Справа № 202/13293/23
Провадження № 1-кп/202/1105/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного 19.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050010001179, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рацеве Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 19.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050010001179 у відношенні ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України.
У відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2023 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений, строк дії якого спливає, у зв'язку з чим, під час підготовчого судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, також незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, а також вчинити інші кримінальні правопорушення. На даний час заявлені ризики не зменшились. Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, просить суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання. Захисник просив зменшити обвинуваченому розмір застави.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
При вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Так про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення.
Також прокурором обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з того, що ОСОБА_5 є діючим військовослужбовцем, що дає підстави вважати, що він має широке коло знайомств серед військових, а тому має змогу через дружні умовляння вплинути на свідків, які є його товаришами по службі, з метою отримання від них необхідних йому показань.
Також прокурором доведено наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме дезертирство, так як підозрюваний вчиняючи непокору, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати бойові завдання та наказ командира підрозділу щодо виконання свої службових обов'язків в умовах воєнного стану.
Обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінуються та не надає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню обвинуваченого від суду.
З урахуванням існуючих ризиків та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого, може забезпечити їх належну процесуальну поведінку у майбутньому, та виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
З огляду на положення ч.8 ст.176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, суд позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за можливе змінити обвинуваченому розмір застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
З урахуванням наведеного вище, суд визначаючи розмір застави вважає, що вона має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити. Тому суд враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, стан здоров'я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, вважає за доцільне визначити обвинуваченому заставу в розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 147 620 грн. 00 коп., що відповідає розміру встановленому ч.5 ст.182 КПК України. Разом з тим, у разі внесення застави, на обвинуваченого слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 31,194, 195, 314, 369 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Продовжити ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 01 січня 2024 включно.
Змінити ОСОБА_5 розмір застави, встановивши її у розмірі 55 (п'ятдесяти п'яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 147 620 (сто сорок сім тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про прокурора та суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала суду діє по 01 січня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1