УКРАЇНА
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
49005, м. Дніпро, вул. Гусенко, буд. 13, тел. 722-00-76
справа № 201/13673/23
провадження 3/201/4814/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., з секретарем судового засідання Могиліною Д.О. та за участю прокурора Карпенко Р.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисників - адвоката Євстигнеєвої Г.В. та Гелетій М.Т., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з УСР у Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянин України, з вищою освітою, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , працюючого першим ректором Дніпровського державного медичного університету, який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
07 листопада 2023 року до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшли протоколи № 1566 від 03 листопада 2023 року про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
07 листопада 2023 року за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказаний протокол передано на розгляд судді Антонюку О.А..
Старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України складений протокол про адміністративне правопорушення № 1566 від 03 листопада 2023 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП у відношенні громадянина ОСОБА_1 ..
Відповідно до протоколу, статут Дніпровського державного медичного університету, затверджений Наказом МОЗ України № 785 від 27.04.2023 року згідно якого університет являється юридичною особою органом управління якої є МОЗ України, майно університету є державною власністю.
Статутом визначена структура університету в яку включено факультети, кафедри, бібліотеку, тощо. Ректорат не входить до переліку структурних підрозділів, а утворюється як робочий орган для вирішення поточних питань і в його склад входять, зокрема, ректор і перший проректор.
Університет є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та обов'язків, бути позивачем і відповідачем у суді. Веде самостійний баланс, має спеціальні реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України, вкладні (депозитні) рахунки в установах державних банків в національній та іноземній валютах, печатку із зображенням Державного герба України та своєю назвою, штампи. Може мати інші необхідні реквізити та атрибути, які затверджуються вченою радою Університету.
Університет належить до сфери управління МОЗ України. Повноваження МОЗ України щодо управління Університетом визначаються Законом України «Про вищу освіту» та іншими законами України, а також цим Статутом.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань засновником Дніпровського державного медичного університету є Міністерство охорони здоров'я України.
Таким чином, Дніпропетровський державний медичний університет (далі - ДДМУ) є юридичною особою публічного права.
Витяг з наказу ректора Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» № 366-о від 23.06.2017 року, яким ОСОБА_1 призначено на посаду першого проректора Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».
Посадова інструкція першого проректора Дніпровського державного медичного університету ОСОБА_1 згідно якої останній уповноважений виходити з пропозицією до ректора ДДМУ щодо встановлення надбавок працівникам ДДМУ.
Відповідно до п.п. 8 п. 1 ч. 1 Закону - посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.
Згідно з умовами контракту з першим проректором Дніпровського державного медичного університету від 24.06.2022 - перший проректор виконує покладені на нього обов'язки відповідно до законодавства України про працю, про освіту, нормативних положень Міністерства охорони здоров'я та Міністерства освіти України, Статуту закладу, посадової інструкції, Колективного договору, Правил внутрішнього трудового розпорядку, Закону "Про охорону праці", Положення «Про порядок проведення конкурсного відбору для заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників Дніпровського державного медичного університету та укладання з ними трудових договорів (контрактів) від 26 травня 2022 року, та цього контракту.
Цей контракт є особливою формою трудового договору. Перший проректор, підзвітний та безпосередньо підпорядковується ректору ДДМУ.
Перший проректор здійснює координацію, керівництво та контроль проведення навчального процесу, виховної роботи. Виконує у встановленому обсязі лікувальну, наукову, методичну роботу. Здійснює координацію та контролює всі структурні підрозділи ДДМУ. Виконує пошук вигідних проектів для збільшення фінансових ресурсів ДДМУ. Здійснює контроль та керівництво роботою по забезпеченню добросовісного та ефективного навчального процесу і виховної роботи зі здобувачами вищої освіти. Сприяє співробітництву у галузі вищої освіти і здійснює заходи щодо розвитку та зміцнення взаємовигідного співробітництва в рамках двосторонніх і багатосторонніх договорів і угод. Представляє ДДМУ в організаціях, установах та органах державної влади з питань навчально-виховної роботи. Контролює виконання функціональних обов'язків та здійснює керівництво особами, що працюють у підпорядкованих структурних підрозділах.
Виконує обов'язки ректора на період його відсутності (на строк щорічної відпустки, відрядження, лікарняного листа, тощо), з правом підпису за ректора наказів по ДДМУ, кадрової документації, планово-економічної, юридичної та іншої будь-якої документації, яка потребує невідкладного підписання ректором. Визначає функціональні обов'язки працівників підпорядкованих структурних підрозділів. Організує навчальну роботу на факультетах, деканатах, кафедрах, клініках ДДМУ. Розробляє заходи по підвищенню якості навчального процесу в ДДМУ. Організує бази для проведення виробничої практики. Затверджує розклад та контролює складання навчальних занять та контрольних заходів, інспектує якість навчального процесу. Розглядає подання та звернення керівників кафедр, деканатів, факультетів щодо заохочення за особливі досягнення та накладання дисциплінарного стягнення (догана, звільнення) на осіб, що навчаються в ДДМУ, представляє на затвердження ректора накази щодо вказаних правочинів. Готує пропозиції ректору по штатному розкладу науково-педагогічного та навчально-допоміжного персоналу. Розглядає подання та пропозиції керівників структурних підрозділів щодо заохочення за особливі досягнення та накладення стягнень за дисциплінарні правопорушення працівників зі складу науково-педагогічного та адміністративного персоналу ДДМУ. Контролює виконання навчальних планів і програм, тощо.
Згідно посадової інструкції перший проректор належить до професійної групи «Керівники». Призначення на посаду першого проректора здійснюється наказом ректора після обрання кандидатури за конкурсом. Перший проректор підпорядковується безпосередньо ректору ДМУ, взаємодіє з структурними підрозділами у порядку, визначеному ректором та цією посадовою інструкцією, в межах своєї компетенції. При виконанні покладених на нього службових обов'язків повинен знати та виконувати вимоги: Конституції України; Закони України; законодавчі та нормативно-правові акти з питань науки та освіти; Основ законодавства України про охорону здоров'я; Закону України «Про освіту»; Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; Закону України «Про охорону праці»; Закону України «Про вишу освіту»; Статуту ДДМУ; Колективного договору ДДМУ; Правил внутрішнього трудового розпорядку ДДМУ; Правила і норми охорони і безпеки праці, протипожежної безпеки; Основи педагогіки, психології, сучасні форми і методи навчання та виховання; Нормативні документи, що регламентують статус наукових, педагогічних, науково-педагогічних і керівних працівників навчальних закладів, особливості регулювання їх праці; Законодавство України щодо запобігання корупції та Антикорупційну програму ДДМУ.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи першим проректором ДДМУ є посадовою особою юридичної особи публічного права і відповідно до положень підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
27.04.2021 року було затверджено колективний договір ДДМУ. Відповідно до п. 4 колективного договору оплата праці працівників ДДМУ, яка фінансується з державного бюджету, здійснюється на підставі законодавчих актів та інших нормативних актів України, Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємств та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2019-2021 роки (розділ II і III) в межах бюджетних асигнувань, затверджених відповідними кошторисами (ст. ст. 4, 13 ЗУ «Про оплату праці»). Оплата праці працівників ДДМУ проводиться за тарифною системою оплати праці (ст. 6 ЗУ “Про оплату праці”). Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки працівника першого тарифного розряду та відповідного тарифного
коефіцієнту; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
З 1 вересня 2005 року оплата праці керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, фахівців, робітників здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 30 серпня 2002 року № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”. Відповідно до норм чинного законодавства в ДЦМУ здійснюються такі виплати: заробітна плата за діючими розмірами посадових окладів (ставок); доплати у розмірі 50 % посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): за суміщення професій (посад); за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт; за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;
Граничний розмір перелічених доплат на одного працівника не повинен перевищувати 50 % вакантної посади. Доплата за вакантну посаду може бути розділена між кількома працівниками залежно від обсягу додатково виконуваних робіт (обов'язків).
Зазначені види доплат не встановлюються керівникам, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, відповідно до Наказу МОН України від 26.09.2005 року № 557 “Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ”.
