Справа № 465/4498/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1231/23 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 07 грудня 2023 року про продовження строку тримання під вартою,
з участю обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
ВСТАНОВИЛА:
ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 07.12.2023 року задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) тобто до 04 лютого 2024 року, включно, без визначення розміру застави.
На ухвалу суду захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду щодо ОСОБА_7 скасувати та ухвалити нову, якою змінити ОСОБА_7 запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з позбавленням волі.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що у даній справі уже порушена «розумність» строку тримання під вартою, оскільки жодних нових доказів встановлювати немає потреби та доцільності, адже ОСОБА_7 вину в інкримінованому йому злочині визнає повністю та розкаюється у вчиненому. Вважає, що ризики, які існували на момент затримання, відсутні.
Стверджує, що ОСОБА_7 ховатися від правосуддя не має наміру, а бажає приєднатися до ЗСУ та довести своєю службою правдивість своїх намірів не вчиняти у подальшому злочинів та не порушувати закон.
Адвокат ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_8 будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення апеляційного розгляду, до суду не з'явилися.
Відтак, враховуючи вимоги ст. 422-1 КПК України, колегія суддів ухвалила продовжити розгляд справи за відсутності захисника та прокурора, які були належним чином повідомлені, оскільки їх відсутність не є перешкодою для розгляду кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали контрольного провадження, а також наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного перегляду, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів контрольного провадження, на розгляді Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 26.04.2023 обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 червня 2023 року, який неодноразово продовжувався.
На думку апеляційного суду, місцевий суд, задовольняючи клопотання прокурора, дійшов обґрунтованого й правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, врахувавши при цьому, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, ризики, що були підставою обрання запобіжного заходу, не зникли, а саме: обвинувачений у подальшому може переховуватись від суду, оскільки такий є переселенцем з Луганської області, з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання за вчинений злочин; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, викраденого в потерпілого майна, квитанцій про його передачу чи заставу; може незаконно впливати на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження та на даний час перебувають на досудовому розслідуванні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; зважаючи на те, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за злочини проти власності та знову обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів проти власності, що свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не став та є всі підстави вважати, що останній може вчинити аналогічні злочини, продовжувати свою злочинну діяльність.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , суд виходив із того, що ризики, які мали місце, до теперішнього часу не припинили існувати і не зменшились, та виправдовують необхідність тримання під вартою обвинуваченого під час судового розгляду.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинене кримінальне правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
У даному випадку встановлюючи існування ризику переховування ОСОБА_7 від суду, колегія суддів бере до уваги відомості щодо особи обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі встановлення його вини. До того ж, у разі переховування обвинуваченого ОСОБА_7 стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою обвинуваченого.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
Правових підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший не пов'язаний з триманням під вартою, колегія суддів не вбачає і вважає, що продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого.
З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні в матеріалах провадження відомості та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційній скарзі сторони захисту мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому за наслідками апеляційного розгляду.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2023 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді