20.12.23Справа № 336/6871/21
Пр. № 2-а/336/8/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Щасливої О.В.,
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Вакуленка Єлізара Євгеновича про визнання противоправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яку винесено 15 серпня 2021 року інспектором управління патрульної поліції в Запорізькій області рядовим поліції Вакуленком Є.Є. за ознаками правопорушення, що передбачене ст. 126 ч. 1 КупАП.
В обґрунтування вимог в заяві зазначив, що оскаржувана постанова містить висновки про те, що він, здійснюючи рух за кермом транспортного засобу мотоциклу «ЗАЗ SENS», державний номер НОМЕР_1 , о 15 годині 53 хвилині 15 серпня 2021 року в м. Запоріжжі, не пред'явив представникам патрульної поліції поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вважає, що висновок інспектора не ґрунтується на фактичному вчиненні ним правопорушення, оскільки вимога пред'явити посвідчення водія або інші важливі особисті документи, може бути зумовлена лише достатніми підставами вважати, що водій причетний до вчинення дорожньо-транспортної пригоди або іншого порушення «Правил дорожнього руху» в силу ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Між тим жодного порушення правил безпеки дорожнього руху, в тому числі пов'язаного з дорожньо-транспортною пригодою, він не скоював, до будь-якої дорожньо-транспортної пригоди, навіть як потерпілий, причетним не був.
Оскільки вимогу надати документи у відсутність передумов для цього він сприйняв як посягання на право власності, що охороняє Основний Закон України, він правомірно відмовився надавати посвідчення водія, наслідком чого стало винесення постанови. Так як інспектор діяв не у відповідності до вимог закону, не поважаючи його конституційних прав, з перевищенням своїх повноважень, просить про задоволення позову.
При цьому позивач повідомив представнику влади, що оформив цей поліс напередодні зупинки транспорту під його керуванням, а саме: о 20 годині 40 хвилин 13 серпня 2021 року, тому він міг ще не з'явитися в електронному вигляді в базах даних поліції та МТСБУ. Проте відповідач не сприйняв доводи позивача та виніс оскаржувану постанову.
У зв'язку з викладеним накладення на нього стягнення є незаконним, наслідком чого має стати скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Позивач до суду не з'явився, надавши суду письмове звернення, яке містить прохання про вирішення справи у його відсутність, а також прохання про задоволення позову.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце вирішення справи, до суду не з'явився, надавши письмовий відзив на позов та заяву про вирішення справи у його відсутність.
Вказані обставини у відповідності до ч. 3 ст. 194 КАС України зумовили розгляд справи у письмовому провадженні.
З відзиву відповідача випливає, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності ним було дотримано порядок накладення адміністративних стягнень у зв'язку із вчиненням позивачем адміністративного правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху. Постанова винесена у зв'язку з фактично вчиненим позивачем порушенням правил безпеки дорожнього руху, яке полягає у ненаданні поліса страхової відповідальності, а поведінка позивача охоплюються диспозицією частини першої статті 126 КУпАП, яка містить таку карану бездіяльність, як ненадання особою, яка керує транспортним засобом, поліцейському полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"); застосована санкція відповідає встановленому законодавством виду та розміру покарання.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 15 серпня 2021 року інспектором управління патрульної поліції в Запорізькій області капітаном поліції Вакуленком Є.Є. відносно позивача винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КупАП за ознаками керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 126 КУпАП, за ознаками якої складений протокол, передбачений, зокрема, такий склад адміністративного правопорушення, як керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
В силу ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а за змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.4. «а» «Правил дорожнього руху України», порушення якого інкриміновано позивачу, встановлено, що на вимогу співробітника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог «Правил дорожнього руху», а також надати для перевірки документи, вказані в п. 2. 1.
Пунктом 2.1. «Правил…» встановлено перелік документів, які водій повинен мати при собі, і до них відносяться посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції; на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил; чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Згідно з пунктом 21.3 статті 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).
Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу, а у відповідності до пункту 21.2 ст. 21 Закону контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції.
