Справа № 314/185/23
Провадження № 3/314/210/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2023 м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Мануйлова Н. Ю., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , посада: начальник служби метрології та стандартизації, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 178180 від 06.01.2023, водій ОСОБА_1 06.01.2023 о 12:31 год. на 18 км автодороги Запоріжжя-Донецьк керував автомобілем FORD SIERRA державний номер НОМЕР_3 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення вимови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.
Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
02.03.2023 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі з таких підстав. ОСОБА_1 зазначив, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, йому не були роз'яснені його права та обов'язки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про точне місце його складання, місце вчинення правопорушення, не вказано суб'єкта правопорушення, про назву та серійний номер технічного засобу, яким проводилася фіксація правопорушення, свідки. Протокол складався за відсутності свідків. Акт огляду є неналежним та недопустимим доказом по даній справі, оскільки його копію. ОСОБА_1 не вручили, він не містить відомостей про місце, дату, час складання документа, до нього не додано сертифікату та свідоцтва на спеціальний технічний засіб, яким мав проводитися огляд на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 також зазначив, що він неодноразово повідомляв працівникам патрульної поліції, що бажає поїхати до лікарні для медичного огляду, однак поліцейській до уваги цього не взяли. Використання технічного засобу Drager Slcotest-6810 заборонено, оскільки він не внесений до реєстру медичних засобі, використання яких дозволено на території України. Направлення до медичного закладу, долучене до матеріалів справи, не містить відомостей про те, на який саме огляд було направлено ОСОБА_1 , даний документ складено 06.01.2023 о 13:06 год., тобто після вже складеного протоколу про адміністративне правопорушення, який було складено 06.01.2023 о 13:05 год., даний документ не складався на місці перевірки документів, вказані у ньому ознаки ніхто не перевіряв. Відеозаписи, які були долучені до матеріалів справи, є порізаними та неповними.
25.12.2023 на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, зазначив, що вину у вчиненому правопорушенні визнав, щиро розкаюється, зобов'язується надалі не допускати порушення норм законодавства. Також просить суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки натепер з 14.05.2022 він проходить військову службу у лавах ЗСУ у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника служби метрології та стандартизації. Позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості виконувати свої службові обов'язки, пов'язані із захистом Батьківщини від збройної агресії рф в умовах воєнного стану.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджени й дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 178180 від 06.01.2023, який містить відомості про дату, час його складання, особу, стосовно якої він складений;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.01.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі;
- відеозаписом з місця вчинення адміністративного правопорушення, яким зафіксовано факти керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, у медичному закладі, роз'яснення йому прав та обов'язків.
Суд вважає, що зазначені докази в сукупності є достатніми для підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 військовослужбовець, проходить військову службу у лавах ЗСУ з 14.05.2022 на посаді начальник служби метрології та стандартизації. Обставини, що пом'якшують відповідальність у вчиненому правопорушенні, - щире розкаяння. Обставини, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15.05.2008). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ЄСПЛ у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення ЄСПЛ у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998).
ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний надмірний тягар» (рішення ЄСПЛ у справі від 02.11.2004 «Трегубенко проти України»).
За положеннями ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст вказаного положення свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте, діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Суд вважає, що при розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію закону.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом позбавить можливості останнього виконувати свої службові обов'язки за місцем несення служби у воєнний стан.
Виходячи з принципу справедливості, який є одним із основних принципів правосуддя, вирішальним у визначенні як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права є пропорційність відповідальності вчиненому правопорушенню, суд вважає, що в даному випадку, виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків щодо захисту територіальної цілісності, незалежності Батьківщини від збройної агресії рф, для виконання яких необхідно, зокрема, керувати транспортними засобами, привілеює над застосуванням стягнення у виді позбавлення спеціального права. Відповідно, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
За приписами ч. 1 п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звіл ьняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283,284,294 КУпАП, суд-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Для сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху:
Отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька область/21081300; код ЄДРПОУ 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA708999980313000149000008001.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя Н. Ю. Мануйлова
25.12.2023