Справа № 463/904/22 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В.
Провадження № 22-ц/811/2932/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м.Львів
Справа № 463/904/22
Провадження № 22-ц/811/2932/23
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
секретар Зеліско-Чемерис К.Р.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на рішення Личаківського районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 19 вересня 2023 року у складі судді Нора Н.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Споживчий центр», з участю третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
встановив:
3 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзОВ «Споживчий центр», з участю третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову посилається на те, що 2 грудня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. вчинила виконавчий напис №22063 про стягнення з неї ( ОСОБА_1 ) на користь ТзОВ «Споживчий центр» 11 760 грн., що складається з: 7 000 грн. простроченого основного боргу; 1 960 грн. - прострочені проценти; пеня - 2 250 грн.; плата за вчинення виконавчого напису - 550 грн. Зазначає, що виконавчий напис є незаконним та повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням вимог законодавства України, яке діяло на момент його вчинення. Вказує, що станом на дату вчинення виконавчого напису чинне законодавство України не передбачало умов та підстав для вчинення виконавчого напису при поданні кредитного договору або договору позики, викладеного в простій письмовій формі. В такому випадку кредитний договір має бути нотаріально посвідчений. Стверджує, що розмір заборгованості, визначений відповідачем у заяві про вчинення виконавчого напису, не є безспірним, так як відповідач не надіслав їй (позивачу) письмову вимогу про усунення порушень, не було повідомлено про звернення із заявою про вчинення виконавчого напису. Просить позов задовольнити.
Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 19 вересня 2023 року позов задоволено. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 2 грудня 2021 року №22063, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. Стягнуто з ТзОВ «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 15 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення суду оскаржує ТзОВ «Споживчий центр». Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить змінити рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат та постановити в цій частині рішення суду, яким відмовити у задоволенні витрат в повному обсязі. Вказує, що позивачем не подано до суду заяви про витрати на правничу допомогу до суду разом з позовом. Копія заяви, всупереч ч.9 ст.83 ЦПК України відповідачу позивачем не направлена. Вказує, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги, тариф та обсяг наданих послуг. Адвокат позивача участі в розгляді справи не приймав. Позивачем подано до суду позов, 4 заяви про розгляд справи без участі представника позивача; заява про витрати на правничу допомогу. Вважає, що заявлений позов є простим. Різні варіанти зразків такого позову присутні у вільному доступі у мережі Інтернет. Таким чином, вартість позову не може перевищувати 0,5 мінімальних заробітних плат. На момент подання позову мінімальна зарплата в Україні становила 6500 грн. 6500/2=3200грн. Зазначає, що представник позивача фактично участі у розгляді справи не приймав, про що свідчать 4 заяви про розгляд справи без його участі. Витрати на правничу допомогу сформовані одразу після відкриття провадження у справі, але одночасно з позовом не подані та відповідачу не направлені, що унеможливило заперечення проти таких витрат. Стверджує, що заява про витрати на правничу допомогу подана з порушенням норм ст.83 ЦПК України та не може бути врахована судом як доказ; позивачем не подано договору про правничу допомогу з вказівкою на тариф та звіт про надані послуги; обсяг наданих правничих послуг полягає у внесенні реквізитів клієнта у стандартний бланк позову та доставленні його до суду, в подальшому адвокат у розгляді справи участі не приймав.
Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не з'явилися, заяв про відкладення розгляду справи не подали.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться. Датою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат мотивоване аступним.
Відповідно до ст. 140 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно із ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідач не надав обґрунтування та доказів не співмірності витрат із обсягом наданої правничої допомоги.
З такими висновками суду належить погодитися, з урахуванням наступного.
Встановлено, що 29 березня 2022 року представником позивача ОСОБА_2 подано до суду першої інстанції заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
В матеріалах справи наявний договір про надання професійної правничої допомоги від 1 лютого 2022 року. Пункт 6 цього договору вказує на те, що сторони такого договору домовились щодо суми гонорару.
Також до цього договору додано акт прийому-передачі наданих послуг.
З урахуванням встановленого, складності справи, підтверджених та виконаних адвокатом робіт і послуг, що стосуються підготовки позову, написання заяви, належить зробити висновок, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення заяви представника позивача ОСОБА_2 та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 15 000 грн., що є співмірним з обсягом наданих послуг і виконаних робіт, які були необхідними; розмір яких сторони визначили у договорі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для зміни рішення в частині розподілу судових витрат не встановлені.
В іншій частині рішення суду не оскаржується і не переглядається.
Керуючись: ст. ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» залишити без задоволення.
Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 19 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Постанову складено і підписано 14 грудня 2023 року.
Головуючий-______________________Т. І. Приколота
Судді: ________________Ю.Р. Мікуш _______________ Р.В. Савуляк