справа № 179/519/22
провадження № 1-в/179/68/23
УХВАЛА
про повернення клопотання
26 грудня 2023 року смт.Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання потерпілого ОСОБА_2 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_3 для відбування призначеного покарання,-
ВСТАНОВИВ:
Потерпілий ОСОБА_2 22.12.2023 року звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з клопотанням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_3 для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, в якому з підстав, передбачених ст. 78 КК України, просив направити засудженого ОСОБА_3 для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі.
Згідно частин 1 та 3 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Права та обов'язки потерпілого визначені ст.ст.56, 57 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно з ч. 1 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, судам роз'яснено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Враховуючи у взаємозв'язку зазначені вище норми матеріального та процесуального права, вважаю, що вирішення питання щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання, безпосередньо не стосується прав, обов'язків чи законних інтересів потерпілого ОСОБА_2 , у зв'язку з чим, останній не наділений правом на звернення до суду з клопотанням в порядку п. 8 ч.1 ст.537 та ч.1 ст.539 КПК України.
Враховуючи викладене, та те, що потерпілий не є особою, яка в силу положень ст.539 КПК України наділена правом на звернення до суду з клопотанням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання, суд приходить до висновку про необхідність повернення клопотання заявнику без розгляду.
З огляду на викладене, вважаю, що клопотання підлягає поверненню заявнику, оскільки надіслане до суду з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Керуючись ст.ст.55, 537, 539 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання потерпілого ОСОБА_2 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_3 для відбування призначеного покарання - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляції через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1