Рішення від 25.12.2023 по справі 308/12092/23

Справа № 308/12092/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Янцо М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Фінфорс», третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ТОВ «Фінфорс», третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У позовній заяві позивач посилається на те, що з реєстру автоматизованої системи виконавчих проваджень та в подальшому отримання листа від приватного виконавця Закарпатського виконавчого округу Пивоварова Юрія Георгійовича дізнався, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Закарпатського виконавчого округу Пивоварова Ю.Г. перебуває виконавче провадження №66786703 з примусового виконання виконавчого напису №98281 від 15.07.2021 року, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошииського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованості в розмірі 9180,00 гривень.

На запит адвоката Юричко Ю.І, від приватного виконавця Закарпатського виконавчого округу Пивоварова Юрія Георгійовича було отримано копію виконавчого напису №98281 від 15.07.2021 року, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., та копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2021 року ВП №66786703. При дослідженні оскаржуваного напису вбачається, що такий видано про стягнення заборгованості за сумою кредиту та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом згідно кредитного договору від 14.07.2020 року № 956257, укладеним між ОСОБА_1 та TOB «СС ЛОУН», усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами №40071779-83 від 30.12.2020 є ТОВ «ФІНФОРС». Зазначає, що у нього відсутні будь-які боргові зобов'язання перед відповідачем ТОВ «ФІНФОРС», договорів, які б встановлювали його зобов'язання, не укладав. Будь-яких письмових вимог про сплату боргу не отримував, а тому не погоджується з наявністю в нього боргів, тобто заборгованість є спірною. Позивача не було поінформовано про розмір заборгованості до моменту вчинення виконавчого напису. З огляду на те, що при вчиненні виконавчого напису було порушено процедуру повідомлення ОСОБА_1 про те, що буде відбуватися стягнення заборгованості та посвідчуватися виконавчий напис, а також те, що існує спір щодо розміру заборгованості, виконавчий напис нотаріуса №98281 від 15.07.2021 року, виданий приватним нотаріусом КиєвоСвятошинським районного нотаріального округу Грисюк О.В., підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

На підставі наведеного, просить визнати таким що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15.07.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 98281, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «ФІНФОРС», код ЄДРПОУ 41717584, місцезнаходження 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 4/6, корпус В, кабінет 508-2 на суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 9180,00 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.07.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи. Розгляд справи відкладався з метою належного повідомлення сторін.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Позивач у судове засідання не з'явився, при цьому подав до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу по суті без їх участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Представник відповідача ТОВ «Фінфорс» в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, зареєстрований в електронному кабінеті, про причини неявки не повідомлено, письмові пояснення щодо позову не подано, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. у судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомлено, письмові пояснення щодо позову не подано, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 15.07.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 98281, згідно з яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором №956257-А від 14.07.20220, укладеним з ТОВ «СС ЛОУН» правонаступником всіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №40071779-83 від 30.12.2020 є ТОВ «Фінфорс» заборгованість за кредитним договором № 956257-А від 14.07.2020, що становить 9180 грн., що складається з наступного: 4000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5180 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

На підставі заяви ТОВ «Фінфорс» про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса оригінал зазначеного виконавчого напису пред'явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Пивоварову Ю.Г., приватним виконавцем 10.09.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 66786703).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовує свої позовні вимоги не дотриманням принципу безспірності.

Відповідно до п. 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 3.1-3.2, 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік). Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 2 Переліку документів передбачено, що такими документами є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Судом встановлено, що у виконавчому написі нотаріуса від 15.07.2021 не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано, що грошові суми, які пропонується стягнути, є заборгованістю за кредитним договором.

Надання заявником неповної інформації та документів приватному нотаріусу мало наслідком порушення нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Глави 13 Порядку № 296/5, згідно з яким на нотаріуса покладається обов'язок відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Крім того, стягнення з позивача боргу, який не є безспірним з порушенням процедури повідомлення його про його наявність, відбулося у позасудовому порядку і він був позбавлений можливості заперечувати щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-158цс15, можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умови що: 1) нотаріусу надані всі необхідні документи, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; та 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року вказана постанова залишена без змін.

Таким чином, судом було скасовано п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, відповідно до якого встановлювалася можливість здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Постановою Великої палати Верховного суду від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 рішення Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року залишено без змін.

Враховуючи викладене, з 22.02.2017 року законодавством України не було передбачено можливості здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доказів того, що при вчиненні напису нотаріус отримував від товариства первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), відповідачем не надано, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед товариством, суми процентів, зазначені у написі, є безспірними.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи така була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Відповідачем та приватним нотаріусом не подано до суду належних та достовірних доказів безспірності заборгованості.

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а вимоги позивача визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і підтверджені документально судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 1073,40 грн.

Керуючись ст. ст. 16, 18 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, що зареєстрований в реєстрі за № 98281, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», заборгованості за кредитним договором № 956257-А від 14.07.2020 року за період з 30.12.2020 року по 02.07.2021 року, включно, у розмірі: 9180 грн., що складається з наступного: 4000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5180 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі - 1073,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, що знаходиться за адресою: вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус В, каб. 508-2.

Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Кївської області Грисюк Олена Василівна, що знаходиться за адресою: вул. Європейська, 11/2, м. Вишневе, Києво-Святошинський район.

Дата складення повного судового рішення 25 грудня 2023 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда

Попередній документ
115914418
Наступний документ
115914420
Інформація про рішення:
№ рішення: 115914419
№ справи: 308/12092/23
Дата рішення: 25.12.2023
Дата публікації: 27.12.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (05.12.2023)
Дата надходження: 13.07.2023
Предмет позову: про визнання викоавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконання
Розклад засідань:
20.09.2023 08:50 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
20.10.2023 09:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
08.11.2023 08:50 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
04.12.2023 13:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
25.12.2023 10:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області