З наведених положень правил про безпечний рух, які внормовують особливості здійснення дорожнього руху його учасниками, витікає, що обов'язок водія пред'явити на вимогу співробітника полії перелічені в законі документи є безумовним і не залежить від вчинення водієм інших порушень Правил дорожнього руху.
Зазначені правила узгоджуються зі змістом ст. ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух».
Разом з тим судом встановлено, що позивач знехтував обов'язком пред'явити уповноваженим особам відповідний документ, не виконав вимогу поліцейського, прямо передбачену законом, а такі дії утворюють диспозицію частини статті законодавства України про адміністративні правопорушення, за ознаками якої винесено оскаржувану постанову.
На наведений висновок суду не впливають твердження позивача про те, що у працівників Національної поліції право вимоги пред'явлення вказаного документа виникає виключно у випадках, коли водій причетний до вчинення дорожньо-транспортної пригоди або іншого порушення «Правил дорожнього руху», як зазначено в статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виходячи з такого.
Дійсно у відповідності до п. 21.2 ст. 21 Закону контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, проте означене правило лише покладає на співробітників відповідних підрозділів Національної поліції здійснення контролю за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в певних випадках, але не обмежує їхнє право на висування вимоги пред'явлення цих документів, яке внормовано спеціальними законами, цими випадками.
Окрім того Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, і не є спеціальним щодо правовідносин, що виникають при здійсненні дорожнього руху його учасниками, разом з тим встановлено такі обов'язки відповідних підрозділів Національної поліції щодо перевірки та контролю обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. статті 53 України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 53 Закону).
Отже, позивачем не виконано наведені вимоги законодавства, що свідчить про наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Означена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2020 року та від 21 листопада 2018 року в справах № 161/11159/16-а та № 465/6677/16-а і її враховує суд при розв'язанні подібних правовідносин.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вирішуючи позов, суд вважає, що позивач не довів ґрунтовність своїх тверджень, тоді як автор постанови діяв у відповідності до вимог закону та свого службового обов'язку при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а заява про те, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність свого рішення не позбавляє інших учасників правовідносин доводити ґрунтовність своїх вимог.
У зв'язку з викладеним суд знаходить цілком правомірними дії поліцейського в цій частині.
У відповідності до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При розв'язанні позовних вимог, суд у відповідності до наведеної статті вважає за можливе врахувати, що порушення правил безпеки руху, яке не є тяжким, позивач припустився, добросовісно вважаючи, що діє правомірно, суспільно небезпечних наслідків від цього не настало.
У зв'язку з викладеним суд доходить висновку, що порушення, хоча формально і містить ознаки складу правопорушення, проте є малозначним, так як не посягає ні на чиї охоронювані законом права та інтереси.
Бере до уваги суд і відсутність фактів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в минулому, а також враховує, що документ, надання якого вимагав суб'єкт владних повноважень, був оформлений позивачем напередодні, а саме: за один день до складання протоколу (а. с. 4).
Враховуючи, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є не покарання, а запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі законності та поваги до суспільних цінностей, суддя знаходить за можливе звільнити особу від накладеного на неї стягнення.
За змістом ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладені обставини, задовольняючи позов частково, суд знаходить всі підстави для зміни постанови в частині покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафу, вважаючи за доцільне обмежитися усним зауваженням у зв'язку із малозначністю вчиненого.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 194, 242-246, 293, 295 КАС України, ст. ст. 1, 7, 9, 251, 280, 121 ч. 6, 22, 258, 288 КУпАП, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Вакуленка Єлізара Євгеновича задовольнити частково.
Змінити постанову від 15.08.2021 року, яку винесено інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядовим поліції Вакуленком Є.Є. за ознаками правопорушення, що передбачене ст. 126 ч. 1 КупАП, відносно ОСОБА_1 .
Викласти постанову в частині накладення стягнення у такій редакції:
«Звільнити ОСОБА_1 від відповідальності за ст. 126 ч. 1 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.В. Щаслива