Дата документу 26.12.2023
Справа № 334/5719/22
Провадження № 1-кп/334/336/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі спеціального судового провадження в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за № 22022080000002239 від 15.11.2022 року за звинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, начальника відділу земельних відносин Якимівської селищної ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін та інші невстановлені представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
15.03.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
21.04.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
22.05.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який наразі діє.
24.02.2022, на виконання наказів вищого політичного та воєнного керівництва рф, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі Якимівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області, яке було захоплено 27.02.2022.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Тимчасово окупованою територією, відповідно до п.7 ч.1 ст.1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 07 червня 2022 року» ( в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 року №169), Якимівська ОТГ внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та на час повідомлення про підозру перебуває у ньому.
Після окупації території Якимівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації фактично узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території селища шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади міста, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
Разом з тим, у невстановлений час, але не пізніше ніж 12.03.2022, представниками збройних формувань російської федерації всупереч порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим діючим нормативно-правовим актам, цілеспрямовано створено окупаційну адміністрацію російської федерації - «военно-гражданскую администрацию Мелитопольского района», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території міста та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.
В подальшому, продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених територіях Мелітопольського району Запорізької області, представники збройних формувань рф, діючи за підтримки місцевих колаборантів, які безпосередньо і сформували окупаційну адміністрацію російської федерації - «военно-гражданскую администрацию Мелитопольского района», та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, створили на відповідних територіях селищних територіальних громад Мелітопольського району, у тому числі Якимівської селищної територіальної громади, аналогічні незаконні, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», органи влади у вигляді місцевих окупаційних адміністрацій замість діючих сільських та селищних рад, які безпосередньо підпорядкували раніше створеній окупаційній адміністрації - «военно-гражданской администрации Мелитопольского района».
Зокрема, у невстановлений час, але не пізніше 26.04.2022 на тимчасово окупованій території Якимівської селищної територіальної громади, представники збройних формувань рф та створеної ними окупаційної адміністрації рф «военно-гражданская администрация Мелитопольского района», створили окупаційну адміністрацію держави-агресора - «Акимовская поселковая администрация Мелитопольского района», наділивши її всіма узурпованими у чинної Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області владними повноваженнями.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.04.2022, громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, за безпосередньої підтримки представників збройних формувань рф, у порушення вимог Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування України», інших Законів України та рішення сесії Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області № 2 від 28.01.2021, відповідно до якого законно призначеним заступником селищного голови Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області є ОСОБА_6 , добровільно зайняв керівну посаду заступника голови окупаційної адміністрації держави-агресора - «Акимовская поселковая администрация Мелитопольского района» ( адміністративна будівля вказаної незаконно створеної адміністрації знаходиться за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, Якимівська ОТГ, смт. Якимівка, вул. Молодих патріотів, буд.10-А), яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій, в тому числі: загальна організація роботи та управління цією окупаційною адміністрацією та її структурними підрозділами, винесення та затвердження рішень та владних розпоряджень від імені адміністрації, обов'язкових для виконання, призначення на посади та звільнення з посад, розпорядження коштами та майном окупаційної адміністрації, тощо.
Займаючи вказану посаду до кінця липні 2002року (більш точна дата органом досудового розслідування не встановлена), ОСОБА_5 , діючи умисно, виконуючи покладені на нього організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції першого заступника очільника вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора та вказівки представників збройних формувань рф і окупаційної адміністрації держави-агресора «военно-гражданская администрация Мелитопольского района», крім іншого, надавав безпосередню допомогу окупантам та представникам держави-агресора у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території Якимівської об'єднаної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.111-1 КК - колабораційна діяльність, а саме: добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_5 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст.323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової інформації у передбачений законом спосіб, однак у судове засідання не з'явився.
Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 . Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_5 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої.
Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, вважає, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Захисник не мав можливості зв'язатися з обвинуваченим і узгодити з ним правову позицію щодо висунутого обвинувачення.
На думку захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 , винуватість ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення не доведена належними і допустимими доказами, тому прохав визнати останнього не винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України та закрити відносно нього кримінальне провадження.
Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
З протоколу огляду від 10.08.2022 року, проведеного старшим оперуповноваженим відділу КІБ УСБУ в Запорізькій області, судом встановлено, що за допомогою мережі Інтернет, а саме запущеного офіційного сайту «Якимівської селищної ради», виявлено розділ «Апарат селищної ради», відповідно якого селищним головою є ОСОБА_7 , ОСОБА_5 займає посаду начальника відділу земельних відносин Якимівської селищної ради.
Відповідно інформації, наданої, на запит старшого слідчого 1-го відділення СВ Управління СБУ в Запорізькій області, Якимівським селищним головою ОСОБА_7 від 01.09.2022р., ОСОБА_5 станом на 24.02.2022р. в штаті селищної ради не працював. Перебував на посаді начальника відділу земельних відносин з 21.12.2020р., звільнений 01.11.2021р. за власним бажанням.
