Справа № 466/11979/23
Провадження № 2-о/466/354/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Свірідової В.В.
при секретарі Мошовської М.-.П.
справа №466/11979/23, 2-о/466/354/23
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з участю заінтересованої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Онищак Наталії Мирославівни про встановлення факту, що має юридичне значення (факту належності правовстановлюючого документу), -
встановив:
15.11.2023 ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , звернулися до суду з заявою, з участю заінтересованої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Онищак Наталії Мирославівни, місце знаходження за адресою: м. Львів, пр.Чорновола,67Б, про встановлення факту, що має юридичне значення (факту належності правовстановлюючого документу).
В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх відповідно, бабця і матір - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), після смерті якої відкрилася спадщина на належне майно. За часів життя ОСОБА_3 залишила заповіт від 24.03.1993 р., за р.№І-2117, посвідчений державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори, згідно якого все майно залишила заявникам. Проте, отримати свідоцтво про право власності заявники не можуть, оскільки в заповіті невірно зазначено прізвища та імена заявників.
За таких обставин, просить суд задовольнити їх заяву та встановити факт належності їм правовстановлюючого документу заповіту.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 16.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.
Заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник адвокат Репецький В.В. в судове засідання не з'явились, адвокат Репецький В.В. подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за його та заявників відсутності та ухвалити рішення, яким заяву задовольнити.
Заінтересована особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Онищак Н.М. у судове засідання не з'явилась, на адресу суду подала заяву про слухання справи у її відсутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні відносини між сторонами, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Зокрема суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Аналогічно згідно п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п.6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 24.04.2023 р. серія НОМЕР_1 ВД РАЦС у м.Львові ЗМУ, копія якого долучена до матеріалів справи.
Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_3 .
Право власності ОСОБА_3 на квартиру по АДРЕСА_4 , яка належала спадкодавцю на підставі реєстраційного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Львівським обласним держаним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 28.12.1998 р.
З довідки ЖБК «Супутник» від 09.05.2023р. вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 на момент смерті була зареєстрована і проживала за адресою у АДРЕСА_4 .
24.03.1993 р. ОСОБА_3 склала заповіт за р.№І-2117, посвідчений державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори, згідно якого все майно залишила доньці та онуку.
У встановлений законом шестимісячний строк після смерті ОСОБА_3 відкрита спадкова справа у прватного нотаріуса ЛМНО Онищак Н.М., що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72500926 від 17.05.2023
Водночас, листом приватного нотаріуса ЛМНО Онищак Н.М. від 03.11.2023 р. №144/02-14 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з невідповідністю написання прізвищ спадкоємців у заповіті. Вирішити дану розбіжність в адміністративному порядку не вбачається можливим.
Під час звернення до нотаріуса виявилося, що є розбіжності в написанні прізвища спадкоємців за заповітом. Зокрема, спадкодавець ОСОБА_3 в заповіті, посвідченому державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори від 24.03.1993 р. за р.№І-2117 визначила спадкоємцями всього майна свою дочку ОСОБА_4 та свого онука ОСОБА_5 в рівних частках.
Водночас, прізвища та ім'я осіб заявників: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , котрі претендують на оформлення спадкового майна, не відповідають відомостям осіб-спадкоємців, які зазначені у заповіті, що унеможливлює видачу нотаріусом заявникам свідоцтв про право на спадщину з підстав неможливості визначити (ідентифікувати поза усяким обґрунтованим сумнівом) приналежність даного заповіту цим особам.
Як вбачається з наданих заявниками суду документів, факт, що підтверджує родинні зв'язки заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з померлою ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами: свідоцтвом про народження від 02.07.1966 р. серії НОМЕР_3 ; свідоцтвом про розірвання шлюбу від 04.06.1998 р. серії НОМЕР_4 ; свідоцтвом про одруження від 05.09.1998 р. серії НОМЕР_5 виданим ВРАГС Галицького ра-ну м.Львова; свідоцтвом про народження від 14.04.1989 р. серії НОМЕР_6
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що заява є підставною та її слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 247, 259, 263-265, 268, 315, 319, 352 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
заяву задовольнити.
Встановити факт, належності заявнику ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 /зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 /, а також заявниці ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 / правовстановлюючого документу - Заповіту від від 24.03.1993 р., за р.№І-2117, посвідченого державним нотаріусом Шахрай С.О. Першої Львівської державної нотаріальної контори, який складено від імені ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на ім'я «доньки ОСОБА_4 » та «онука ОСОБА_5 ».
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Заінтересована особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Онищак Наталія Мирославівна, місце знаходження за адресою: м. Львів, пр. Чорновола,67Б.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення тексту рішення апеляційної скарги.
Суддя В. В. Свірідова