печерський районний суд міста києва
Справа № 756/15002/23-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року суддя Печерського районного суду міста Києва Соколов О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні ,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Оболонського районного уду м. Києва від 21 листопада 2023 року цивільну справу ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні, передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Згідно ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.2 ч.3 175ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч.6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Заява подана адвокатом Гавриленко Романом Миколайовичем в інтересах ОСОБА_2 не відповідає вимогам п.2 ч.3 175ЦПК України, так як не містить РНОКПП адвоката Гавриленка Романа Миколайовича, що унеможливлює здійснити перевірку його реєстрації в електронному суді, а також не містить відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі сторін.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної, заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (ч. 3 ст. 177 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».
відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
В постанові від 30.01.2019 № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
В порушення вищевказаних положень, позивачем не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірах, визначених ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатнихосіб з 1 січня 2023 року складає 2684 гривні.
Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за позовною вимогою про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні, що становить 1 відсоток від заявлених позовних вимог, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб подавши до суду, відповідно до положень ст. 177 ЦПК України, оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відтак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
У разі усунення недоліків, позовну заяву в новій редакції необхідно подати разом із копіями заяв та доданими до неї документами відповідно до кількості учасників процесу.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Соколов