Згідно із клопотанням слідчого про дозвіл на проведення негласної слідчої дії від 25.04.2022 року зазначено, що, серед інших осіб, ОСОБА_8 є особою, будучи громадянином України, перейшов на бік ворога - рф в умовах воєнного стану та надає сприяння в частині управління активами комунальних підприємств на користь окупаційної влади.
Згідно із протоколом огляду від 25.06.2022 про результати проведення негласної слідчої дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж операторів мобільного зв'язку з номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та IMEI НОМЕР_3 провів обробку інформації, що отримана в результаті проведення оперативно-технічного заходу у відношенні ОСОБА_8 в ході якого 06.05.2022 о 15:52:06 з номеру НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 надійшов вихідний дзвінок з терміналу стільникового зв'язку з номером НОМЕР_4 , яким користується особа на ім'я ОСОБА_9 , в ході якої особа на ім'я ОСОБА_9 запитав ОСОБА_8 про його подальші дії, на що отримав відповідь, що його функціональні обов'язки будуть визначені в залежності від обставин.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 серпня 2022 року, проведеного старшим слідчим оперуповноваженим відділу КІБ УСБУ в Запорізькій області у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_10 , встановлено, що свідок ОСОБА_10 впізнав особу на фото №1 як ОСОБА_5 , як особу, яка він бачив останній раз 1-2 квітня 2022 року в приміщенні Якимівської селищної ради, що розташоване за адресою: Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Ігоря Щербини, буд.6.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 серпня 2022 року, проведеного старшим слідчим оперуповноваженим відділу КІБ УСБУ в Запорізькій області у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_11 , встановлено, що свідок ОСОБА_11 впізнав особу на фото №1 як ОСОБА_5 , як особу, яка він бачив останній раз в лютому місяці 2022 року в приміщенні Якимівської селищної ради, що розташоване за адресою: Запорізька область, смт.Якимівка, вул. Молодих Патріотів, буд.10-А.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 серпня 2022 року, проведеного старшим слідчим оперуповноваженим відділу КІБ УСБУ в Запорізькій області у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_12 , встановлено, що свідок ОСОБА_12 впізнала особу на фото №1 як ОСОБА_5 , як особу, яка вона бачила останній раз орієнтовно 10 травня 2022 року в приміщенні Якимівської селищної ради, що розташоване за адресою: Запорізька область, смт.Якимівка, вул. Молодих Патріотів, буд.10-А.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02 вересня 2022 року, проведеного старшим слідчим оперуповноваженим відділу КІБ УСБУ в Запорізькій області у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_13 , встановлено, що свідок ОСОБА_13 впізнав особу на фото №1 як ОСОБА_5 , як особу, яка він бачив останній раз в травні місяці 2022 року в приміщенні Якимівської селищної ради, що розташоване за адресою: Запорізька область, смт.Якимівка, вул. Молодих Патріотів, буд.10-А.
Згідно із протоколом огляду від 16.08.2022, інформації, яка розміщена у телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на яких розміщені висловлювання заступника голови Якимівської адміністрації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зображення, на яких голова Якимівської адміністрації ОСОБА_14 зустрівся з мешканцями с.Переможне, Ленінське та Радионівка, та зображення, на яких зафіксовано як Якимівська адміністрація провела змагання до дня пам'яті великого тренера ОСОБА_15 та відвідала Червоноармійський (Таврійський) дитячий садок «Ведмедик», а також голова Якимівської адміністрації ОСОБА_16 та його заступник ОСОБА_17 провели зустріч з фермерами с.Новоданилівки, серед зображених осіб, було ідентифіковано особу, яку свідок ОСОБА_18 позначив під номером 1, щодо якого свідок пояснив, що зображену на фото особу, впізнає як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з моменту окупації Якимівської ОТГ військовослужбовцями російської федерації почав з ними активно співпрацювати і на пропозицію представників окупаційної влади рф (кого саме не знає) погодився всупереч встановленому чинним законодавством України порядку зайняти посаду т.зв. заступника голови Якимівської адміністрації при окупаційній владі рф. Також пояснив, що ОСОБА_5 періодично виїжджає до незаконно створеного органу окупаційної влади Якимівської військово-цивільної адміністрації, де доповідає незаконно призначеному керівництву про результати своєї діяльності на керівній посаді, після чого отримує подальші вказівки для роботи.
Від дослідження відеозаписів на ДВД дисках прокурор відмовився у судовому засіданні, з підстав недоцільності.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 зазначив, що ОСОБА_5 знає давно, ще з 2002року, характеризує його як сильного, грамотного та досвідченого спеціаліста в сфері земельних відносин. З початку повномасштабного вторгнення рф у нього були дружні відносини з ним. Потім через засоби масової інформації з телеграмканалів він дізнався, що ОСОБА_5 був призначений на посаду заступника керівника Якимівської адміністрації, яка була під окупацією і перервав з ним зв'язки. Пізніше дізнався, що його звільнили. На його думку, зайняти посаду в окупаційних органах ОСОБА_20 змусили життєві обставини, бо його дружина вже протягом трьох років хворіє на онкозахворювання, на лікування їздила до Москви.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 зазначив, що він є секретарем Якимівської селищної ради. До повномасштабного вторгнення працював та перебував у Якимівці. ОСОБА_5 займав посаду заступника керівника Якимівської адміністрації при окупаційній владі, виконував його (свідка) посадові обов'язки. Про ці обставини йому стало відомо зі слів мешканців Якимівки та з телеграмканалів, потім сам безпосередньо бачив ОСОБА_20 в приміщенні Якимівської адміністрації. Також доповнив, що ОСОБА_5 знав ще з 2015року, на його думку зайняти посаду при окупаційній владі ОСОБА_20 спонукали корисні цілі, ще до повномасштабного вторгнення він балотувався на виборах від партії регіонів. З Якимівки свідок виїхав приблизно 2-3 травня 2022року, після чого з ОСОБА_20 не спілкувався, від знайомих знає, що ОСОБА_20 зайняв посаду за власним волевиявленням, він сам запропонував себе на посаду заступника голови Якимівської адміністрації, бо розумівся на земельних питаннях. Його дружина теж займає посаду в адміністрації окупаційної влади, яку саме не знає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 зазначив, що на момент повномасштабного вторгнення займав посаду в державній адміністрації. ОСОБА_20 працював разом з ним в Якимівській селищній раді, бачились з ним кожного дня. Перед повномасштабним вторгненням ОСОБА_20 звільнився, причини звільнення не знає. Коли почалась війна, їх всіх зібрав голова, поліції в Якимівці вже не було, була створена народна дружина, вони запустили млин, фермери давали зерно, пекли хліб, магазини не працювали. 08 квітня 2022 року він із сім'єю виїхав до міста Запоріжжя. Про те, що ОСОБА_20 пішов на співпрацю з окупантами дізнався з дописів у телеграм каналах та особисто бачив його в приміщенні Якимівської селищної ради на початку квітня 2022року.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 зазначила, що на момент повномасштабного вторгнення перебувала в смт. Якимівка, о 12 годині 27 лютого 2022року відбулася окупація Якимівки. До війни вона займала посаду державного виконавця виконавчої служби. ОСОБА_20 до початку війни працював у відділі землеустрою Якимівської селищної ради, спочатку керівником, а потім спеціалістом. Із смт.Якимівка вона виїхала в липні 2022року. Поки перебувала там, ОСОБА_20 не бачила, бо намагались не виходити зайвий раз із дому. Про те, що ОСОБА_20 перейшов на бік окупаційної влади, дізналась від сусідів та телеграмканалів. Зараз їй про нього нічого невідомо.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що до повномасштабного вторгнення був директором аптеки. ОСОБА_20 мешкав у будинку, де розташований його офіс, тому він його часто бачив. Коли відбулась окупація, пішли розмови, що ОСОБА_20 призначили заступником голови Якимівської адміністрації. Офіційно його не представляли, але всі про це знали.
Крім того під час судового слідства було досліджено такі докази.
За постановою начальника 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області від 12.10.2022 року, оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» №195 опубліковано повідомлення про виклик громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 13.09.2022 до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області для вручення оригіналу повідомлення про підозру та проведення допиту останнього як підозрюваного у рамках кримінального провадження. Також опубліковано повідомлення про виклик громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 14.09.2022 до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області для вручення оригіналу повідомлення про підозру та проведення допиту останнього як підозрюваного у рамках кримінального провадження.
Згідно ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 18.11.2022 року задоволено клопотання слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000002239 від 15.11.2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
В газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» №248 (7369) від 22.11.2022 року опубліковано повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування та постановлення ухвали суду про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 .
В газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» №249 (7370) від 23.11.2022 року опубліковано повідомлення про завершення досудового розслідування відносно ОСОБА_5 та повістки про виклик останнього на 26.11.2022 року на 10-00 до слідчого УСБУ в Запорізькій області.
Зміст даних документів не містить доказів винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України. Однак, інформація, яка визначена у документах, свідчить про дотримання норм кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
У ході судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними.
Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд знаходить їх достовірними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та в повній мірі поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.5 ст.111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст.65КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином, об'єктом якого стали суспільні відносини, пов'язані зі збройною агресією росії та національною безпекою України.
Також, згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов'язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом визнається вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує дані про його особу, те що останній раніше до кримінальної відповідальної не притягувався, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, відсутність пом'якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої покарання обставини, думку прокурора та захисника, і вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, встановлених санкцією ч.5 ст.111-1 КК України, з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади на певний строк.
З огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, та відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні останньому покарання не вбачає підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
Крім того, суд враховує, що санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Враховуючи, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про наявність у власності обвинуваченого ОСОБА_5 майна, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 покарання без конфіскації майна.
Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні.
Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне обраний слідчим суддею Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 23.11.2022 року запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 49, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, пов'язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 10 (десять) років, без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити без змін у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити захиснику та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1