22.12.2023
Справа № 331/5599/23
Провадження № 3/331/2016/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Клименко Л.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Мартинишина П.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юріївка Приморського району Запорізької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 511672 від 19.08.2023 року слідує, що 19 серпня 2023 року о 02 годині 19 хвилин, водії ОСОБА_1 поблизу буд. 15 по вул. Запорізькій в м. Запоріжжя керував транспортним засобом Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавстві порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування відсторонений шляхом залишення транспортного засобу без порушень ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив суду, що він є внутрішньо переміщеною особою, разом зі своєю сім'єю, яка складається з дружини та малолітньої дитини, він орендує житло в АДРЕСА_3 . Так, в ніч з 18.08.2023 року на 19.08.2023 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, під час комендантської години, його сім'ю розбудив невідомий чоловік у військовій формі, який повідомив про необхідність евакуюватися у зв'язку із загрозою обстрілу Вознесенівського району. Розуміючи тяжкий воєнний стан по всій території України, постійні обстріли м. Запоріжжя з боку збройних сил РФ, він не став ігнорувати вимогу військового, ризикувати власним життям та життям своєї родини, внаслідок чого прийняв рішення негайно переїхати до свого племінника ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 на власному транспортному засобі. На момент керування транспортним засобом в стані будь-якого сп'яніння він не перебував, почував себе добре. Право керування автомобілем дружині він не передавав, оскільки вона не має водійського посвідчення. Зупинившись поблизу буд. 15 по вул. Запорізькій, до нього під'їхав екіпаж патрульної поліції. У ході спілкування з працівниками патрульної поліції він повідомив останнім про те, що був вимушений керувати автомобілем в комендантську годину через отримання сповіщення про загрозу ракетного обстрілу. Після чого, працівники поліції повідомили йому, що у них є підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та запропонували йому пройти огляд. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився, оскільки був емоційно виснажений, відчув страх та паніку за життя та здоров'я родини, мав на меті якомога швидше дістатись до безпечного місця. Крім того його дитина вела себе неспокійно, оскільки хотіла спати.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Мартинишин В.П., звернувся до суду з клопотання про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 через оголошену евакуацію та повідомлення військових про загрозу обстрілу, будучи переконаними, що найближчим часом відбудеться ракетний удар у безпосередній близькості від будинку, де він проживає разом зі своєю родиною, йому довелось сісти за кермо автомобіля, щоб залишити небезпечне місце та вивезти сім'ю.
Вважає, що його дії були вимушеними, крайнім заходом, оскільки інших варіантів дій щодо відвернення небезпеки для життя і здоров'я його сім'ї не було. Він керувався пріоритетом власного життя та життя членів його сім'ї, його моральний та психологічний стан був пригнічений, тому своїми діями він відвернув настання більш можливої шкоди, ніж Порушення правил дорожнього руху.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прийнявши до уваги доводи захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
У положеннях ч. 1 ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.
При цьому, згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Однією з найважливіших умов правомірності акту крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто, засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З відповіді заступника начальника Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради, наданої захисником в судовому засіданні, вбачається, що в ніч з 18.08.2023 року на 19.08.2023 року у комендантську годину у Вознесенівському районі проводилась робота щодо евакуації населення. Комунальним підприємством «Запоріжелектротранс» в період часу з 00 годин 32 хвилин до 01 годин 10 хвилин було подано 7 автобусів для евакуації мешканців будинку АДРЕСА_5 , у яких була відсутня можливість виїзду на особистому транспорті.
Із продемонстрованого у судовому засіданні відеозапису події слідує, що 19.08.2023 року у комендантську годину працівниками патрульної поліції був зафіксований транспортний засіб Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який зупинив авто поблизу буд. 15 по вул. Запорізькій. У ході спілкування, водій ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про причину керування ним транспортного засобу у нічний час. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, пославшись на фізичну та емоційну втому та бажання доставити сім'ю до більш безпечного місця, зауважив, що разом з ними перебуває малолітня дитина, яка дуже налякана. Внаслідок відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я у лікаря-нарколога, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, ознайомлено водія з його змістом, з яким останній не погодився.
З наведеного слідує, що водій ОСОБА_1 та його родина проживає у будинку, який розташований за тією адресою, де проводилась робота по евакуації населення. Вся територія України на час вчинення правопорушення та на даний час знаходиться під постійною загрозою, у тому числі артилерійських обстрілів та ракетних атак, ризик загинути під час обстрілу високий.
Одночасно з цим, суд відзначає і наявність панічного страху у водія ОСОБА_1 , оскільки та обставина, що офіційне попередження про небезпеку відбувалось у нічний час, вимагало від жителів відповідного будинку прийняття швидкого рішення про евакуацію, що лише підсилило побоювання за життя та безпеку родини.
Проаналізувавши показання ОСОБА_1 , долучені захисником письмові докази - копії відповідей органів державної влади та місцевого самоврядування на його адвокатські запити, письмові пояснення свідків, які узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 , наданими ним в судовому засіданні, відеозапис події, які долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 перебував у стані крайньої необхідності і від його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ніякої шкоди завдано не було, у той час як побоювання за своє життя і своїх близьких, які наполягали на тому, щоб їх врятували, разом з офіційними повідомленнями про високу загрозу ракетного обстрілу, вимагали від нього діяти та відвезти дружину та сина у більш безпечне місце.
Про те, чи дійсно буде ракетний обстріл м. Запоріжжя ні водій ОСОБА_3 , ні інші особи, знати не могли.
Своїми діями водій ОСОБА_1 відвертав настання більшої можливої шкоди життю та здоров'я сім'ї, зокрема малолітнього сина, аніж заподіяна шкоди суспільним інтересам.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17, Суд виснував, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 18, 245, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із вчиненням ним дій в стані крайньої необхідності
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Л.В. Клименко