ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 604/541/23Головуючий у 1-й інстанції Сидорак Г.Б.
Провадження № 22-ц/817/903/23 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірський Б.О.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
за участю секретаря - Панькевич Т.І.
у відсутності сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №604/541/23 за апеляційними скаргами Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 липня 2023 року і додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року (ухвалені суддею Сидорак Г.Б.) та апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 на додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи та стягнення страхового відшкодування,-
ВСТАНОВИВ:
В травні 2023 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 звернулися в суд із вказаним позовом (в подальшому позовні вимоги було збільшено).
В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що 08 серпня 2022 року близько 01 год 00 хв водій мотоцикла марки «MUSTANG-FORTUNE-WING», який на момент дорожньо-транспортної пригоди не був зареєстрований, ОСОБА_5 , рухаючись через село Колодіївка Скалатської ОТГ Тернопільського району Тернопільської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням, у зв'язку із чим допустив наїзд на перешкоду (дорожній знак), внаслідок чого мотоцикл перекинувся.
Внаслідок ДТП пасажир мотоцикла, ОСОБА_6 , отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.
08 серпня 2022 року за даним фактом було внесено відомості до ЄРДР за №12022210000000173 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу - мотоцикла «MUSTANG-FORTUNE-WING» ОСОБА_5 , на момент вчинення ДТП застрахованою не була, тому відшкодування матеріальних збитків покладається на Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ).
08 вересня 2022 року на адресу МТСБУ було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування утриманцям загиблого ОСОБА_6 , а саме: матері - ОСОБА_1 , доньці - ОСОБА_3 та сину - ОСОБА_4
16 лютого 2023 року МТСБУ надіслало лист №3-01а/5255 про призупинення розгляду страхової справи, у зв'язку із тим, що долучені до страхової справи документи не встановлюють особу, винну у скоєнні ДТП, в МТСБУ відсутні докази того, що відповідальним за нанесення шкоди є інший учасник ДТП.
Вважаючи, що відповідальність водія транспортного засобу настає незалежно від його вини у вчиненні кримінального правопорушення, просили стягнути з відповідача на користь позивачів: 78 000, 00 грн. - страхове відшкодування утриманцю ОСОБА_1 , 17 350, 00 грн. - відшкодування ОСОБА_1 витрат на поховання; 29 756, 57 грн. - пеня, 1 785, 39 грн. - три проценти річних від простроченої суми боргу, 4 122, 02 грн. - інфляційні втрати; 8000,00 грн. - судові витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу; 156 000, 00 грн. - страхове відшкодування утриманцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_2 , 49 150,68 грн. - пеня, 2 949, 04 грн. - три проценти річних від простроченої суми боргу, 6983,60 грн. - інфляційні втрати; 12 000, 00 грн. - судові витрати, понесені ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу.
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 26 липня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 витрати на поховання у розмірі 17 350 грн. та 5 454, 95 грн. з яких: пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 4349, 38 грн., 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 310, 87 грн., інфляційні втрати у розмірі 794, 70 грн.
Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_2 , яка діє як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 страхові відшкодування утриманцям у розмірі 78 000 грн. кожному.
Постановлено стягнення здійснювати шляхом виплати щомісячних платежів на користь ОСОБА_2 , яка діє як законний представник, до досягнення ОСОБА_3 18 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення нею 23 років та до досягнення ОСОБА_4 18 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років.
Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_2 , яка діє як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 59 083, 32 грн. з яких: пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 49 150, 68 грн., 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 2 949, 04 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 983, 60 грн.
Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_2 , яка діє як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
В задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року заяву представника відповідача адвоката Гусєва В.В. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яка діє як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь МТСБУ понесені витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 1 000 грн.
Не погоджуючись із рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 липня 2023 року, МТСБУ подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні таких вимог.
Посилаються на незаконність та необґрунтованість рішення суду, вважають його прийнятим внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального закону, з неправильним застосуванням норм матеріального права та вважають, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Вказують на те, що МТСБУ не відмовляло у сплаті регламентної виплати, а лише зазначило про відсутність документу, який би чітко встановив причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та ДТП.
Посилаються на те, що на день звернення з позовом до суду, між позивачами та МТСБУ не виникло боргових зобов'язань, з вини останнього, що виключає можливість застосування цивільно-правової відповідальності, передбаченої п. 36.5 статті 36 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон 1961-VI) та ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Від представника позивачів - адвоката Гудз Р.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 26 липня 2023 року, в якому вона просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.
Звертає увагу на те, що відповідачем визнано вимоги, задоволені судом першої інстанції, оскільки ним добровільно сплачено в повному обсязі визначений судом розмір страхового відшкодування, пені, 3% річних та інфляційних витрат.
Вказує на те, що з моменту отримання відповідачем заяви про виплату страхового відшкодування у страховика було 90 днів для прийняття рішення, відповідно після спливу даного строку, між сторонами виникли не лише правовідносини із відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування, а й боргові правовідносини.
Не погоджуючись із додатковим рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року, представник позивачів - адвокат Гудз Р.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Гусєва П.В. про ухвалення додаткового рішення.
Звертає увагу на те, що відповідачем не виконано вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а саме не надано доказів розміру понесених витрат на правничу допомогу у визначені вказаною нормою строки - ні під час судового розгляду, ні протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, а такі докази були долучені представником відповідача до заяви про ухвалення додаткового рішення, яку було подано через 30 днів після ухвалення судового рішення.
Посилається на те, що частина документів, долучених до заяви про ухвалення додаткового рішення, є неналежної (нечитабельної) якості.
Вказує на те, що всупереч вимог ч.3 ст. 137 ЦПК України, представником відповідача не було долучено детального опису робіт (наданих послуг).
Вважає помилковим стягнення з позивачки ОСОБА_2 , яка діє як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , витрат на правничу допомогу, оскільки її позовні вимоги були задоволені повністю.
Звертає увагу на те, що додаткове рішення було винесено після 20-денного строку, передбаченого статтею 246 ЦПК України.
Вказує на відсутність у додатковому рішенні суду розрахунку витрат на правничу допомогу.
Вважає неналежним доказом, надану представником відповідача додаткову угоду від 09 травня 2023 року, оскільки в ній міститься інформація про дану справу, проте копію ухвалу про відкриття провадження від 05 травня 2023 року разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів відповідач отримав лише 12 травня 2023 року, а в ЄДРСР ухвала була оприлюдненою 10 травня 2023 року.
Зазначає, що оплата послуг проводилась відповідно до договору про надання правничої допомоги №4.1/12-10/2021 від 12 жовтня 2021 року, який був укладений між МТСБУ та Адвокатським об'єднанням “ІНС.ЛОУ ГРУП” та жодних доказів, які б вказували на те, що адвокат Гусєв П.В. входить до складу вказаного АО, останнім не надано.
Звертає увагу на те, що всі наявні документи в матеріалах справи, були подані ОСОБА_7 як представником за довіреністю, оскільки свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю останньому, видане лише 13 лютого 2023 року.
Не погоджуючись із додатковим рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року, МТСБУ, через свого представника - адвоката Гусєва П.В. подало апеляційну скаргу, в якій просять, додаткове рішення скасувати та ухвалити нове, яким достягнути з позивача на користь МТСБУ витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн.
Вважає, що судом не було враховано, що представником також подавався відзив на позовну заяву та проводились дії щодо збору інформації на адвокатські запити.
Судовий розгляд відбувся за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Апеляційна скарга на рішення суду від 25 липня 2023 року подана лише в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачів пені, 3% річних та інфляційних витрат, тому в іншій частині судове рішення колегією суддів не переглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 08 серпня 2022 року приблизно о 01 год 00 хв, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи мотоциклом «MUSTANG- FORTUNE-WING» (незареєстрованим), із пасажиром ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_1 , рухався по вул. Задвір Верхня, с. Колодіївка, Скалатської ОТГ, Тернопільського району (в межах автодороги Т-20-02 сполученням «Тернопіль- Скалат-Жванець»), у напрямку від м. Тернопіль до м. Скалат, Тернопільського району. Під час руху по заокругленій ділянці автодороги вправо, навпроти будинку №1 вказаної вулиці водій ОСОБА_5 , не впорався із керуванням мотоцикла та допустив виїзд за межі проїзної частини дороги на ліве узбіччя і кювет та наїзд на дорожній знак 1.4.1 «Напрям дороги вправо» ПДР, який встановлений на лівому узбіччі, із подальшим перекиданням мотоцикла.
Внаслідок ДТП пасажир мотоцикла ОСОБА_6 , від отриманих травм загинув на місці події, а його водій ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому великої стегнової кістки лівої ноги, з якими був госпіталізований до травматологічного відділення КНП «Тернопільська університетська лікарня». Зазначене вище підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12022210000000173 від 08 серпня 2022 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, що стверджується відповідним свідоцтвом.
ОСОБА_1 є матір'ю загиблого ОСОБА_6 та пенсіонером за віком.
Неповнолітня ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 є дітьми загиблого.
Матір'ю дітей є ОСОБА_2 .
ОСОБА_6 був зареєстрований в селі Жеребки, Тернопільського району, Тернопільської області та до складу його сім'ї входили: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4
08 вересня 2022 року представник ТОВ «ЮК «Центр автовиплат поліс» звернувся, в інтересах позивачів (за довіреністю), до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку, що стався 08 серпня 2022 року, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування наступним чином: матері потерпілого - ОСОБА_1 78 000 грн., доньці - ОСОБА_3 78 000 грн. та сину - ОСОБА_4 78 000 грн.
20 вересня 2022 року представник ТОВ «ЮК «Центр автовиплат поліс» надіслав на адресу відповідача заяву про долучення додаткових документів і виплату страхового відшкодування, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування наступним чином: матері потерпілого - ОСОБА_1 78 000 грн. як відшкодування утриманцю та 17 350 грн. - витрат на поховання, доньці - ОСОБА_3 78 000 грн. як відшкодування утриманцю, та сину - ОСОБА_4 78 000 грн. як відшкодування утриманцю. Також долучено наступні документи: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , квитанція до прибуткового касового ордера №20 від 08 серпня 2022 року на суму 17 350 грн., видаткова накладна №РН-0000014 від 08 серпня 2022 року, видана ФОП ОСОБА_8 , згідно з якою ОСОБА_1 здійснила оплату ритуальних товарів та послуг в сумі 17 350 грн., витяг з ЄДРФОП Климишин.
Представник ТОВ «ЮК «Центр автовиплат поліс» надсилав на адресу відповідача заяви про долучення додаткових документів, а саме:
- 20 грудня 2022 року - копії витягу з ЄРДР №12022210000000173;
- 13 березня 2023 року - довідку про доходи №6124 189 4557 0137, видану пенсіонеру ОСОБА_1 , про те, що за період з лютого 2022 року по липень 2022 року вона отримала пенсію загальною сумою 12 434, 00 гривень, та довідку №263 видану 28 лютого 2023 року відділом соціального забезпечення №5 Управлінням соціального захисту населення Тернопільської РВА Марків З.П. про те, що вона перебуває на обліку як одержувач Державної соціальної допомоги дітям померлого годувальника, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 09 серпня 2022 року по 25 січня 2026 року;
- 16 березня 2023 року - заяву ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_2 , у якій просить здійснити виплату страхового відшкодування утриманцю в сумі 78 000 грн.
28 грудня 2022 року відповідач надіслав повідомлення №3-01а/31265 про надання документів, в якому затребував реквізити рахунку заявника. Як вбачається із цього повідомлення МТСБУ, для прийняття рішення щодо відшкодування шкоди МТСБУ необхідно отримати завірений належним чином документ, складений відповідною повноважною установою (вирок суду, постанова про відмову в порушення кримінальної справи), що підтверджує відповідальність іншого учасника за скоєння ДТП.
16 лютого 2023 року МТСБУ надіслало лист №3-01а/5255 про прийняте рішення, а саме, про призупинення розгляду страхової справи, у зв'язку із тим, що долучені до страхової справи документи не встановлюють особу, винну у скоєнні ДТП, в МТСБУ відсутні докази того, що відповідальним за нанесення шкоди є інший учасник ДТП. Відсутність в МТСБУ документального підтвердження наданої судом оцінки дії учасників ДТП унеможливлює визнання вимоги, тому, МТСБУ не може прийняти рішення про виплату відшкодування з фонду захисту потерпілих. У разі отримання такого підтвердження МТСБУ повернеться до розгляду справи.
Згідно відповіді від 13 квітня 2023 року МТСБУ на запит адвоката Гудз Р.А., відсутність в МТСБУ документального підтвердження наданої правоохоронними органами (судом) оцінки дії учасників ДТП унеможливлює визнання отриманої МТСБУ вимоги, і тому, на даний час, МТСБУ, на жаль, не може прийняти рішення про здійснення регламентної виплати з фонду захисту потерпілих. У разі отримання зазначених вище документів, МТСБУ повернеться до подальшого врегулювання справи.
Судом першої інстанції частково задоволено позовні вимоги.
Що стосується оскаржуваної частини судового рішення, то задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 , в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат, суд першої інстанції виходив із їхньої обґрунтованості, з урахуванням вимог ч.2 ст. 264 ЦПК України.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат, суд першої інстанції виходив із того, що зазначені нарахування слід здійснювати на суму страхового відшкодування, що було вирішено стягнути з відповідача на користь позивачки, а саме витрат на поховання у розмірі 17 350 грн.
Фактично суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат вважав, що станом на момент звернення до суду із позовом між позивачами та відповідачем виникли боргові зобов'язання.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Отже, грошовим необхідно вважати зобов'язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючи обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.
Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 6-282цс17 та Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Згідно із статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону 1961-VI за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
За правилами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
За частиною першою статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Тобто відповідальність страховика, передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону 1961-VI та частиною другою статті 625 ЦК України, настає виключно у випадку, якщо невиконання грошового зобов'язання відбулося з його вини як боржника у даних правовідносинах.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не передбачено можливості відмови у стягненні страхового відшкодування у справі, яка вже розглядається судом в порядку цивільного судочинства, за наслідками такого розгляду.
Так, судом було встановлено, що 16 лютого 2023 року МТСБУ надіслало лист №3-01а/5255 про прийняте рішення, а саме, про призупинення розгляду страхової справи, у зв'язку із тим, що долучені до страхової справи документи не встановлюють особу, винну у скоєнні ДТП, в МТСБУ відсутні докази того, що відповідальним за нанесення шкоди є інший учасник ДТП. Відсутність в МТСБУ документального підтвердження наданої судом оцінки дії учасників ДТП унеможливлює визнання вимоги, тому, МТСБУ не може прийняти рішення про виплату відшкодування з фонду захисту потерпілих. У разі отримання такого підтвердження МТСБУ повернеться до розгляду справи.
Також згідно відповіді від 13 квітня 2023 року МТСБУ на запит адвоката Гудз Р.А., вбачається, що відсутність в МТСБУ документального підтвердження наданої правоохоронними органами (судом) оцінки дії учасників ДТП унеможливлює визнання отриманої МТСБУ вимоги, і тому, на даний час, МТСБУ, на жаль, не може прийняти рішення про здійснення регламентної виплати з фонду захисту потерпілих. У разі отримання зазначених вище документів, МТСБУ повернеться до подальшого врегулювання справи.
Таким чином, у діях страховика відсутня вина у простроченні виплати страхового відшкодування, що передбачає можливість застосування штрафних санкцій, оскільки відповідно до абзацу 4 пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик скористався своїм правом, передбаченим законом, для припинення перебігу строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, а тому такий строк розпочався з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, ухваленим у цій справі, в частині стягнення з відповідача на користь позивачів страхового відшкодування.
Відомості щодо результату розгляду кримінального провадження за фактом ДТП у матеріалах справи відсутні.
Отже, колегія суддів приходить до переконання про помилковість висновків суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, 3% відсотків річних та інфляційних втрат, з огляду на те, що на момент звернення позивачів до суду з позовом між ними та МТСБУ не виникло боргових зобов'язань, що виключає можливість застосування цивільно-правової відповідальності, передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону 1961-VI та частиною другою статті 625 ЦК України.
Такий висновок суду кореспондується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 серпня 2023 року в справі № 513/730/21.
Відтак доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 липня 2023 року в частині задоволених вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат слід скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у цій частині.
Щодо додаткового рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.
Згідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача до відзиву та заяви про ухвалення додаткового рішення надано довіреність №6-01/53 від 06 грудня 2022 року, видану МТСБУ на ім'я ОСОБА_7 , свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Гусєва П.В. від 13лютого 2023 року, договір №4.1/12-10/2021 про надання послуг в сфері права від 12 жовтня 2021 року, укладений між адвокатом МТСБУ та АО «ІНС.ЛОУ ГРУП», додаткову угоду до цього договору від 22 грудня 2021 року, додаткову угоду №927 до цього ж договору від 09.05.2023 року, згідно з п. 1 якої, відповідно до умов Договору, замовником передано, а виконавцем прийнято завдання на ведення від імені замовника наступних справ № справи: 272/23 (86346), ПІБ позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , статус МТСБУ: відповідач, ціна позову: 311505,45 грн, вартість послуг: 2000,00 грн.
Так, суд першої інстанції частково задовольняючи заяву та визначаючи розмір судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, виходив з того: що позов задоволено частково; що позивачі заперечують щодо розміру такої виплати; що матеріали цивільної справи №604/541/23 не є об'ємними та складаються з одного тому, справа вирішилася за одне судове засідання, участь в якому адвокат Гусєв П.В. брав в режимі відеоконференції, а тому прийшов до вірного переконання, що в користь відповідача підлягають стягненню понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Колегія суддів приходить до переконання про доведеність і обґрунтованість такого розміру витрат на професійну правничу допомогу, які поніс в суді першої інстанції відповідач, оскільки він відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їх розміру, конкретним обставинам даної справи з урахуванням її складності та необхідних процесуальних дій сторони.
Однак колегія суддів не погоджується із проведеним судом першої інстанції розподілом судових витрат між позивачами, зокрема із висновком суду про необхідність такого стягнення і з позивачки ОСОБА_2 , яка діє як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки її позовні вимоги були задоволені судом першої інстанції у повному обсязі.
Так, при повному або частковому задоволенні позову до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №461/5420/14-ц.
Таким чином, додаткове рішення суду Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року підлягає зміні, шляхом стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. лише з позивачки ОСОБА_1 , позовні вимоги якої були задоволені частково судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що представником відповідача не було долучено детального опису робіт (наданих послуг), колегією суддів відхиляються, оскільки учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року, справа № 922/1964/21).
Посилання адвоката Гудз Р.А. на те, що оплата послуг проводилась відповідно до договору про надання правничої допомоги №4.1/12-10/2021 від 12 жовтня 2021 року, який був укладений між МТСБУ та Адвокатським об'єднанням “ІНС.ЛОУ ГРУП” та жодних доказів, які б вказували на те, що адвокат Гусєв П.В. входить до складу вказаного АО, останнім не надано, не спростовує факту надання адвокатом Гусєвим П.В. правничої допомоги у даній справі.
Доводи представника відповідача про те, що судом не було враховано підготовку відзиву у даній справі, не впливають на правильність визначеного розміру витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
Інші доводи апеляційних скарг не дають підстав для скасування додаткового рішення чи зміни розміру стягнутих судом витрат на правничу допомогу.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 141 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 липня 2023 року задовольнити.
Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 липня 2023 року в частині вирішених позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат скасувати та прийняте в цій частині нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України в її користь пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 4349,38 грн., 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 310,87 гривень, інфляційних втрат у розмірі 794,70 грн., а всього - 5454, 95 грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення в її користь пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 49150, 68 грн., 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 2 949, 04 грн., інфляційних втрат у розмірі 6983, 60 грн., а всього - 59083, 32 грн.
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 на додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року задовольнити частково.
Додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року змінити, виклавши його резолютивну частину в редакції даної постанови: “Стягнути з ОСОБА_1 (с. Жеребки Підволочиський район Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар 8, ЄДРПОУ 21647131) 1000 грн. понесених витрат на оплату правничої допомоги”.
Сплачений Моторним (транспортним) страховим бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар 8, ЄДРПОУ 21647131) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1610, 40 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 22 грудня 2023 року.
Головуючий Гірський Б.О.
Судді: Хома М.В.
Костів О.З.