у розмірі 25% тарифної ставки водіям автотранспортних засобів за ненормований робочий день за відпрацьований час;
у розмірі 40% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час за кожну годину роботи з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку, відповідно до п.п. 6.3.2 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки (із змінами та доповненнями), Наказу МОН України № 557 від 26.09.2005, Постанови КМУ № 1298 від 30.08.2002 року;
за вчене звання, відповідно до Наказу МОН України № 557 від 26.09.2005, Постанови КМУ № 1298 від 30.08.2002 року: професора - у граничному розмірі 33% посадового окладу (ставки заробітної плати); доцента, старшого наукового співробітника - у граничному розмірі 25% посадового окладу (ставки заробітної плати); у розмірі до 50% посадового окладу: за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість в роботі; за особливі умови праці (працівникам бібліотеки); за високі досягнення у праці.
Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу.
П.п.1 п. 3 Положення про порядок виплати доплат і надбавок до заробітної плати працівникам ДДМУ, яке затверджено наказом ДДМУ від 19.03.2021 № 466- ОД визначено, що працівникам ДДМУ встановлюється у розмірі до 50 % посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): за високі досягнення у праці, за складність, напруженість у роботі - залежно від конкретних завдань, за сумлінне та якісне виконання працівником своїх посадових обов'язків, професіоналізм, компетентність, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни. Критерії, за якими встановлюються такі надбавки, визначає керівник. Ці критерії повинні відображати результати професійної діяльності кожного працівника. Ними можуть бути: успішне виконання завдань та обов'язків, якісна, своєчасна підготовка матеріалів, пропозицій, ініціативність у роботі, тощо; - за виконання особливо важливої роботи - встановлюють на чітко визначений період ї виконання.
Якщо працівник заслужив декілька із вищезазначених надбавок, їх сукупний розмір не повинен перевищувати 50% посадового окладу. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються.
Такі надбавки нараховуються на підставі службових записок керівників структурних підрозділів.
Встановлено, що 03.02.2022 до ректора ДДМУ ОСОБА_2 зі службовою запискою щодо надання надбавки працівникам університету за складність та напруженість у роботі в лютому місяці 2022 року в тому числі і собі, звернувся перший проректор ДДМУ ОСОБА_1 .
На підставі вказаної службової записки було підготовлено наказ № 15 від «Про встановлення надбавок працівникам ДДМУ», яким встановлено надбавку у лютому 2022 року у грошовому виразі за загальним фондом 3150,00 грн. та за спеціальним фондом 3150,00 грн. ОСОБА_1 ..
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Отже, 03.02.2022 року видано наказ № 15, яким встановлено надбавки в лютому 2022 року у грошовому виразі за загальним фондом 3 150,00 грн. та за спеціальним фондом 3 150,00 грн у тому числі і ОСОБА_1 ..
Рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 і його захисники заперечували проти протоколу та просили закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування своїх заперечень посилались на те, що ОСОБА_1 самостійно не визначав собі розмір доплати, це зробив ректор університету, а ОСОБА_1 , виконуючи свої посадові обов'язки, подав ректорові узагальнену інформацію про розмір надбавок в якій був визначений і розмір надбавки ОСОБА_1 , однак цей розмір заздалегідь був визначений саме ректором. Таким чином, ОСОБА_1 не приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а отже в його діях відсутній склад правопорушення..
