Справа № 302/262/18
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2023 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Кожух О.А., Джуга С.Д.,
з участю секретаря: Гусонька З.П..
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Міжгірського районного суду від 08 червня 2021 року у справі № 302/262/18 (Головуючий: Кривка В.П.), -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2021 року головний державний виконавець Міжгірського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Звірич Н.І. звернулася в суд з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 , де стягував ОСОБА_2 .
Подання мотивоване тим, що на виконанні Міжгірського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) знаходиться виконавче провадження № 65381012 з виконання виконавчого листа № 302/262/18 виданого 21 грудня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики в розмірі 3 035 933 грн..
Станом на день звернення з поданням до суду, рішення суду боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно належне йому на праві власності, на обліку в ДФС ОСОБА_1 не перебуває, не отримує пенсію та не працює за трудовим та цивільно-правовими договорами, не має зареєстрованих за собою транспортних засобів на праві приватної власності.
Виконавцем на адресу боржника надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклик не з'явився і як видно з відмітки пошти адресат за вказаною адресою відсутній. Зі слів сусідів, ОСОБА_1 знаходиться за кордоном.
Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Посилаючись на вказані обставини, державний виконавець Звірич Н.І. просила суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 302/262/18 виданого 21.12.2018 року.
Ухвалою Міжгірського районного суду від 08 червня 2021 року встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , без вилучення паспорта громадянина України до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 302/262/18 виданого 21.12.2018.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, так як виконавцем не доведено факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. Крім того , ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_3 та малолітня донька ОСОБА_4 постійно проживають в Іспанії з жовтня 2014 року, до України заїхав лише 13.08.2021 року, а тому не міг отримати повістку про виклик до Міжгірського районного суду. Джерел доходу та житла в Україні ОСОБА_1 не має.
Державним виконавцем відділу - Тичка Діани подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому остання просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки державним виконавцем вживаються всіц заходи примусового виконання рішення щодо боржника ОСОБА_1 , проте станом на на день подання заперечення боржником не сплачено кошти згідно виконавчого документа, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підляє задоволенню з наступних підстав.
Сторони по справі у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, апеляційним судом було вжито всіх заходів для належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать довідка про доставку електронного листа державному виконавцю ОСОБА_5 та довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber». При цьому, враховуючи те, що дана апеляційна скарга знаходиться у провадженні Закарпатського апеляційного суду з листопада 2021 року, судові засідання неодноразово відкладалися саме через неявку та неможливість повідомлення боржника ОСОБА_1 , зважаючи на розумність строків розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності сторін.
Крім цього, необхідно зауважити, що ОСОБА_1 , який звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, протягом тривалого часу перебування апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції не цікавився станом відомого йому провадження, жодного разу не з'явився у засідання суду апеляційної інстанції що свідчить про процесуальну бездіяльність скаржника.
Встановлено, що на виконанні Міжгірського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) знаходиться виконавче провадження № 65381012 з виконання виконавчого листа № 302/262/18 виданий Міжгірським районним судом від 21 грудня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики в розмірі 3 035 933 грн..
Зазначений виконавчий лист № 302/262/18 було видано на підставі заочного рішення Міжгірського районного суду від 22 травня 2018 року, яким Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики в розмірі 3 035 933 грн., з яких: 166 000, 00 грн. - сума основного боргу; 603 533,00 грн. - проценти нараховані за користування позикою (35% річних); 2 266 400,00 грн. - штрафні санкції відповідно до умов Договору позики (10% щомісячно від суми неповернутого боргу) та витрати у виді судового збору в розмірі 8 810 грн..
20 травня 2021 року державним виконавцем надсилався виклик ОСОБА_1 на адресу зареєстрованого місця проживання, яким зобов'язано ОСОБА_1 явитись до виконавця 29.05.2021 року та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити заходи, що вживаються з метою його виконання.
Даний виклик повернувся з відміткою про невручення через відсутність адресата.
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, майно належне боржнику на праві власності відсутнє.
Також виконавцем встановлено та підтверджено наданими відповідями на запити, що ОСОБА_1 на обліку в ДФС ОСОБА_1 не перебуває, не отримує пенсію та не працює за трудовим та цивільно-правовими договорами, не має зареєстрованих за собою транспортних засобів на праві приватної власності.
Рішення Міжгірського районного суду від 22 травня 2018 року на даний час не виконано, боржник ОСОБА_1 жодного разу до державної виконавчої служби не з'являвся, відомостей щодо вжиття ним заходів для виконання рішення матеріали справи не містять і ОСОБА_1 не було таких надано.
Відповідно до п.п. 1-3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Пунктом 19 ч. 3 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Так, ухиленням від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Частинами 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Згідно з ч. 5 ст. 48 вказаного Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Матеріали справи свідчать про те, що приватним виконавцем вчинялись всі передбачені законодавством виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду.
Боржник ОСОБА_1 , є обізнаним про ухвалене судом рішення, про що свідчить відмітка на заяві про ознайомлення з матеріалами справи представника ОСОБА_1 - адвоката Човбан С.І. (а.с.122). Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувало ся та набрало законної сили.
З наявних в матеріалах справи відповідей та довідок, отриманих приватним виконавцем на запити щодо наявності у боржника доходів та майна, вбачається, що майно, на яке можливо було б звернути стягнення в рахунок погашення боргу відсутнє, як і відкриті клієнтські рахунки у банках та доходи.
Разом з тим, вказані обставини не є беззаперечним підтвердженням відсутності у боржника можливості виконати рішення суду, оскільки він є здоровою, працездатною особою, доказів щодо неможливості якою отримувати доходи відсутня. Крім того, ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі зазначає що проживає з родиною в Іспанії та немає майна і доходів саме в Україні. Щодо наявного майна та доходів у Іспанії ним не повідомлено, що може свідчити про наявність доходів та можливості виконувати свої зобов'язання покладені на нього рішенням суду, чого останній не робить.
Враховуючи обставини справи, у їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та є підстави для задоволення подання державного виконавця Звірич Н.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.
Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування не має.
Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Міжгірського районного суду від 08 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено - 26 грудня 2023 року.
Головуючий
Судді: