Справа № 947/39719/23
Провадження № 1-кс/947/16479/23
25.12.2023 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12023160000001546 від 18.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
Відповідно до клопотання, 18.12.2023, приблизно о 17.15 годин у Одеському районі Одеської області водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи автомобілем «FIAT DUСATO», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по автодорозі М 05 сполучення «Київ - Одеса» з боку м. Київ у напрямку м. Одеса та на 462 км+350 м зазначеної автодороги скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину справа на ліво за ходом руху автомобіля. Після наїзду на пішохода автомобіль виїхав на праве узбіччя де передньою лівою частиною скоїв наїзд на металевий відбійник.
Внаслідок наїзду ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці пригоди.
Матеріали дорожньо-транспортної пригоди були зареєстровані в ЖЄО №7861 від 18.12.2023 ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області.
У ході проведення досудового розслідування, під час огляду 06.12.2023 місця ДТП вилучений: автомобіль марки «FIAT DUСATO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, білого кольору, vin НОМЕР_2 , згідно свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане Центр 2346 від 17.11.2016 належить ОСОБА_4 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
18.12.2023 відомості про вказану дорожньо-транспортну подію, тобто про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023160000001546 та по вказаному кримінальному провадженню розпочате досудове розслідування.
Слідчим, 19.12.2023 автомобіль «FIAT DUСATO», реєстраційний номер НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12023160000001546 від 18.12.2023.
Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів в рамках кримінального провадження.
Прокурор надав до суду заяву в якій клопотання підтримав, у зв'язку із значною службовою зайнятістю просив розглянути у його відсутності.
Власник вилученого майна ОСОБА_4 , повідомлений про дату та час судового розгляду за домомогою інтернет месенджеру, щодо підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути останнє у відсутності власника майна.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вважаю, що останнє підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно матеріалів, наданих з клопотанням,
10.12.2023 року постановою слідчого вилучене під час проведення огляду майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023160000001546 від 18.12.2023.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході огляду місця події майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Звертаючись до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, прокурором була зазначена підстава, передбачена п.1 ч.2 ст.170 КПК України, а саме необхідність збереження доказу, недопущення його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також з метою встановлення істини по кримінальному провадженню та з'ясування причин дорожньо-транспортної пригоди, оскільки потрібне детальне дослідження автомобіля «FIAT DUСATO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за участі спеціалістів в галузі автотехніки та транспортної трасології.
Надання можливості здійснювати користування транспортним засобом може призвести до його пошкодження або знищення, що унеможливить його використання під час досудового розслідування.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи наявність вищенаведених правових підстав для вирішення питання про накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12023160000001546 від 18.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «FIAT DUСATO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, білого кольору, vin НОМЕР_2 , який згідно свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , належить ОСОБА_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування вказаним транспортним засобом власником та іншими особами.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно зі ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1