Справа № 455/2371/23
Провадження № 1-кс/455/514/2023
УХВАЛА
26 грудня 2023 року м. Старий Самбір
Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області - ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023141320000512 від 28.10.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
14 грудня 2023 року до Старосамбірського районного суду Львівської області поштою надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на автовоз марки «Сканія», номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки «Lohr» номерний знак НОМЕР_2 та повернення його ОСОБА_3 .
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що слідчим відділенням ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні. Вважає, що в матеріалах досудового розслідування наявні всі висновки експертів щодо дослідження питань, які ставилися до них. Проведені всі огляди транспортних засобів та всі інші процесуальні дії необхідні для встановлення істини у даній справі. Подальшої потреби у обмеженні права володіння, користування та розпорядження автовозом марки «Сканія», номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки «Lohr» номерний знак НОМЕР_3 . Окрім того, вказаний транспортний засіб не може бути об'єктом конфіскації, його власнику не оголошено жодної підозри.
В судовому засіданні 18.12.2023 року було оголошено перерву до 12:15 год. 26.12.2023 року у зв'язку із ненадходженням матеріалів кримінального провадження, які витребовувалися слідчим суддею.
ОСОБА_3 в судове засідання 26.12.2023 року не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце судового засідання, в матеріалах клопотання є заява ОСОБА_3 про розгляд клопотання за його відсутності.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце судового засідання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явилися, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею не здійснюється, що відповідає положенням частини четвертої статті 107 КПК України.
Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, оглянувши матеріали кримінального провадження № 12023141320000512 від 28.10.2023 року, слідчий суддя, приходить до таких висновків.
Як вбачається із матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.11.2023, в рамках кримінального провадження №12023141320000512 від 28.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за клопотанням прокурора ОСОБА_4 , яке було задоволено, накладено арешт на автовоз марки «Сканія», номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки «Lohr» номерний знак НОМЕР_2 , шляхом заборони його власнику права на відчуження, розпорядження та користування вказаним автомобілем.
Зі змісту вищевказаної ухвали слідчого судді про арешт майна від 01.11.2023 року слідує, що арешт на дане майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
На думку слідчого судді, вищевказане майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що дане майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Стаття 131 КПК України визначає, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: 1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Проте, матеріали клопотання не містять належних та достатніх доказів, які б спростовували обставини встановлені слідчим суддею при накладенні арешту на майно.
Доводи, наведені у клопотанні про скасування арешту майна, зокрема про те, що подальше застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження обмежує права ОСОБА_3 як власника на розпорядження, володіння і користування своїм майном, та те, що власник майна ОСОБА_3 не має процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя бере до уваги, проте дані обставини, як слідує зі змісту ухвали слідчого судді від 01.11.2023 року, були враховані при вирішенні питання про арешт майна.
Крім того, як зазначалось вище, зазначене у клопотанні майно слідчим визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Зважаючи на те, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, що не виключає можливості проведення слідчим інших слідчих дій з автомобілем, на який накладено арешт, тому слідчий суддя вважає, що такий засіб забезпечення кримінального провадження не втратив свою актуальність.
Крім того, задоволення клопотання може призвести до недосягнення завдання кримінального провадження передбаченого ст.2 КПК України.
З огляду на наведене, зважаючи на вищевказані положення чинного кримінально - процесуального законодавства, аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, оцінюючи представлені по справі докази, оглянувши матеріали кримінального провадження, вважаю, що на даній стадії кримінального провадження відсутні підстави для скасування накладеного ухвалою слідчого судді на майно арешту, оскільки в ході розгляду клопотання про скасування арешту майна не встановлено підстав того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, на цей час у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, проводяться слідчі дії, арешт накладено з підстав визначених чинним законодавством з метою забезпечення збереження речових доказів, при цьому слідчим суддею не встановлено, що даний захід кримінального провадження несе в собі надмірний тягар для особи, а повне скасування арешту на дане майно може негативно вплинути на хід досудового розслідування, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Витребовувані матеріали кримінального провадження №12023141320000512 від 28.10.2023 року необхідно повернути до ВП №1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Одночасно, слідчий суддя звертає увагу слідчого та прокурора на те, що протягом строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні прокурор та слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Керуючись ст.ст.98, 107, 131, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023141320000512 від 28.10.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1