Справа № 2-2605/10
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачук О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву представника заявника (боржника) - адвоката Осадчука Андрія Васильовича про відвід судді у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Осадчук Андрій Васильович, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Осадчук Андрій Васильович, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
25.12.2023 року від представника заявника до суду надійшла заява про відвід судді Придачук О.А., у якій представник заявника зазначає, що 29.11.2023 року судом постановлено ухвалу про відмову у задоволені клопотання заявника (боржника) про витребування від іншого учасника справи ПАТ АБ «Укргазбанк» (стягувача) кредитної справи за зобов'язаннями згідно кредитного договору № 44/08МК від 30.05.2008 року. Представник заявника вказує, що заявник не має у наявності та не може мати інформації про факт стягнення банком боргу за кредитом способом реалізації (продажу) іпотечного майна, не може підтвердити самостійно суду такий факт, а відмова суду у витребуванні та дослідженні даних обставин просто обмежила право заявника на доказування при тому, що він свій обов'язок щодо цього виконав у повному обсязі. Вказує, що факт та зміст реалізації банком нерухомого майна входить до істотних обставин справи, тобто безпосередньо може вплинути на зміст прийнятого судом рішення по суті заяви ОСОБА_1 . Однак, на думку представника заявника, після такого рішення розглядати вже немає що. Суд фактично вже вирішив спір між сторонами. Адже інших можливостей заявником пред'явити до суду на розгляд таку інформацію щодо істотних обставин справи не має та у задоволенні заяви слід відмовити принаймні з огляду на невиконання заявником ОСОБА_1 обов'язку з доказування. Також, за твердженням представника заявника, навіть вважаючи, що така інформація міститься у наглядовому провадженні банку суд зобов'язаний був сприяти заявнику у її отриманні, зокрема, витребувати її з власної ініціативи, або роз'яснити заявнику про його право на звернення до суду з таким клопотанням. Однак, суддя такої процесуальної поведінки не вчинив, чим породив сумніви у заявника ОСОБА_1 у його об'єктивності та неупередженості.
А тому заявляє відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області просить Придачуку О.А .
Відповідно до положень ч.8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи
Вивчивши заяву про відвід та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Підстави для відводу та самовідводу визначаються ст. 36 ЦПК України.
Згідно з частиною першою вказаної статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За умовами ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази існування обставин, на які він посилається, як підставу для відводу.
Суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст.36 ЦПК України задовольняти необгрунтовану, безпідставну, голослівну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді.
Зокрема, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на розгляд його справи безстороннім судом, встановленим законом.
Як убачається зі змісту заяви про відвід фактично підставою для заявлення відповідачем відводу судді стало винесення суддею процесуального рішення, яке підлягає оскарженню в установленому процесуальним законом порядку і не є підставою для відводу судді.
Частина 4 ст. 36 ЦПК України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Наявність у осіб, які беруть участь у справі заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду та судових рішень чинному законодавству України не можуть бути підставою згідно з ст. 36 ЦПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.
Наведені у заяві про відвід факти не є обставинами, які в розумінні ст.36 КПК України виключають участь судді в розгляді справи.
Заявником (боржником) не подано суду жодного доказу, який би підтвердив упередженість або необ'єктивність суду.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що ПАТ АБ «Укргазбанк» до поданих письмових заперечень на заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Осадчук А.В., про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню долучено ряд документів виконавчого провадження з виконання оскаржуваного виконавчого листа, в тому числі, акт про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах від 02.06.2011 року, службову записку АБ «Укргазбанк» вих. № 1280 від 09.06.2011 року «Щодо реалізації заставного майна», а також ряд постанов органу ДВС винесених у виконавчому провадженні.
У відповідності до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід..
З огляду на вищенаведене, зважаючи на те, що будь-яких доказів, які б давали підстави сумніватися в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи відповідач суду не надала, приходжу до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв"язку з чим за приписами ч.3 ст.40 ЦПК України слід передати заяву про відвід для розгляду іншому судді, визначеному в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника заявника (боржника) - адвоката Осадчука Андрія Васильовича про відвід судді у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Осадчук Андрій Васильович, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню про відвід головуючого судді Придачук О.А. вважати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді та заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Осадчук Андрій Васильович, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, яка міститься у цивільній справі № 2п-2605/10 передати до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу іншому судді відповідно ч.1 ст. 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід судді в рамках розгляду даної справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.А. Придачук