Дата документу 05.12.2023
Справа № 334/7337/23
Провадження № 2/334/2904/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Новікової Н.В.,
при секретарі Сухової С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю,-
за участі: позивача ОСОБА_1 ,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовує наступним. Позивач зареєстрований та постійно проживає в будинку АДРЕСА_1 , який належить йому на праві власності.
Разом з позивачем у будинку зареєстрована колишня дружина ОСОБА_2 (відповідач), яка не проживає у вказаному будинку з 2021 року.
Реєстрація відповідачки за вказаною адресою чинить позивачу перешкоди у оформленні та отримання державної субсидії, крім того, відповідач не сплачує вартість нарахованих комунальних платежів, в утриманні житла участі не приймає, будь-яких особистих речей, предметів побуту, меблів в будинку не має.
В добровільному порядку знятись з реєстраційного обліку за адресою реєстрації відповідачка не бажає, у зв'язку з чим позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позові.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала.
Свідок ОСОБА_3 , яка є пенсіонеркою та проживає за адресою АДРЕСА_2 , в судовому засіданні суду пояснила, що приблизно з осені 2021 року допомагає позивачу по господарству. Вона приходить до нього вранці на 2-3 год та ввечері на 1-2 год. Його колишню дружину ніколи не бачила, речі її у будинку відсутні.
Свідки ОСОБА_4 , який проживає за адресою АДРЕСА_3 та ОСОБА_5 , який проживає за адресою АДРЕСА_4 , в судовому засіданні підтвердили, що відповідачка не проживає у будинку позивача з кінця 2021-початку 2022 року, речі її у будинку відсутні.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Позивач є власником будинку АДРЕСА_1 , де зареєстрований та постійно проживає.
Вказаний будинок належить позивачу на праві приватної власності:
- 23/100 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 21.03.2002 року Другою Запорізькою державною нотаріальною конторою №1-503
- 77/100 частин на підставі Договору дарування посвідченому 07.05.2002 року Другою Запорізькою державною нотаріальною конторою №1-646.
Також за вказаною вище адресою зареєстрована, але не мешкає з 2022 року відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується показаннями свідків та не заперечується відповідачем.
Як пояснив позивач його колишня дружина з 2022 року не проживає в будинку, в будинку відсутні речі відповідача, комунальні послуги за користування будинком вона не сплачує, знятися з реєстрації в добровільному порядку не бажає.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Судом встановлено, що відповідач фактично більше року без поважних причин не проживає за адресою своєї реєстрації, житловим приміщенням будинком не користується, особистих речей за вказаною адресою не має, не сплачує комунальні послуги, а в добровільному порядку знятись з реєстрації вона не бажає, тому в силу статті 72 ЖК України втратила право користування цим приміщенням.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
В силу ч. 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В силу ч. 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 27, 76-81, 258-259, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 08.12.2023
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .
Суддя: