15.12.2023 Єдиний унікальний номер 205/9606/23
Провадженя№ 2/266/3134/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
15.12.2023р. м. Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Курбанової Н.М.,
за участю секретаря - Галушки А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 12.04.2016 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, для користування кредитним рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 125000,00 грн. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору. ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 11.06.2023 року виникла заборгованість у розмірі 152557,51 грн., з яких: 123778,97 грн. заборгованість за кредитом, 28778,54 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 12.04.2016 р. у розмірі 152557,51 грн. станом на 01.06.2023 р. та судові витрати у розмірі 2684,00 грн.
Представник позивача Кіріченко В.М., що діє на підставі довіреності, у позовній заяві позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу у його відсутність та не заперечував проти винесення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують її відзив.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач ОСОБА_1 своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використала наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 80ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 12.04.2016 року ОСОБА_1 підписала Анкету - Заяву про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» у АТ КБ «Приватбанк». Відповідач підтвердив, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, довідку про надання кредитних карток ОСОБА_1 , довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 .
10.11.2021 року ОСОБА_1 за допомогою планшету підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг у АТ КБ «Приватбанк», у якій зазначено умови для кредитних продуктів: картка «Універсальна», «Універсальна Gold», а також узгоджено реальну річну процентну ставку за користування кредитними коштами та за порушення умов кредитування.
Згідно інформації, викладеній в цій заяві, відповідач приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщенні в мережі Інтернет за адресою https:// privatbank.ua/terms в редакції, чинній на дату цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Відповідно до положень договору, викладених в п. 1.2. Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг основні умови кредитування: тип кредиту відновлювальна кредитна лінія; розмір кредитного ліміту не перевищує 200000,00 грн. для карт «Універсальна», 200000,00 грн. для карт «Універсальна голд»; 300000,00 грн. для Преміальної картки «Platinum», 300000,00 грн. для Преміальної картки «World Black Еdition, 300000,00 грн. для Преміальної картки «VISA Signature», 400000,00 грн. для Преміальної картки «World Elite», 800000,00 грн. для Преміальної картки «Infinite»; в п. 1.3. Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача - для карт «Універсальна» процентна ставка становить 42,0 % річних, для карт «Універсальна голд» - 40,8% річних.
Згідно п. 2.1.1.1.1. договору (Преамбула), на підставі ст.. 634 ЦК України анкетою - заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» клієнт приєднується до цих умов та Правил, Паспорт споживчого кредиту та Тарифи банку є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 2.1.1.2.1., договору Банк за наявності вільних грошових коштів та на підставі аналізу кредитоспроможності Клієнта надає йому споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах, встановлених Договором.
Відповідно до п.п.2.1.1.2.2. - 2.1.1.2.5. договору, тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, мета кредиту споживчі цілі. Строк кредиту 12 місяців з подальшим продовженнням, загальний розмір кредиту не перевищує 200000,00 грн. для карт «Універсальна» 200000,00 грн. для карт «Універсальна голд», 300000,00 грн. для Преміальної картки «Platinum», 300000,00 грн. для Преміальної картки «World Black Еdition, 300000,00 грн. для Преміальної картки «VISA Signature», 400000,00 грн. для Преміальної картки «World Elite», 800000,00 грн. для Преміальної картки «Infinite». При цьому сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення та не потребує додаткового погодження із клієнтом.
За п.п.2.1.1.3.1. - 2.1.1.3.3. договору сторони на підставі ст.ст.1048,1054,1056-1 ЦК України визначили цим договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів.
Згідно п.2.1.1.5.1. договору клієнт зобов'язаний погашати кредит у строки та в розмірах, визначених п. 2.1.1.3.1., 2.1.1.3.2 договору.
Згідно п. 2.1.1.9.1. договір починає діяти з дати встановлення кредитного ліміту на картці та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Також, банк додав паспорт споживчого кредиту від 10.11.2021 р. у якому зазначено умови для кредитних продуктів: картка «Універсальна», «Універсальна GOLD», який підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою планшету.
Як вбачається з довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 за договором № б/н. 20.09.2017 р. отримала кредитну картку: НОМЕР_1 тип «Універсальна» з терміном дії до 09/21 року, 06.04.2018 року отримала кредитну картку: НОМЕР_2 тип «Універсальна Gold» з терміном дії до 12/21 року, 10.11.2021 року отримала кредитну картку: НОМЕР_3 тип «Універсальна» з терміном дії до 12/25 року.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» Про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір № б/н), 20.09.2017 року відбувся старт карткового рахунку за № НОМЕР_1 , 06.04.2018 року - встановлення кредитного ліміту, кредитний ліміт встановлено в розмірі 5000,00 гривень, 05.03.2019 року збільшення кредитного ліміту, кредитний ліміт встановлено 50000,00 гривень, 09.11.2020 року збільшення кредитного ліміту, кредитний ліміт встановлено в розмірі 57000,00 гривень, 22.12.2021 року збільшення кредитного ліміту, кредитний ліміт 125000,00 гривень, 07.06.2022 р. збільшення кредитного ліміту, кредитний ліміт встановлено в розмірі 123780,00 гривень, 27.07.2022 р. зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт встановлено в розмірі 123780,00 гривень, 14.11.2022 р. зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт встановлено в розмірі 0,00 гривень.
Відповідно до розрахунку позивача, станом на 11.06.2023 року заборгованість за кредитним договором б/н від 12.04.2016 р. становить - 152557,51 грн., з яких: 123778,97 грн. заборгованість за кредитом, 28778,97 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов'язання не виконує, то між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За змістом статті 11ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір. Згідно із статтею 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року №2121-III (далі - Закон).
Відповідно до статті 2 Закону, банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.
Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.
Згідно із статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) надає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до вимог договору та вимог закону.
За загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються. У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Положеннями ст.614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Факт виконання позивачем умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за даним кредитним договором виконав в повному обсязі.
Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справу суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Враховуючи вищевказані положення закону та існуючі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов кредитного договору відносно строків повернення кредитної заборгованості та визнає право позивача на стягнення її в судовому порядку.
Також, суд погоджується із правильністю розрахунку позивачем основної суми заборгованості, які містяться в позовній заяві та письмовому розрахунку до позову.
Відповідач, всупереч положенням статті 81 ЦПК України, не надав суду жодних доказів, які б спростовували факт існування вказаної заборгованості.
Як роз'яснено у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, а також те, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, у повному обсязі доведеними з його боку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 12.04.2016 року у розмірі 152557,51 грн., з яких: 123778,97 грн. заборгованість за кредитом; 28778,54 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім та документально підтверджені судові витрати по справі в розмірі 2684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 12.04.2016 р. станом на 11.06.2023 р. у розмірі 152557,51 (сто п'ятдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 51 коп., з яких: 123778,97 грн. заборгованість за кредиту, 28778,54 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Курбанова Н. М.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач:
Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), вул. Грушевського, буд. 1д, м. Київ, 01001; р/р НОМЕР_4 , МФО 305299
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1