21.12.2023 Єдиний унікальний номер 205/13821/23
Провадження № 4-с/205/62/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2023 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Курбанова Н.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державної виконавчої служби Дніпровського району,
ВСТАНОВИВ:
20.12.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби Дніпровського району.
Ознайомившись з даною скаргою, суддя вважає що вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до частини 9статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
ЦПК України прямо не встановлено вимог до форми та змісту скарги на дії державного виконавця, тому суд, застосовуючи положення статті 10 ЦПК України, вважає за необхідне застосувати положення статей 175, 177, 185 ЦПК України.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
Відповідно до ч. 1ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Згідно п. 17 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року, справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.
Заявником у скарзі не зазначено суб'єкта оскарження - державного виконавця, бездіяльність якого оскаржує заявник та боржника, за участю яких згідно ч. 1ст.450 ЦПК України повинна бути розглянута скарга.
Крім того, найменування та адреса зазначеного органу державної виконавчої служби є не повними.
Подана скарга не відповідає вимогам ст. 447 ЦПК України, а саме не містить посилання на те, які саме права скаржника як учасника виконавчого провадження порушено. Крім того, скарга не містить посилання на судове рішення, в рамках якого подана скарга та не викладено в чому полягає неправомірність дій державного виконавця та яким чином суд має захистити порушене право.
У своїй скарзі (прохальній частині) ОСОБА_1 не вказує, які ж саме дії державного виконавця він просить визнати неправомірними, натомість просить суд припинити стягнення аліментів з його пенсії інваліда, на період винесення рішення суду, скасувати всі розрахунки ВДВС про наявність заборгованості по аліментах, скасувати всі обмеження, арешти, що до нього, його прав по виконавчому провадженню по аліментах, прийняти за основу новий розрахунок на основі уточнених даних місця роботи та Пенсійного фонду, зобов'язати повернути всі не забрані стягувачем кошти на його особистий рахунок, з якого ВДВС незаконно знімає його кошти, однак незрозуміло яку конкретно з ухвалених постанов заявник просить визнати незаконною та скасувати. При цьому у скарзі заявником не викладено змісту оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та посилання на порушену норму закону.
В порушення вимог ст. 175 ЦПК України, вимоги скарги щодо скасування постанови є невірними, так як суд не скасовує постанови державного виконавця, а може лише зобов'язати державного виконавця, або іншу особу, відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, виконати певну дію; виклад обставин, якими обґрунтовується скарга є неповним та неконкретним, так як не вказано, чим передбачено скасування постанови державного виконавця, саме судом, а не зобов'язання судом державного виконавця або іншу особу, відповідно до ч. 3ст. 450 ЦПК України, скасувати постанову; в скарзі на рішення державного виконавця не зазначено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із скаргою на рішення державного виконавця (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; в скарзі на рішення державного виконавця не зазначено підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої скарги на дії державного виконавця з тих самих підстав.
На виконання ч. 5 ст. 177 ЦПК України, заявник зобов'язаний додати до скарги на рішення державного виконавця всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються скарга (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до скарги на рішення державного виконавця копії відповідних доказів).
Разом з цим, заявником не надано копії рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження.
Таким чином, скарга не відповідає вимогам п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, оскільки не містить конкретної вказівки на спосіб поновлення порушених прав стягувача за виконавчим документом, передбачений ч.2 ст.451 ЦПК України, яке може здійснюватися саме шляхом визнання дій чи бездіяльності державного виконавця неправомірними та зобов'язання останнього або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), а у прохальній частині скарги відсутня вказівка на те, яку саме бездіяльність та якого конкретно державного виконавця просить визнати неправомірною заявник, які конкретно порушення він просить суд зобов'язати усунути держаного виконавця і яким чином, оскільки згідно з вимогами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог, якими і визначаються межі судового розгляду по кожній справі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи вищевикладене, скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця слід залишити без руху для усунення вищезазначених недоліків скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 194, 260, 261 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії державної виконавчої служби Дніпровського району - залишити без руху.
Для усунення недоліків заявнику надати строк терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків в строк наданий судом, заява буде вважатись неподаною і буде повернута.
Копію ухвали надіслати заявнику за вказаної ним адресою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Курбанова Н.М.