала ключі від спірної квартири. Влітку 2001 року свідок із дочкою почали проживати у цій квартирі, а чоловік із сином залишились проживати у смт. Володарка. Згодом шлюб із чоловіком був припинений. Проживала у цій квартирі десять років, а потім повернулась проживати у село Чорногородку Макарівського району Київської області.
Позивачем надано ряд платіжних документів щодо сплати послуг за житлово-комунальні послуги у квартирі АДРЕСА_1 за період з 2002 року по травень 2023 роки. Окрім цього, суд зазначає, що особові рахунки щодо сплати за такі послуги відкрито щодо квартири до вселення позивача із матір'ю, тобто до 2001 року.
Факт проживання позивача та її сина за вказаною спірною адресою, підтверджено декларацією про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу від 18.04.2018 № 000095Н9-9ХР9; довідками про відвідування школи сином позивача /83, 89,90/.
На переконання позивача, добросовісність володіння спірним майном підтверджено також договором про повірку № 175/П/2020-08/918010 та актовим виконаних робіт від 07.08.2020 /а.с.91/.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене вище, аналізуючи докази як окремо кожен так і в сукупності, суд прийшов до переконання про те, що подані документи та показання свідків підтверджують користування сім'єю позивача майном, які без належного дозволу чи належного оформлення користуються майно, яка перебуває у комунальній власності, адже право власності на це майно як за договорами так і в порядку приватизації відсутнє, тобто таке користування сталось поза волею власника квартири територіальної громади м. Києва, а відтак суд прийшов до висновку про те, що наведені позивачами дані самі по собі не є підставою для виникнення у них права власності за набувальною давністю.
Щодо аргументів позивачів про проживання сина позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 з моменту народження у спірній квартирі, що є підставою для визнання за ним права власності на 1/2 частини спірної квартири за набувальною давністю, то слід відмітити, що місце проживання малолітньої дитини до досягнення нею десятирічного віку визначається за згодою батьків у відповідності до ст. 160 СК України.
Будь-яких інших фактичних обставин, які б мали значення для правильного вирішення справи суд не встановив.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що у позові слід відмовити.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачами необхідно покласти на останніх.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, Подільська районна у місті Києві державна адміністрація про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовити.
Судовий збір сплачений позивачами при зверненні до суду із позовом - покласти на позивачів.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
позивач ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач Київська міська рада, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок № 36, код ЄДРПОУ 22883141;
третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Борисоглібська, будинок № 14, код ЄДРПОУ 37393756;
третя особа Подільська районна у місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження - місто Київ, Контрактова площа, будинок № 2, код ЄДРПОУ 37333608.
Повне судове рішення складено 11 грудня 2023 року.
Суддя О. І. Якимець