Справа № 676/6646/23
Номер провадження 3/676/2198/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Черепахін В.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Барвінкове, Барвінківського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЛВХ/К №211 від 22 вересня 2023 року, складеного офіцером відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_2 , 22 вересня 2023 року близько 09 год. 30 хв., військовослужбовець військової служби по мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 з'явився на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) у стані наркотичного сп'яніння в особливий період. Таким чином, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 , вчинив військове адміністративне правопорушення , передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме: поява на території військової частини у стані наркотичного сп'яніння в умовах особливого періоду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, не визнав та пояснив, що дійсно є військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 . 22 вересня 2023 року близько 09 год. 30 хв. під час занять на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) йому стало зле, а саме нудило. Тому він був направлений до санітарного лікаря, який надав йому медичну допомогу, а саме вколов одну ампулу «Метоклопраміду гідрохлорид» та таблетки «ОМЕЗ». Після повернення на заняття йому запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в Комунальному некомерційному підприємстві «Кам'янець-Подільська міська лікарня» Кам'янець-Подільської міської ради (далі - КНП «Кам'янець-Подільська міська лікарня»), на що він відразу ж погодився, оскільки ніколи не вживав наркотичних засобів, а тому був впевнений, що результат огляду буде негативний. По прибуттю в КНП «Кам'янець-Подільська міська лікарня» пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння за допомогою швидкого тесту, який показав позитивний результат, а саме показав, що у його сечі наявний амфетамін (AMP), що він категорично заперечив, оскільки ніколи не вживав наркотичні засоби та наполягав на проведенні лабораторного дослідження його сечі на вміст наркотичних засобів, але йому у цьому було відмовлено.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так, підставою адміністративної відповідальності є вчинення особою діяння, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбачене КУпАП (ст., ст. 8, 9 цього Кодексу).
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Санкція ч.3 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб. Тому, через суворість санкції цієї статті її слід відносити до фактично кримінальних правопорушень з усіма гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане підтверджується рішеннями ЄСПЛ «Гурепка проти України» та «Лучанінова проти України», які в силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковими до застосуванню судами України.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд .
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
Принцип «презумпції невинуватості» закріплений і в ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом п.3.2. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 передбачено, що збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, передбаченому законом. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, а тому виходячи з презумпції невинуватості, його вина має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що установлений законами України, які в своєму системному взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
За ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. В даній конкретній справі обов'язок щодо збирання доказів був на офіцером відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_2 , оскільки він порушив провадження по справі за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ЛВХ/К №211 від 22 вересня 2023 року, складеного офіцером відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_2 , 22 вересня 2023 року близько 09 год. 30 хв., військовослужбовець військової служби по мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 з'явився на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) у стані наркотичного сп'яніння в особливий період. Таким чином, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 , вчинив військове адміністративне правопорушення , передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме: поява на території військової частини у стані наркотичного сп'яніння в умовах особливого періоду..
Єдиним законом, який регулює порядок проходження огляду є КУпАП, статтею 266-1 якого врегульовано питання «Огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
Згідно ст. 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (частина 1).
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (частина 2).
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (частина 4).
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (частина 9).
Звідси слідує, що уповноважена на те командиром військової частини НОМЕР_1 , яка розпочала процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, повинен був запропонувати ОСОБА_1 пройти такий огляд з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч.2 ст.266-1 КУпАП), а в разі його незгоди на проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами, зобов'язана була запропонувати ОСОБА_1 пройти такий огляд в закладах охорони здоров'я.
З наданих в судовому засіданні пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та матеріалів справи вбачається, що уповноважена на те командиром військової частини НОМЕР_1 , яка розпочала процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, не пропонувала йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, а відразу запропонувала пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у КНП «Кам'янець-Подільська міська лікарня».
Будь-яких, належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження тієї обставини, що уповноважена на те командиром військової частини НОМЕР_1 , яка розпочала процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, пропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, матеріали справи не містять.
Тобто, ще первинно була порушена процедура проведення такого огляду, а тому у відповідності до приписів ч.9 ст.266-1 КУпАП, огляд ОСОБА_1 , який проведений з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАПі, вважається недійсним.
З наданих у судовому засіданні пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився лікарем КНП «Кам'янець-Подільська міська лікарня» не шляхом проведення лабораторних досліджень з використанням вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ та підтверджених сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а з використанням тесту Wondfo для діагностики in vitro на 10 груп наркотичних засобів.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що категорично заперечував факт вживання наркотичних засобів, не погоджувався із результатом проведеного йому з використанням тесту Wondfo для діагностики in vitro на 10 груп наркотичних засобів огляду на стан наркотичного сп'яніння та наполягав на проведенні лабораторного дослідження зразків його біологічного середовища, проте йому у цьому було відмовлено. Вважає, що позитивний результат тесту Wondfo для діагностики in vitro на 10 груп наркотичних засобів дослідження його сечі на вміст наркотичних засобів є хибним і міг зреагувати на медичні препарати «Метоклопрамід гідрохлорид» та «ОМЕЗ», які він вжив перед оглядом за рекомендацією медичного працівника військової частини, про що наголошував лікарю під час проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Зазначені пояснення ОСОБА_1 підтверджуються матеріалами справи. Зокрема, як встановлено з долучених до матеріалів справи письмових пояснень санітарного інструктора медичного пункту в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 від 22.09.2023 року, остання підтвердила факт звернення 22.09.2023 року о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 до неї з проблемами тошноти та закладеності носа. У зв'язку із скаргами, ОСОБА_1 була надана медична допомога у вигляді внутрішньом'язової ін'єкції «Метоклопрамід гідрохлорид» 2 мл та «ОМЕЗ» 1 капсула.
Крім письмових пояснень санітарного інструктора медичного пункту в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 , факт звернення 22.09.2023 року о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 до санітарного інструктора медичного пункту в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 з діагнозом «Шлункова диспепсія. ГРЗ.» та надання йому медичної допомоги у вигляді внутрішньом'язової ін'єкції «Метоклопрамід гідрохлорид» 2 мл та «ОМЕЗ» 1 капсула підтверджується копією Книги обліку хворих в амбулаторії, яка розпочата 10.04.2023 року та закінчена 30.11.2023 року.
Таким чином, із зазначених вище доказів встановлено, що ОСОБА_1 22.09.2023 року о 09 год., тобто за 2 год. 30 хв. до проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння приймав медичні препарати.
В судовому засіданні ОСОБА_1 ствердив, що ніколи не вживав наркотичних засобів, а позитивний результат тесту Wondfo для діагностики in vitro на 10 груп наркотичних засобів дослідження його сечі на вміст наркотичних засобів на його переконання є хибним, оскільки цей тест міг зреагувати на медичні препарати, які він вжив перед оглядом на стан наркотичного сп'яніння. Саме тому він наполягав на проведенні лабораторного дослідження зразків його біологічного середовища, проте йому у цьому було відмовлено.
На спростування або підтвердження зазначених вище доводів ОСОБА_1 , в тому числі щодо наявності у відібраних зразках ОСОБА_1 амфетаміну (AMP), судом за клопотанням останнього у справі призначалася судово-медична токсикологічна експертиза сечі ОСОБА_1 , проведення якої було доручено експертам Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи. Проте, листом в.о. начальника Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи Юрія Юрчишена від 25.10.2023 року за №1802 адміністративна справа була повернута без виконання вказаної експертизи через неможливість її проведення, так як в Хмельницькому обласному бюро судово-медичної експертизи відсутня нативна речовина для порівняння «свідок»: амфетамін (AMP) та відсутній прилад для проведення хроматомасспектрії.
А будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, зокрема те, що він з'явився на територію військової частини у стані наркотичного сп'яніння, у справі відсутні, суддею такі докази не встановлені. До того ж, в рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, застосовуючи закріплений вст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суддя дійшов переконання, що провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Керуючись п.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Черепахін В.О