печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31448/22-а
Категорія 129
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Хайнацького Є.С.,
при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду зі скаргою на постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 6089223 від 28.10.2022 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
02.12.2022 року на виконання вказаної ухвали суду ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків та адміністративний позов до Управління патрульної поліції у м. Києві (далі - відповідач, УПП у м. Києві), в якому просить: визнати протиправними дії працівника УПП у м. Києві Пальчика Ігоря Віталійовича (далі - Інспектор Пальчик І.В.); скасувати постанову серії ЕАР № 6089223 від 28.10.2022 року стосовно позивача та закрити справу відповідно до ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП); стягнути з Головного управління казначейства у м. Києві 497,00 грн. понесених позивачем матеріальних збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.10.2022 року під час керування транспортним засобом Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Генерала Алмазова, 9 у м. Києві позивача було зупинено Інспектором Пальчиком І.В., який керував патрульним автомобілем, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Позивач вказує, що Інспектор Пальчик І.В. поводився неввічливо та брутально, при цьому, в порушення прав позивача, передбачених ст. 59 Конституції України, відмовив йому в забезпеченні адвокатом для надання юридичної допомоги. Позивач самостійно викликав адвоката, перебуваючи в своєму автомобілі. Інспектор Пальчик І.В. повідомив позивача, що ним порушено Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР), зокрема, позивач проїхав на червоний сигнал світлофору перехрестя, тому на позивача буде накладено стягнення у вигляді штрафу, на що позивач пояснив, що вже виїхав на перехрестя та відповідно до п. 16.8 ПДР повинен був закінчити маневр незалежно від сигналу світлофора. Позивач телефонував на лінію «102», при цьому патрульні відмовились представитись на прохання оператора, після чого оператор відповіла позивачу, що з ним зв'яжуться, однак цього не відбулось. У подальшому Інспектор Пальчик І.В. разом з іншим патрульним раптово уїхали з місця зупинки позивача, нічого не повідомивши, тому позивачу не було відомо, чи складено щодо нього патрульними будь-які документи.
З огляду на зазначене, позивач вважає, що Інспектором Пальчиком І.В. порушено права позивача при розгляді адміністративної справи, яку в порушення ст. 268 КУпАП розглянуто без присутності позивача, в патрульному автомобілі, відмовлено позивачу в наданні юридичної допомоги, не надано позивачу копію оскаржуваної постанови, що призвело до неможливості надати пояснення та докази по справі за допомогою фахівця у галузі права, тому позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УПП у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та призначено справу до розгляду на 27.02.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2023 року розгляд справи відкладено на 16.05.2023 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2023 року витребувано у УПП у м. Києві відеозапис з портативного відеореєстратора старшого лейтенанта поліції батальйону 4 роти 3 Пальчика І.В. під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6089223 від 28.10.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.07.2023 року розгляд справи відкладено на 19.10.2023 року.
03.08.2023 року до суду надійшов лист УПП у м. Києві від 02.08.2023 року № 24848/41/11/2/02-2023, у якому відповідач зазначає про неможливість виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2023 року про витребування доказів, оскільки з дати подій пройшло більше місячного строку, проте, інформація, яка зафіксована із використанням портативних відеореєстраторів працівниками поліції із обмеженим терміном зберігання, яке здійснюється згідно з технічними характеристиками виробника програмного забезпечення та нормативно-правових актів й може не перевищувати більше 30 діб з моменту фіксування події на відповідний прилад.
08.08.2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача, у якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відзив обґрунтований тим, що позивач, проїхавши на заборонений червоний сигнал світлофора, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно, до позивача було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Отже, обставини, викладені в оскаржуваній постанові, відповідають дійсності. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення з дотриманням вимог ст. 258 КУпАП. Інспектор Пальчик І.В. не перешкоджав позивачу реалізувати його право на отримання правової допомоги на місці розгляду адміністративної справи чи в телефонному режимі, отже, позивачу було забезпечено можливість реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП. Позивачем не доведено викладені ним у позові обставини.
Позивач у судове засідання не з'явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6089223 від 28.10.2022 року, винесеною Інспектором Пальчиком І.В., застосоване адміністративне стягнення до ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
У вказаній постанові серії ЕАР № 6089223 від 28.10.2022 року встановлено, що 28.10.2022 року о 16 год. 56 хв. на вул. Генерала Алмазова, 9 у м. Києві ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 прим. КУпАП.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за правовідносинами, що виникли між сторонами, є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
За положеннями ст. 258 КупАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Інспектор Пальчик І.В. відмовив позивачу в забезпеченні адвокатом для надання юридичної допомоги.
