Справа №766/3876/23
н/п 1-кс/766/1363/23
31 серпня 2023 року
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12023232040000312 від 17.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,
встановила:
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучений автомобіль марки автомобіль марки «Ford S-MAX» номерні знаки НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер автомобіля НОМЕР_2 , чорного кольору, який знаходився у користуванні ОСОБА_4 та вилучений в ході огляду місця події 16.08.2023 року в період часу з 18:15 год. до 19:05 год. по вул. Вишнева, 22, у м. Херсоні.
Обґрунтування клопотання:
16.08.2023 року під час проведення огляду автомобіля «Ford S-Max» номерний знак « НОМЕР_1 », що знаходився під керуванням ОСОБА_4 , виявлено, що ідентифікаційний номер наданого на дослідження транспортного засобу змінювався поза умов заводу виробника. Слідчою оперативною групою вказаний автомобіль вилучено та поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Херсонській області. Після вилучення вказаний автомобіль поміщено на територію спец-майданчику за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 13.
Вказаний факт 17.08.2023, відповідно до положень ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023232040000312 із зазначенням попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення ст. 290 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В даному випадку, вилучене майно слід вважати речовим доказом по кримінальному провадженню, який в подальшому може бути використаний як доказ, а також транспортний засіб і свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу будуть направлені на експертне дослідження.
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, направив суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Власник майна ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_6 направили до суду заяви про розгляд справи їх відсутності, захисник у заяві повідомила, що не заперечує проти накладення арешту на автомобіль, однак просить суд вирішити питання щодо повернення автомобіля у користування ОСОБА_4 .
Мотивація суду:
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, якою визначено, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, збереглина собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що повинен врахувати слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна, у тому числі, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що 16.08.2023 року під час проведення огляду автомобіля «Ford S-Max» номерний знак « НОМЕР_1 », яким керував ОСОБА_4 , виявлено, що ідентифікаційний номер наданого на дослідження транспортного засобу - НОМЕР_2 , змінювався поза умов заводу виробника. Слідчою оперативною групою вказаний автомобіль вилучено та поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Херсонській області за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 13.
Вказаний факт 17.08.2023, відповідно до положень ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023232040000312 із зазначенням попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення ст. 290 КК України.
Вищевказаний автомобіль перебував у користуванні ОСОБА_4 , що підтверджується протоколом огляду автомобіля від 16.08.2023 року, заявою ОСОБА_4 про надання дозволу на огляд транспортного засобу.
17.08.2023 року постановою слідчого автомобіль марки «Ford S-MAX», номерні знаки НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер автомобіля - НОМЕР_2 , чорного кольору, який знаходився у користуванні ОСОБА_4 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023232040000312.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Право володіння - встановлена законом можливість фактично панувати над річчю, мати її в себе. Право користування - встановлена законом можливість отримати корисні властивості (доходи, плоди) з речі, майна через її виробничу експлуатацію чи особисте споживання. Право розпорядження - встановлена законом можливість визначення юридичної долі речі (через її відчуження, дарування, знищення та ін.).
Відповідно до ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен , серед іншого, врахувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Наявність арешту на автомобіль позбавляє права його власника розпорядитися вказаним майном (продати, подарувати тощо), однак не забороняє володіти та користуватися ним, у разі якщо це майно залишено у користуванні власника за ухвалою слідчого судді, суду.
Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно з письмовими поясненнями, наданими захисником ОСОБА_4 , вилучений автомобіль вкрай необхідний у користування ОСОБА_4 як волонтеру для розвезення хліба, продуктів харчування жителям Херсонщини, які потребують допомоги.
Разом з цим, клопотання прокурора не містить жодного обґрунтування необхідності вилучення з користування у ОСОБА_4 автомобіля та того, що у разі залишення автомобіля у користуванні власника, може бути не досягнуто завдань арешту майна, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Автомобіль був переправлений через кордон України, тобто держава в особі митниці перевірила, визнала автомобіль законно набутим майном і дозволила його перетин кордону.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, з метою подальшого дослідження вилученого майна, яке має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити частково, а саме накласти арешт шляхом заборони власнику та довіреним (уповноваженим) ним особам відчужувати автомобіль марки «Ford S-MAX», номерні знаки НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер автомобіля - НОМЕР_2 , чорного кольору, до скасування такого арешту у передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Суд роз'яснює, що після того, як буде досягнута мета арешту (проведені експертизи, огляд) сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду із клопотанням про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
постановила:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12023232040000312на : автомобіль марки «Ford S-MAX», номерні знаки НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер автомобіля - НОМЕР_2 , чорного кольору, заборонивши власнику ОСОБА_4 та довіреним (уповноваженим) ним особам відчужувати автомобіль.
Негайно повернути ОСОБА_4 автомобіль марки «Ford S-MAX», номерні знаки НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер автомобіля - НОМЕР_2 , чорного кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1