22 грудня 2023 року
Справа № 337/5287/23
Номер провадження 2/337/1857/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2023 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
за участю секретаря - Трегуб Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 44559822, 03150, місто Київ, вул.Загородня, будинок 15, офіс 118/2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
21.09.2023 року представник позивача ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 63090 грн., інфляційні втрати - 2027,89грн., три відсотки річних -451,14 грн., посилаючись на неналежне виконання своїх зобов'язань з боку відповідача, а також судових витрат із сплати судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 30.07.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений електронний Договір №4544328 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складає 20000 грн 00 коп., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_2 з терміном повернення 30 днів та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,90 % в день.
29.08.2021 року відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, у зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. кредитний договір був автопролонгований, а строк користування кредитором був продовжений на 90 календарних днів поспіль. 06.09.2021 відповідач здійснив частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 2510 грн.00 коп.
25.02.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» був укладений договір факторингу №03-05/2022, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Всупереч умов договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, станом на 15.09.2023, заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає: 20000 грн - тіло кредиту, 43090 грн 00 коп. - нараховані проценти, всього - 63090 грн 00 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов'язань за кредитним договором, позивачем за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року нараховано на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 2027,89 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 451,14 грн.
Ухвалою від 2 жовтня 2023 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19.10.2023 року від відповідача надійшов відзив, в якому він просить у задоволенні позову відмовити, оскільки відсутні жодні правові підстави вважати, що при укладенні договору фінансова установа дотрималася вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з позивачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Наданий банком розрахунок не є належним доказом без надання первинних бухгалтерських документів .
24.10.2023 року якому зазначив, що заборгованість була нарахована не позивачем, а ТОВ «АВЕНТУС Україна» та з моменту отримання права вимоги до відповідача, а позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Виписки з особових розрахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Доступ до виписок по картці має банк-емітент PRIVAT BANK відповідач, ні Первісні кредитори, позивач не має доступу до даної інформації, яка є банківською таємницею
Сторони у судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, представник позивача та відповідачка надали заяву щодо розгляду справи у їх відсутність.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, справу було розглянуто у їх відсутність, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини , сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Судом встановлено, що 30 липня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір №4544328 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 20000 грн 00 коп. строком на 30 днів. Зазначений договір укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом №53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на сайті https://creditplus. ua/r u /documents.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М631110, 30.07.2021 року 13:04:42.
У пункті 1.5.1 вказаного вище договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,90% в день, яка застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.
Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 4544328 від 30.07.2021 погоджено Графік платежів по вказаному договору.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору, знижена процентна ставка 0,57% в день та застосовується, якщо споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 договору, або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більш ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважать зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється сама на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для споживача лише, як для учасника програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.
Якщо споживач є учасником програми лояльності розмір зниженої процентної ставки зазначений в Договорі має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в Договорі.
Якщо споживач не є учасником програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, у зв'язку з чим цей підпункт Договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для споживача.
Відповідно до п. 1.7. (1.7.1, 1.7.2) орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24079,41 річних; за зниженою ставкою 582,51 річних.
Відповідно до п. 1.8. (1.8.1, 1.8.2) орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає : за стандартною ставкою 31400 грн 00 коп.; за зниженою ставкою 23420 грн 00 коп.
Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від позивача прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір, тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
3 травня 2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, був укладений договір факторингу №03-05/2022, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги за кредитним договором №4544328 від 30.07.2021.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором 4544328 від 30.07.2021, станом на 15.09.2023 позивачем нарахована заборгованість у загальному розмірі 63090 грн 00 коп., а саме: 20000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту) та заборгованість по несплаченим відсоткам у розмірі 43090 грн 00 коп.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинна на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, в тому числі погодження сторонами Умов обслуговування рахунків Фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису (аналога власноручного підпису).
Таким чином, суд вирішуючи спір по суті, перш за все враховує принципи презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) - вищезазначеного кредитного договору сторін, підписаного сторонами без зауважень (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем суду не надані), оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні, відповідач у цій справі зустрічного позову про визнання недійсним вищезазначеного кредитного договору сторін не заявляв, також у матеріалах цієї справи відсутнє будь-яке рішення іншого суду в іншій справі про визнання вищезазначеного кредитного договору сторін недійним) та обов'язковості договору (ст. 629 ЦК України), за змістом якої вищезазначений кредитний договір сторін є обов'язковим для виконання його сторонами.
Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
Пунктом 1.4 кредитного договору №4544328 про надання споживчого кредиту від 30.07.2021 передбачено, що строк кредиту складає 30 днів.
Пунктом 4.2.2 договору визначено, що споживач має право порушувати питання про продовження строку дії договору шляхом здійснення відповідного платежу у розмірі нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.
Відповідно до п. 4.2.3 кредитного договору кредитодавець вправі акцептувати пропозицію споживача про продовження строку дії договору шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту.
У даній справі строк кредитування скінчився 29.08.2021 (останній день дії кредитного договору), оскільки споживач свої зобов'язання за договором не виконав, та не вчинив дій, спрямованих на пролонгацію дії кредитного договору, однак здійснив часткову оплату процентів у розмірі 2510 грн. що вбачається з призначення платежу, однак доказів того, що відповідну оферту кредитодавцем було прийнято відповідачем матеріали справи не містять. Так позивачем не надано доказів направлення споживачу текстового повідомлення про пролонгацію дії кредитного договору, що відповідало б приписам п.4.2.3 договору
Відтак суд приходить до висновку, що строк кредитування скінчився саме 29.08.2021 року. Отже нарахування позивачем заборгованості по відсоткам на період часу після закінчення строку дії кредитного договору є необґрунтованим, що вбачається з правового висновку ВС у постанові від 14.02.2018 по справі №564/2199/15-ц.
Посилання позивача на умови пункту 4.3 щодо автопролонгації строку кредиту без згоди відповідача, у випадку наявності у позичальника на дату закінчення строку кредиту заборгованості, є безпідставним.
Частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачиться на користь споживача.
У зв'язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом нарахованих за межами строку кредитування- відсутні.
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18.
Отже, суд вважає доведеним, що відповідач на час закінчення строку дії договору мав заборгованість у загальному розмірі 31400, що з урахуванням суми сплачених відсотків у добровільному порядку після завершення строку дії договору у розмірі 2510 грн, становить 28890 грн.
У зв'язку із прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем за період з грудня2022 року по 23.02.2022 року (у межах позовних вимог) інфляційні втрати складають 928,61 грн 00 коп., а 3% річних становить 206,5875 грн. коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «ФІНАНТРАСТ УКРАЇНА».
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з повернення, як вбачається з розрахунку заборгованості, який не був спростований належними доказами, виникла наявна заборгованість, яка досі не була повернута позивачеві відповідачем та має бути стягнута за рішенням суду, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором 28890 грн, інфляційних витрат у розмірі 928,61грн 00 коп. та 3% річних у розмірі 206,58.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідач такого клопотання не заявив.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн 00 коп., та 2147 грн 20 коп. сплаченого судового збору за поданням даного позову.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 45,79%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 983,20 грн зі сплати судового збору та 4500 грн -у відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 44559822, 03150, місто Київ, вул.Загородня, будинок 15, офіс 118/2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 44559822, 03150, місто Київ, вул.Загородня, будинок 15, офіс 118/2) заборгованість у розмірі 28 890,00 грн., інфляційні втрати - 928,61 грн., три відсотки річних - 206,58 грн., судовий збір - 983,20 грн., та судові витрати на правову допомогу в розмірі 4500,00 грн., а всього 35 508,39 грн.
В іншій частині відмовити.
Копію рішення надіслати сторонам.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлено 26.12.2023 року.
Суддя: Л.Г. Салтан