печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56063/23-к
07 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 42023102060000145 від 27.06.2023 - прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42023102060000145 від 27.06.2023 - прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити. Розгляд справи просив здійснювати без виклику власників майна.
Зважаючи на позицію органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Слідчим відділом Печерського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023102060000145 від 27.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.
У ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що директором департаменту електрифікації та електропостачання AT «Укрзалізниця» ОСОБА_4 , а також його заступниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в порушення вимог Тимчасового порядку дій операторів системи розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об'єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.04.2022 № 386, що передбачає пріоритетне використання типових проектів на роботи або проектів-аналогів на раніше виконані роботи, прийнято рішення щодо необхідності проектування реконструкцій тягових підстанцій, що зазнали руйнувань внаслідок збройної агресії російської федерації.
Після чого, регіональною філією «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця» укладено договори проектування № Л/Е-22345/НЮ від 15.07.2022, № Л/Е-22354/НЮ від 29.07.2022, № Л/Е-22353/НЮ від 29.07.2022, № Л/Е-22343/НЮ від 15.07.2022, № Л/Е-22344/НЮ від 15.07.2022 та № Л/Е-22352/НЮ від 29.07.2022; регіональною філією «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця» укладено договори проектування № ПЗ/Е-22290/НЮ від 11.07.2022, № ПЗ/Е-22293/НЮ від 11.07.2022, № ПЗ/Е-22289/НЮ від 11.07.2022 та № ПЗ/Е-22291/НЮ від 11.07.2022; регіональною філією «Південна залізниця» AT «Укрзалізниця» укладено договори проектування № П/Е-22252/НЮ від 15.07.2022 та № П/Е-22473/НЮ від 17.11.2022; регіональною філією «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця» укладено договір проектування № ПР/Е-22228/Н10 від 11.07.2022; регіональною філією «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» укладено договори проектування № ОД/Е-22-295/НЮ від 12.07.2022 та ОД/Е-22-294/1 ПО від 12.07.2022. Загальна вартість проектування становить понад 14 мли грн.
При цьому, частина обладнання тягових підстанцій, яке згідно проектів потребувала ремонту або заміни, на момент проектування було замінене або відремонтоване власними силами AT «Укрзалізниця» шляхом виконання аварійних ремонтних робіт.
Крім цього, здійснення проектування реконструкцій тягових підстанцій для регіональної філії «Південно-Західна залізниця» та «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» компаніями ТОВ «ПРОЕНЕРДЖІ» та ТОВ «ОКЕНЕРДЖІ» лобіювалося перед керівниками регіональних філій колишнім працівником AT «Укрзалізниця» ОСОБА_7 , який попередньо погодив вказане питання з керівництвом департаменту електрифікації та електропостачання AT «Укрзалізниця». При цьому, вартість проектів, що розроблялися вказаними компаніями значно перевищує вартість аналогічних проектів, що розроблялися проектними компаніями для інших регіональних філій, а проектні рішення вказаних компаній фактично не відрізняються від тих, які були застосовані на тягових підстанціях до їх пошкодження внаслідок ракетних ударів країни-агресора.
В подальшому, з метою реалізації вказаних проектів, рішенням правління AT «Укрзалізниця» від 17.04.2023 № Ц-58/239-2023 в межах консолідованого фінансового плану AT «Укрзалізниця» на 2023 рік внесено зміни до інвестиційної програми «Відновлення інфраструктури господарства електропостачання (знеструмленої через пошкодження внаслідок бойових дій)» затвердженої рішенням правління від 06.02.2023 (протокол № Ц-85/6 Ком.т.) на суму понад 1 млрд. грн.
Вказане рішення за підписом членів правління AT «Укрзалізниця» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зобов'язує регіональні філії AT «Укрзалізниця» внести зміни до переліку товарів, робіт та послуг по капітальним інвестиціям закупівля яких здійснюється в умовах воєнного стану, передбачити витрати та розпочати закупівлі.
Зокрема, абз. 20 під. З п. 71 Статуту AT «Укрзалізниця» затвердженого постановою КМУ від 02.09.2015 № 735 визначено, що прийняття рішень про затвердження інвестиційних проектів на суму, що перевищує 1 млрд. грн. належить виключно до компетенції наглядової ради AT «Укрзалізниця».
Однак, членом правління ОСОБА_10 без погодження з наглядовою радою AT «Укрзалізниця» в порушення п. 6.7.2 вказаного рішення, листом від 25.04.2023 № Ц-2-94/562-23 фактично безпідставно, надано вказівку регіональним філіям AT «Укрзалізниця» провести процедури закупівель будівельно-монтажних робіт та послуг з технічного та авторського нагляду у 2023 році з метою відновлення тягових та трансформаторних підстанцій за рахунок коштів Державного бюджету та власних коштів.
23.11.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_11 № 757/47870/23-к від 25.10.2023 в період з «07» год. «09» хв. по «07» год. «34» хв. старшим слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_12 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено мобільний телефон марки Apple iPhone 14 Pro Max, іmei1: НОМЕР_1 , іmei2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 .
Відповідно до постанови від 24.11.2023 року зазначені речі визнані речовим доказами у кримінальному провадженні.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.
Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
За таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42023102060000145 від 27.06.2023, на тимчасово вилучене майно, яке вилучено в ході проведення обшуку проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено мобільний телефон марки Apple iPhone 14 Pro Max, іmei1: НОМЕР_1 , іmei2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1