Справа № 461/3013/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1233/23 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за №12020140050000947 від 27.02.2020 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 08 грудня 2023 року зокрема відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
встановила:
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08 грудня 2023 року частково задоволено клопотання прокурора та обрано обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб, тобто до 05 лютого 2024 року включно
Визначено обвинуваченому ОСОБА_6 заставу, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 гривень, та у разі внесення застави покладено на обвинуваченого строком на 60 діб наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- не спілкуватися із свідком та потерпілою у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої обвинуваченому, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На дану ухвалу слідчого судді захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт по місцю фактичного проживання - АДРЕСА_1 ; у випадку відмови у зміні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, зменшити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, з 80-ти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 20-ти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Свої апеляційні вимоги апелянт мотивує тим, що вважає ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 08.12.2023 року винесеною з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а саме ст.ст. 177, 178, 183 та 194 КПК України, оскільки суд не об'єктивно дослідив обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, не належно дав оцінку особі підозрюваного та ризикам на які посилався прокурор, а тому за своїм видом обраний запобіжний захід є несправедливим через суворість, а визначений судом розмір застави непомірним для обвинуваченого.
Вважає, що вид запобіжного заходу, який обрано ОСОБА_6 , а саме у вигляді тримання під вартою є занадто суворим та тяжким і не відповідає особі обвинуваченого, обставинам справи та ризикам, а тому такий підлягає зміні на менш суровий запобіжний захід, який не буде пов'язаним із триманням під вартою, а зокрема цілодобовий домашній арешт.
Стверджує, що зазначений запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту разом із покладання на обвинуваченого обов'язків передбачених ст. 178 КПК України забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу - забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 буде перебувати цілодобово в дома під наглядом працівників поліції.
Заслухавши доповідача, думку адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 про задоволення апеляційної скарги, міркування прокурора, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, вивчивши матеріали контрольного провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Підстави та порядок застосування примусових заходів, які обмежують конституційне право людини на свободу та особисту недоторканність, зокрема у кримінальному провадженні, закріплені у Кримінальному процесуальному Кодексі.
У відповідності до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Розглядаючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
На переконання колегії суддів, суддя суду першої інстанції, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, суд при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на досудовому розслідуванні та такі не зменшились, з врахуванням злочину, інкримінованого ОСОБА_6 , даних про особу обвинуваченого, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому обґрунтовано обрав обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Крім того, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:
- ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування обвинуваченого від суду. Про наявність вказаного ризику свідчить те, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання, виїзд на непідконтрольні території у т.ч. шляхом виїзду за кордон, тощо) від суду з метою уникнення покарання. Окрім того, обвинувачений з 22.06.2022 року перебував у розшуку у зв'язку з ухиленням від явки та суду та був затриманий працівниками поліції у м. Києві лише 07.12.2023 року. Не з *являючись в судові засідання( 15.06.2022 року, 02.08.2022 року, 14.09.2022 року, 27.09.2022 року), обвинувачений скеровував до суду електронні клопотання про перенесення дати розгляду у зв*язку з хворобою. При цьому, жодного оригіналу медичного документа про поважні причини відсутності суду надано не було. В судові засідання, призначені на 22.08.2022 року, 20.10.2022 року та 10.11.2022 року, обвинувачений не з*являвся, про причини не повідомляв та підтверджуючих документів про поважність причин не надавав;
- ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на потерпілу, свідка у даному кримінальному провадженні. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
Сукупність наведених ризиків свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Вагомих причин, для відмови у застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту наведено не було.
З врахуванням зазначеного вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченого не вбачається.
Керуючись ст.ст. 24, 392, 399, 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів,
постановила :
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 08 грудня 2023 року року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді