Справа № 758/12964/21
Категорія 36
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Скрипник О. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кулай О. М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Пальохи В.Г. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства "СК "Аха Страхування" про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року адвокат Пальоха В.Г. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", в якому просив: 1) стягнути з відповідача ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на користь позивача відшкодування понесених ним витрат на лікування у розмірі 13 189,22 грн.; 2) стягнути з відповідача ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на користь позивача відшкодування частини завданої йому моральної шкоди у розмірі 659,46 грн.; 3) стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 1290,00 грн.; 4) стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача відшкодування частини завданої позивачу моральної шкоди у розмірі 99 340,54 грн..
Позов обгрунтовує тим, що 15 вересня 2020 року о 09.40 год. ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 по просп. Правди, 84 у м. Києві, не вибрала безпечної швидкості, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, під керуванням ОСОБА_1 .. Факт вчинення адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_3 підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення №758/14700/20 та зокрема постановою Подільського районного суду м. Києва від 14 січня 2021 року, якою ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження в справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв"язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП. Транспортний засіб - «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_3 на момент ДТП, був забезпеченим за полісом 150279767, виданим ПрАТ «СК «Арсенал страхування». Ліміт відповідальності товариства за шкоду, заподіяну майну потерпілих, їх життю та здоров'ю встановлений у розмірах, передбачених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 566 від 09 липня 2010 року «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто 130 000 грн. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, та 260 000 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих на одного потерпілого. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, окрім шкоди, заподіяної майну позивача, тобто автомобілю «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 , також була заподіяна шкода здоров'ю, пов'язана з лікуванням, а також моральна шкода, внаслідок ушкодження здоров'я позивача та пошкодження його транспортного засобу. Згідно виписки № 15621 від 23 вересня 2020 року, виданої КНП "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги", в результаті ДТП, позивачу заподіяна закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій, розтягнення сухожилково-м"язового апарату шийного відділу хребта, забій грудної клітки, підшкірна гематома грудної клітки, правої сідниці та призначено лікування в стаціонарі з 15.09.2020 по 23.09.2020. Загальні витрати позивача на придбання рекомендованих ліків, а також проходження діагностичних досліджень склали - 13 189,22 грн.. Крім того, згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ автомобіль «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , однак згідно товарного чеку № 45 від 14.09.2020, причепний пристрій до цього транспортного засобу було придбано позивачем та встановлено на вказаний автомобіль. Зазначає, що в результаті ДТП було пошкоджено причепний пристрій для буксирування причепу та розетку для цього пристрою, за що позивачем було сплачено 1290,00 грн.. Також, позивач просив про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням його здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що він зазнав фізичного болю в результаті негативного впливу наслідків ДТП на стан його фізичного здоров'я і його короткочасного розладу, перебування на лікуванні та реабілітації, зміни звичайного укладу життя. Внаслідок отриманих травм позивач відчуває значний дискомфорт, були порушені його життєві плани, повноцінне життя його було обмежене, що призвело до душевних страждань. Вказує, що відповідачка ОСОБА_3 з ДТП та до моменту подання позову до суду жодного разу не поцікавилась станом здоров"я позивача, не надала жодної допомоги на його лікування.
Ухвалою судді від 24.09.2021 року було прийнято до розгляду та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.11.2021 представником ПрАТ "СК"Арсенал Страхування" було подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що 15.09.2020 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а позивач тілесні ушкодження. Згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 14.01.2021 по справі № 758/12964/21 ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП. Зазначає, що позивач просить стягнути зі страховика витрати на лікування у розмірі 13 189,22 грн. та 659,46 грн. моральної шкоди, але зазначені суми позивачем є необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами. Вказує, що із загального обсягу наданих позивачем документів, чеки на суму 12 725,05 грн. містять витрати, що не підлягають відшкодуванню Страховиком, через те, що вони не відповідають вимогам спеціального Закону, вимогам Закону України "Про лікарські засоби", Постанови КМУ № 637 від 15.12.2014 "Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а також Протоколами лікування, затверджених МОЗ України. Кріт того, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що саме Страховиком допущено порушення його прав, що він звертався до Страховика та отримав відмову або Страховик за умови наявності всіх документів не прийняв рішення у встановлений законом строк. Зазначає, що Страховик своїх обов"язків по виплаті страхового відшкодування не порушував, а позивач з власної ініціативи, свідомо відмовився від звернення до Страховика в порядку, встановленому законом, а тому права позивача Страховиком не порушені.
У судовому засіданні позивач та його представник вимоги позовної заяви підтримали, просили позов задовольнити, надаючи пояснення посилалися на обставини, що викладені в позовній заяві.
У судове засідання відповідачка ОСОБА_3 не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, причину неявки до суду не повідомила.
