22.12.2023 Єдиний унікальний номер 205/2636/23
Номер провадження 2/205/1515/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
22.12.2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Курбанової Н.М.,
за участю секретаря Галушки А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», Головне управління Держпродспоживслужби в м.Києві,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі - АТ "Ідея Банк") про захист прав споживачів.
В обгрунтування позову позивач зазначила, що 31.08.2021 року, між нею та Акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір №Z06.00400.008573658 про надання коштів у сумі 128911 грн.00 коп. Відповідно до п. 1.10 Кредитного договору № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року, банк надає позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 11772 грн. 94 коп. на рахунок позичальника, який був відкритий в АТ «Ідея Банк» та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 11184 грн. 06 коп., згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 кредитного договору на умовах договору про прийом платежів, укладеним отримувачем коштів з банком. На даний момент, обов'язки за кредитним договором № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року вона виконує відповідно графіку погашення заборгованості і кошти за кредитом сплачує. Просить врахувати той факт, що вона використала грошові кошти у загальному розмірі 128911 грн. 00 коп., а загальна сума перерахована на рахунки АТ «Ідея Банк» станом на 1 січня 2023 року складає 187392 грн. 72 коп. по дебету рахунку та 151267 грн. 72 коп. по кредиту рахунку. Однак за кредитним договором № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року згідно з графіком щомісячних платежів до сум, що підлягають сплаті включається комісія (плата за обслуговування кредитної заборгованості). Даний платіж було включено і до кредитного договору договором № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року. Нарахування комісії (плати за обслуговування кредитної заборгованості) вона вважає незаконним. Звертає увагу суду, що вона зверталась до АТ «Ідея Банк» з претензію з здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором з урахуванням визнання кредитного договору недійсним в частині нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій. Проте, вона вважає, що кредитний договір укладений між нею та АТ «Ідея Банк» № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року про надання їй кредитних коштів таким, що порушує її права як споживача, та підлягає визнанню нікчемним. Вважає, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати авансових платежів, і це є підставою для визнання таких положень недійсними. Крім того, АТ «Ідея Банк» не повідомлено письмово їй всю необхідну інформацію щодо умов договору про надання кредиту Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року. Відповідач скористався тим, що позивачу об'єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і він був введений в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідач, в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не надав позивачу відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті. Просить визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року у частині незаконно нарахованих сум, встановлених як плата за обслуговування кредитної заборгованості за Кредитним договором № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року. Покласти на АТ «Ідея банк» обов'язок здійснити зарахування грошових коштів, сплачених як плату за обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року в рахунок погашення суми заборгованості за кредитним договором № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року.
Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та розглянути справу без її участі.
Представник третьої особи ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», будучи належним чином повідомленим судом про дату та час слухання справи, в судове засідання не з'явився.
Представник третьої особи Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві Пузир І., надав суду пояснення по даній справі, просив позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит щодо встановлення плати за обслуговування кредиту, що є підставою для визнання таких положень недійсними.
Представник відповідача АТ «Ідея Банк» повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник відповідача АТ «Ідея Банк» своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16 січня 2003 р. (далі по тексту - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України. Відповідно до положень вказаних статей істотними умовами виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Судом встановлено, що 31.08.2021 року, між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір №Z06.00400.008573658 про надання коштів у сумі 128911 грн.00 коп., під процентну ставку 21,99 % річних з датою остаточного повернення кредиту до 31.08.2026 року.
Відповідно до п. 1.9 кредитного договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, за надання яких встановлена плата, відповідно до графіку щомісячних платежів за кредитом, як «Обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку, інші комісії за відкриття ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими тарифами банку у вигляді комісійної винагороди за обслуговування кредиту в сумі 1,25 % від суми кредиту, зазначеної в цьому акцепті без ПДВ.
Відповідно до п. 1.10 Кредитного договору № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року, банк надає позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 11772 грн. 94 коп. на рахунок позичальника, який був відкритий в АТ «Ідея Банк» та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 11184 грн. 06 коп., згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 кредитного договору на умовах договору про прийом платежів, укладеним отримувачем коштів з банком.
На підтвердження використання грошових коштів у загальному розмірі 128911,00 грн., перерахування на рахунки АТ «Ідея Банк» на 01.01.2023 р. загальної суми 187392,72 грн., по дебету та 151267,75 грн. по кредиту за кредитним договором № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року позивачка надала виписку по особовим рахункам з 31.08.2021 р. по 01.01.2023 р.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. А частиною другою цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У свою чергу, вчинення особами дій щодо виконання досягнутих домовленостей, тобто виконання прийнятих на себе прав і покладених обов'язків за угодою, є виконанням угоди.
Відповідно до ст. ст. 215 - 235 ЦК України, особа, яка вважає, що її права, речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним.
Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач у силу ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За положеннями частини п'ятої статті 11, частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи,договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Судом встановлено, що при укладанні оспорюваного кредитного договору, відповідач (АТ Альфа-Банк") ознайомив позивача з усіма умовами надання кредиту, про що свідчить відповідний підпис позивача на кредитному договорі.
Звертаючись до суду з вищезазначеним позовом, позивач наголошує, що укладений між сторонами кредитний договір слід визнати недійсним з підстав його невідповідності ст.11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки, щомісячна сплата комісії за щомісячне обслуговування, яка визначена у пункті 1.9 договору кредиту та страхування є незаконною.
Так, під час розгляду справи, судом встановлено, що оспорюваний договір підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення зазначеного вище правочину не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору; відомості в кредитному договорі свідчать про те, що відповідач (банк) надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16: «Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо). Суди, дійшовши висновку про те, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, не звернули уваги, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним».
В процесі розгляду даної справи відповідачем не було зазначено, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за надання кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Згідно із п. 58 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/16663/16-ц: несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними (окремих положень, а не договору в цілому).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи правові позиції, висловлені Верховним Судом України в постановах по справам №№ 6-1341цс15, 6-1746цс16 та Верховним Судом у справі № 755/16663/16-ц, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме слід визнати недійсним пункт 1.9 договору кредиту та страхування № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року про встановлення плати за щомісячне обслуговування кредитної заборгованості, оскільки комісія, яка визначена у вказаному пункті кредитного договору є платежем, який позивач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь.
Відповідач не надав суду заперечень, які спростували б обставини, викладені у позові.
Відповідно до с. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073,60 грн., оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів - задовольнити.
Визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року у частині незаконно нарахованих сум, встановлених як плата за обслуговування кредитної заборгованості, а саме п.1.9 кредитного договору № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року.
Зобов'язати Акціонерне товариство «Ідея банк» здійснити зарахування грошових коштів, сплачених як плату за обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року в рахунок погашення суми заборгованості за кредитним договором № Z06.00400.008573658 від 31.08.2021 року.
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь державного бюджету судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Курбанова Н. М.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», ЄДРПОУ 19390819, 79008, м.Львів, вул.Валова, буд.11
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», ЄДРПОУ 39691431,м.Київ, Велика Васильківська, б.15/2
Головне управління Держпродспоживслужби в м.Києві, ЄДРПОУ 40414833, м.Київ, вул.Некрасовська, б.10/8, 04053