Єдиний унікальний номер справи № 201/8605/23
Номер провадження № 1-кп/201/807/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Дніпро
вул. Гусенка, 13
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2023 року за № 12023041650001130 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який зі слів не має постійного місця проживання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, -
встановив:
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2023 року за № 12023041650001130 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 подане письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах вказаного кримінального провадження.
В обґрунтування доводів клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, експертів та спеціалістів, які ще не допитані в суді з метою змусити їх надати неправдиві свідчення. Разом із тим, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, що вказує на те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_4 є недоцільним та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання, просив його задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав, що заявлені прокурором ризики не доведені та необґрунтовані. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , де він раніше винаймав кімнату у хостелі, або за адресою: АДРЕСА_3 , за адресою проживання його знайомих.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала позицію свого підзахисного, вважала за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з огляду на недоведеність заявлених прокурором ризиків.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечення сторони захисту, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Так, під час розгляду клопотання встановлено, що відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2023 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 вересня 2023 року, з можливістю внесення застави, який в подальшому був неодноразово продовжений.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час розгляду клопотання, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання, з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України у вигляді позбавлення волі строком 7 років. При цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, зокрема, останній зареєстрований у м. Донецьк, який є тимчасово окупованою територією, не має постійного місця проживання у м. Дніпро, роботи і джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки.
Поряд із цим, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово засуджений за вчинення умисних, корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення маючи незняту і непогашену судимість за попереднім вироком суду. Отже, наведені обставини можуть характеризувати обвинуваченого, як особу, схильну до вчинення злочинів, а тому дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_4 переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, ступінь яких є досить високою.
Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Поряд із цим, суд не може врахувати посилання прокурора у клопотанні на наявність передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_4 впливати на потерпілу, свідків, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженню, з підстав втрати вказаним ризиком своєї актуальності з огляду на те, що потерпіла та свідки вже допитані судом.
Окрім того, суд не може врахувати посилання прокурора у клопотанні на наявність передбаченого ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_4 впливати на експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженню, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження існування цього ризику, про що неодноразово зазначалося в попередніх судових рішеннях.
Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про необхідність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд не приймає до уваги з огляду на те, що, як встановлено під час розгляду клопотання прокурора та підтверджено обвинуваченим, останній постійного місця мешкання не має, зареєстрований у м. Донецьк, який є тимчасово окупованою територією, що вказує на відсутність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків та очевидну неможливість виконання такого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
А тому, зважаючи на відсутність у ОСОБА_4 постійного місця проживання, застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 16 грудня 2023 року вважає за доцільне продовжити тримання останнього під вартою строком на 60 днів до 10 лютого 2024 року включно.
В той же час, продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та обставини правопорушення, суд вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у розмірі 214 720 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 331, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 10 лютого 2024 року включно.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, є 10 лютого 2024 року включно.
Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти, зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з м. Дніпра без дозволу суду; прибувати за кожною вимогою до суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі не з'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 09 годині 15 хвилин 14 грудня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1