20.12.2023 Єдиний унікальний номер 205/9613/23
Провадження № 2/205/3239/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 рік м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участю секретаря судового засідання Тімофєєвої І.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Новокадацького району Дніпропетровської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на дитину,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Новокадацького району Дніпропетровської міської ради, в якій просить:
- позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додаткові витрати на дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , понесені за лікування у стоматолога в розмірі 7350,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що влітку 2014 року, перебуваючи за кордоном, вона познайомилась з громадянином " ОСОБА_5 , який зробив пропозицію утворити родину. Повернувшись в Україну і стали мешкати однією сім'єю та вести спільне господарство. З 21.02.2015 року вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі.ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_4 . Сімейне життя не склалося та фактичні шлюбні відносини були припинені з травня 2016 року. Почали жити окремо. Дитина проживала з позивачем. Після припинення шлюбних відносин відповідач жодного разу не навідувався до сина та не надавав будь-якої допомоги на утримання дитини.Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2016 ржу по справі № 205/6348/16-ц було розірвано шлюб між нею та відповідачем та стягнено з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, щомісячно і до досягнення повноліття.За виконавчим листом від 20.10.2016 р. проводилось нарахування стягнення аліментів, які жодного разу не були сплачені боржником, в результаті чого станом на 02.12.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 150 632,15 грн.
18.06.2021 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_8 і змінила своє прізвище на ОСОБА_9 другому шлюбі народила ще двох хлопчиків - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .Вона з чоловіком має посвідчення батьків багатодітної сім'ї. Після укладення шлюбу зі своїм другим чоловіком позивач зараз має надійну фінансову підтримку і допомогу у вихованні дітей і саме тому вона пішла на поступки своєму першому чоловіку, який вмовляв її відізвати виконавчий лист про стягнення з нього аліментів на тримання старшого сина та скасувати заходи примусового виконання рішення. Відповідач захотів залишитись на території України у зв'язку з тим, що має іншу сім'ю з дитиною. Через велику заборгованість по аліментам виконавча служба мала намір депортувати з України ОСОБА_2 , громадянина Туркменістану, та він не мав би змоги повернутись до своєї години до повного погашення заборгованості по аліментам. Відповідач добровільно склав нотаріально посвідчену заяву від 28.12.2021 року, якою відмовився від своїх батьківських прав та обов'язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Справжність підпису гр. ОСОБА_2 засвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н.Б., зареєстровано в реєстрі за № 1570. В цей же день позивач надала письмову заяву до Новокодацького відділу ДВС у м. Дніпрі про повернення виконавчого документа. На сьогоднішній день відповідач не приймає участі у вихованні дитини, не виконує своїх батьківських обов'язків по відношенню до сина та не бажає їх виконувати, не вживає заходів щодо забезпечення норм моралі, не піклується про здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не спілкується з дитиною, не цікавиться життям і розвитком своєї дитини, а також не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини. Під час останньої зустрічі з відповідачем, вона пропонувала йому зустрітися із сином та хоча б поспілкуватися, однак, ця зустріч так і не відбулася. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню сина, не цікавиться його долею, життям, не відвідує його вдома, в школі чи в іншому місці. Крім того, у сина ОСОБА_12 виникли проблеми, на лікування яких вона особисто витратила кошти. Відповідно копій рахунків стоматологічної клініці, фактично понесені за лікування у стоматолога кошти у розмірі 7 350,00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження. Справу призначено на підготовче судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась, представник позивача ОСОБА_13 подала до суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд такі задоволити.
Відповідач ОСОБА_14 будучи належним чином, своєчасно повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги позову визнає та не заперечує такі.
Представник третьої особи - Управління-служби у справах дітей Новокодацького району Дніпропетровської міської ради в судове засідання також не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує, додавши до заяви Висновок органу опіки про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_15 ..
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи визнання відповідачем позову, суд уважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін, з урахуванням поданих ними заяв, зазначивши наступне.
Так, позивач та відповідач з 21.02.2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2016 року було розірвано та стягнено аліменти з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, щомісячно і до досягнення повноліття.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_16 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками записані: ОСОБА_14 та ОСОБА_7 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уклали шлюб, після чого остання змінила прізвище з « ОСОБА_17 » на « ОСОБА_18 ».
Відповідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (ВП № 55493766) станом на 02.12.2021 року за ОСОБА_19 утворилась заборгованість у розмірі 150 632,15 грн.
Разом з тим, як убачається з Постанови старшого державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегаоінального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) по ВП №55493766 про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2021 року, виконавчий лист №2/205/2905/16 виданий 22.12.2016 року повернуто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
В матеріалах справи міститься копія нотаріально завіреної заяви ОСОБА_2 від 28.12.2021 року, в якій він зазначив, знаходиться в твердій пам'яті та ясні свідомості, діє цілеспрямовано, свідомо та добровільно, розуміє значення та правові наслідки своїх дій, в дієздатності не обмежений, під опікою, піклуванням не перебуває, не знаходиться у алкогольному, токсичному, наркотичному стані підтверджує той факт, що він ОСОБА_14 , відмовляється від своїх батьківських прав та обов'язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Позовні вимоги щодо позбавлення його батьківських прав визнає.
Висновком органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 18.12.2023 року №3/9-227, зазначено вивчивши відповідні матеріали справи, прийшли до висновку вважати доцільним позбавити батьківських прав відповідача по відношенню до його малолітньої дитини.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
При цьому, в розумінні п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року № 3, який узгоджується з нормами ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Так, як установлено судом та не заперечується відповідачем, відповідач від виконання своїх обов'язків ухиляється, вихованням та утриманням дитини тривалий час не займається, долею дитини не цікавиться, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не готує дитину до самостійного життя.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відтак, за викладених вище обставин та з урахуванням того, що відповідач визнав пред'явлені позовні вимоги, з матеріалів справи не вбачається, що визнання ним позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд уважає, що позовні вимоги в частині позбавлення його батьківських прав знайшли своє підтвердження, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених додаткових витрат на дитину у розмірі 7 350,00 грн., пов'язаних з лікуванням у стоматолога, суд зазначає наступне.
Разом з тим, згідно приписів ч. 2 ст. 166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку по утриманню дитини.
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ним аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Аналізуючи положення ст. 185 СК України слід дійти висновку, що додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 13.09.2017 року у справі № 6-1489цс17.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, як убачається зі змісту позову, позивач понесла додаткові витрати на дитину у розмірі 7 350,00 грн., що пов'язані з лікуванням у стоматолога, що визнається відповідачем, а відтак відповідно до положень ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача половини від названої суми, а саме суми у розмірі 7 350,00 грн..
Разом з тим, судовий збір по вказані справі дорівнює у загальному розмірі 2147,20 грн. (1073,60 грн. - за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав та 1073,60 грн. - за позовну вимогу по стягнення додаткових витрат).
Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України, частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 164, 166 СК України, ст. ст. 3, 4, 5, 10-13, 19, 23, 76-82, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Новокадацького району Дніпропетровської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні його дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , персональний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 7 350 (сім тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , персональний номер НОМЕР_3 ) накористь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпровській області повернути ОСОБА_1 , 50 % сплаченого нею відповідно до квитанції № 35158 від 31.07.2023 судового збору, що становить 536,80 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , персональний номер НОМЕР_3 ), в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 22 грудня 2023.
Суддя: Н.О. Бізяєва