При цьому, позивач посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року у справі № 524/9827/16-а.
Так, у зазначеній постанові Верховний Суд зробив висновок, що інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, та що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Проте, суд вважає, що висновки, викладені у вказаній постанові Верховного Суду, не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки з постанови Верховного Суду вбачається, що судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що надав відповідачу відповідне письмове клопотання.
Так, у даній справі позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, що він виявив бажання скористатись правовою допомогою, зокрема, відповідного письмового клопотання, а також, що Інспектором Пальчиком І.В. не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Крім того, позивач у позові зазначає, що самостійно викликав адвоката, перебуваючи в своєму автомобілі.
Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з оскаржуваною постановою серії ЕАР № 6089223 від 28.10.2022 року підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, є проїзд перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора.
Пункт 8.7.3 е) ПДР встановлює, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з доводами Інспектора Пальчика І.В., що позивач порушив правила проїзду на заборонний сигнал світлофора та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, посилаючись на те, що він вже виїхав на перехрестя та відповідно до п. 16.8 ПДР повинен був закінчити маневр незалежно від сигналу світлофора.
Так, згідно з п. 16.8 ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.69, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За положеннями ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853.
Згідно з п.п. 1, 2 розділу III вказаної Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
У справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень в силу приписів ст. 77 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Наведена норма свідчить про те, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 прим. КУпАП.
Разом з тим, оскаржувана постанова не містить посилань на докази, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме: відеозапис із нагрудної камери патрульного поліцейського.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
За положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 35 зазначеного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
За приписами ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з п. 4 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
11.01.2019 року за № 28/32999, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2023 року у даній справі витребувано у відповідача відеозапис з портативного відеореєстратора старшого лейтенанта поліції батальйону 4 роти 3 Пальчика І.В. під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6089223 від 28.10.2022 року.
Проте, листом УПП у м. Києві від 02.08.2023 року № 24848/41/11/2/02-2023 повідомлено суд про неможливість виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2023 року про витребування доказів, оскільки з дати подій пройшло більше місячного строку; інформація, яка зафіксована із використанням портативних відеореєстраторів працівниками поліції із обмеженим терміном зберігання, яке здійснюється згідно з технічними характеристиками виробника програмного забезпечення та нормативно-правових актів й може не перевищувати більше 30 діб з моменту фіксування події на відповідний прилад.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, Інспектор Пальчик І.В. при винесені постанови не зазначив доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, зокрема, не вказав технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що факт порушення позивачем вимог п. 8.7.3.е ПДР не підтверджується належними і допустимими доказами у справі, які інспектор мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови із зазначенням їх у постанові.
У постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а міститься висновок, що в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі. Оскільки в оскаржуваній постанові невірно зазначено місце вчинення правопорушення та не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення складена з порушенням норм ст. 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
З огляду на вищевказані норми матеріального права, висновки Верховного Суду та встановлені судом обставини у даній справі, враховуючи, що оскаржувана постанова не містить посилань на докази, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, відтак, факт порушення позивачем вимог п. 8.7.3.е ПДР не підтверджується належними і допустимими доказами у справі, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова складена з порушенням ст. 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідачем не спростовано доводи позивача, що при розгляді справи були порушені його права, визначені ст. 268 КУпАП.
Таким чином, оскаржувана постанова прийнята з порушенням п. 3 ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 77 КАС України, ст. 283 КУпАП, не містить посилань на докази, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн. за подання позову до суду, що підтверджується квитанцією № 0.0.2761985952.1 від 02.12.2022 року.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УПП у м. Києві на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 «Про затвердження Правил дорожнього руху України», ч. 2 ст. 122, ст.ст. 246, 251, 252, 268, 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-247, 255, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРШІИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6089223 від 28.10.2022 року, винесену старшим лейтенантом поліції батальйону 4 роти 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Пальчиком Ігорем Віталійовичем відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за постановою серії ЕАР № 6089223 від 28.10.2022 року - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНКОПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Управління патрульної поліції у м. Києві: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 01.11.2023 року.
Суддя Є.С. Хайнацький