Прокурор у судовому засіданні вважав за можливе притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, посилаючись на достатність доказів винуватості останнього у вчиненні зазначеного правопорушення.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді начальника планово-економічного відділу з 2012 року. Всім працівникам університету щомісячно виплачуються надбавки і премії, розмір яких визначається керівниками структурних підрозділів відносно підпорядкованих їм працівників та ректором відносно керівників структурних підрозділів і проректорів. Раз на рік ректор подає службову записку в якій пропонує визначати максимальний можливий розмір надбавки, а потім щомісячно подає службову записку в якій визначає розмір надбавки за кожен місяць. Такі ж записки подають керівники структурних підрозділів. Коли є всі списки, працівники планово-економічного відділу формують загальний список з визначенням розміру надбавки поіменно, який підписує перший проректор та передає на погодження з профспілкою. Після погодження з профспілкою, ректор видає наказ згідно цього списку про призначення доплат. У всьому цьому процесі ОСОБА_1 не визначає собі розмір надбавки.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона займає посаду ректора Дніпровського державного медичного університету. Щомісячно працівникам університету нараховуються і виплачуються надбавки за напруженість у роботі. При цьому розмір надбавок усім працівникам, крім керівного складу, визначається керівниками структурних підрозділів, а розмір надбавок проректорам і керівникам структурних підрозділів визначається ректором. Так, щомісячно керівники структурних підрозділів подають службові записки до планово-економічного відділу про нарахування і виплату надбавки підпорядкованим їм працівникам, а свідок, як ректор, подає службову записку до планово-економічного відділу про розмір нарахування надбавок першому проректору, проректорам і керівникам структурних підрозділів. На підставі цих службових записок планово фінансовий відділ формує список працівників з розмірами надбавок і цей список підписується першим проректором та подається на погодження до профспілкового комітету. Після погодження списку профспілкою, список передається свідкові, як ректорові, яка на підставі нього видає наказ, однак самим списком і розмірами надбавок вона не зв'язана і може на свій розсуд змінити надбавку працівникам.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку адвокатів і прокурора, суд доходить до наступних висновків.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 172-7 КУпАП відповідальність наступає у разі неповідомлення у встановлених законом випадках та порядку про наявність у особи реального конфлікту інтересів.
Згідно абз. 11 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Вимогами КУпАП , визначено, що одним із завдань провадження у адміністративних справах цієї категорії є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст. 247 і 280 КУпАП , звертаючи особливу увагу на з'ясуванні таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.
Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), законом «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VІІ, КпАП, іншими нормативно-правовими актами, а також практикою Європейського суду з прав людини.
У цьому аспекті слід зауважити, що рішенням ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону , зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу якості закону. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Так, у лютому 2022 року ректором університету надано службову записку керівнику планово-економічного відділу в якому ректор визначив розмір надбавок за складність і напруженість у роботі в лютому 2022 року працівникам ректорату і керівникам структурних підрозділів, серед яких є і ОСОБА_1 , що підтверджується копією службової записки та показаннями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 ..
Також керівники структурних підрозділів ДДМУ подали службові записки про встановлення надбавок працівникам, якій їм підпорядковуються, що підтверджується показаннями тих же осіб та відповідає положенням Порядку виплати доплат і надбавок до заробітної плати працівникам ДДМУ.
На підставі службових записок ректора та керівників структурних підрозділів планово-економічний відділ сформував список працівників ДДМУ з визначенням кожному працівнику розміру надбавки, встановленого в службових записках ректора та керівників структурних підрозділів, що підтверджується показаннями свідка.
Цей список передано профспілковому комітету для погодження і після його погодження була складена службова записка на ім'я ректора про встановлення надбавок працівникам ДДМУ, додатком до якої є складений планово економічним відділом на підставі службових записок та погоджений профкомом список працівників, що підтверджується показаннями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 ..
Службова записка підписується головою профспілки та першим проректором згідно його посадових обов'язків, що підтверджується його посадовою інструкцією.
Таким чином, ОСОБА_1 не оцінював свою роботу в лютому 2022 року і, відповідно, не приймав рішення щодо розміру надбавки за складність і напруженість у роботі за цей місяць. Це рішення прийняв ректор, подавши службову записку планово економічному відділу. ОСОБА_1 лише виконав свої повноваження з подання службової записки ректору про встановлення надбавок працівника ДДМУ, до яких відноситься і він.
Статтею 28 передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Підставою адміністративної відповідальності є наявність у діях особи всіх ознак складу правопорушення, передбаченого Законом, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують дане суспільно небезпечне діяння як правопорушення.
Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушення.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, як і б беззаперечно свідчили, про прийняття ОСОБА_1 рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до статті 1 Закону, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI. представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Тобто, Європейський суд з прав людини фактично визнав застосування гарантій ст. 6 Конвенції на адміністративні правопорушення, а не тільки кримінальні.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог КУпАП одним із завдань провадження у адміністративних справах цієї категорії є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст. ст. 247 і 280 КУпАП, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення , провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, стосовно нього підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 34-35, 36, 172-6, 251-252, 268, 283-285 КУпАП, ст. 1, 3, 28 ЗУ «Про запобігання корупції», суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2023 року
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Антонюк