У судове засідання представник відповідача ПрАТ «СК «Арсенал страхування» не з'явився, про розгляд справи сповіщений належним чином, причину неявки до суду не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 15.09.2020 року о 09.40 год., по просп. Правди, 84 в м. Києві, керуючи транспортним засобом "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом "ВАЗ 21013". д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду. в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.п. 12.1. 13.1 ПДР України.
Згідно постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 14.01.2021 року, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. провадження в справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв"язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, таким чином факт ДТП та вина ОСОБА_3 у його вчиненні додаткового доказування не потребує.
На час ДТП цивільно - правова відповідальність особи, що керувала автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «СК «Арсенал страхування», що підтверджується полісом № 150279767 обов"якового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Ліміт відповідальності товариства за шкоду, заподіяну майну потерпілих, їх життю та здоров'ю встановлений у розмірах, передбачених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 566 від 09 липня 2010 року «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто 130 000 грн. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, та 260 000 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих на одного потерпілого.
Згідно виписки № 15621 від 23 вересня 2020 року, виданої КНП "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги", в результаті ДТП, позивачу заподіяна закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій, розтягнення сухожилково-м"язового апарату шийного відділу хребта, забій грудної клітки, підшкірна гематома грудної клітки, правої сідниці та призначено лікування в стаціонарі з 15.09.2020 по 23.09.2020.
Загальні витрати позивача на придбання рекомендованих ліків, а також проходження діагностичних досліджень склали - 13 189,22 грн..
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до ПрАТ «СК» "Арсенал страхування" з заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до п. 1.17 та ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», забезпеченим транспортним засобом є транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третіх осіб.
Статтею 23 зазначеного Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Відповідно до ст. 24 зазначеного Закону відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого здійснюється у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати,пов'язаніздоставкою,розміщенням,утриманням,діагностикою,лікуванням,протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Згідно до ст. 14-1 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоровя» передбачено, що галузевими стандартами у сфері охорони здоров'я є клінічний протокол, який являє собою уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних методів надання медичної допомоги та їх послідовність.
Для отримання страхового відшкодування відповідно до Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілою особою мають бути надані документи, що підтверджують:
1) обгрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбання лікарських засобів;
2) необхідність витрат має бути підтверджена документально відповідним медичним закладом охорони здоров'я;
3) витрати на лікування та витрати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, мають бути в причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
З урахуванням того, що позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували, що саме ПрАТ «СК "Арсенал страхування" допущено порушення його прав, що він звертався до страховика та отримав відмову або страховик за умови наявності всіх документів не прийняв рішення у встановлений строк, суд вважає, що позов в частині вимог до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» про відшкодування витрат на лікування не підлягає задоволенню.
Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов таких висновків.
Як на підставу для відшкодування моральної шкоди, позивач посилається на той факт, що внаслідок ДТП було завдано ушкодження його здоров'ю, крім того зазнав фізичного болю в результаті негативного впливу наслідків ДТП на стан його фізичного здоров'я і його короткочасного розладу, перебування на лікуванні, зміни звичайного укладу життя.
В силу вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до частини першої, пунктів 1,3 частини другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім того відповідно роз'яснень даних в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача, та вина останнього в її заподіянні. Зокрема суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин, та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, а саме характер та тривалість лікування травм, спричинених позивачу в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також негативні наслідки, в тому числі, пов'язані із отриманими позивачем в результаті ДТП тілесними ушкодженнями, які є суттєвими, приносили біль остатньому, змушували позивача витрачати свій час на лікування, дотримуватись встановленого медичного режиму та рекомендації лікарів, що безумовно змінило звичайне життя позивача.
Крім того, питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому в результаті ушкодження його здоров'я, врегульовано ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якої, страховиком відшкодовується потерпілому -фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Таким чином, враховуючи положення діючого законодавства, суд вважає не обґрунтованою вимогу про стягнення ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 659,46 грн.
Разом з тим, суд вважає, що пред'явлений до стягнення з ОСОБА_3 розмір моральної шкоди 99 340,54 грн., визначений позивачем є надмірно завищеним.
На думку суду, виходячи із принципу розумності, виваженості і справедливості сума моральної шкоди має складати 5000,00 грн., що буде відповідати обставинам справи, а саме наявністю тілесних ушкоджень у позивача, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тимчасового розладу його здоров'я та пов'язаних із цим моральних страждань.
Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 386, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 77-81, 141, 264, 280-289 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства "СК "Аха Страхування" про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн..
Решту частину позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "СК "Аха Страхування" про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн..
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які не приймали участь у справі, мають право на оскарження рішення суду протягом 30 днів з дня його отримання.
Суддя О.Г. Скрипник