ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року Справа № 160/20266/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
11.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, поданий через систему "Електронний суд" представником позивача - адвокатом Точіліним Геннадієм Федоровичем, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність розпорядника публічної інформації - Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ - 04525024, за: - ненадання точної та повної запитуваної публічної інформації; -ненадання відповіді у запитуваній письмовій формі, (згідно пункту 7 ч.2 ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), відповідно до поставлених питань, у запиті на інформацію № 2 від 31.01.2023 року;
- зобов'язати Відповідача по справі, повторно розглянути запит на інформацію № 2 від 31.01.2023 року, у відповідності до вимог, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням висновків суду по даній справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач за допомогою засобів поштового зв'язку АТ "Укрпошта" звернувся до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області з кількома запитами на надання публічної інформації, серед яких був запит № 2 від 31.01.2023, відповідь на який разом із копіями документів, що запитуються, засвідчених належним чином, просив надати у письмовому вигляді засобами поштового зв'язку. Отримання відповідачем запиту підтверджується даними з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження вручення поштового відправлення. При цьому, відповіді на запит у письмовому вигляді засобами поштового зв'язку від відповідача не надходило. Відповідь надійшла на електронну пошту, не у письмовому вигляді, як того просив позивач. Також, позивач взагалі не отримав запитуваної публічної інформації від відповідача. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненадання запитуваної інформації і документів протиправною та такою, що порушує його право на доступ до публічної інформації, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України; - доказів надсилання позивачем листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії позовної заяви доданих до неї документів, поданих в електронній формі з використанням ЄСІТС.
За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 30.08.2023 о 17:26 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано одержувачу представникові позивача в його електронний кабінет. Тобто, оскільки представник позивача зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та судове рішення надіслано на його офіційну електронну адресу пізніше 17 години, то суд вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачеві 31.08.2023 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Тобто, враховуючи приписи ч.7 ст.251 КАС України, строк для усунення недоліків до 05.09.2023.
05.09.2023 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про електронну сплату судового збору від 04.09.2023 №1805-1983-7131-7764 на суму 1073,60 грн. та докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Згідно з положеннями частини 8 статті 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Оскільки головуючий суддя Юхно І.В. у період з 28.08.2023 по 15.09.2023 перебувала у відпустці, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України вирішує питання про відкриття провадження у справі в перший робочий день з урахуванням вихідних днів 18.09.2023.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи; встановлено відповідачеві 15-денний строк для подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача додаткові докази у справі та встановлено строк для їх подання до 03.10.2023.
Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів, що підтверджується матеріалами справи.
За даними КП "ДСС" копію ухвали про відкриття провадження 21.09.2023 надіслало одержувачу - Точіліну Геннадію Федоровичу (представнику позивача) за допомогою підсистеми "Електронний суд" в його електронний кабінет. Копію зазначеної ухвали разом з копією адміністративного позову, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, 22.09.2023 о 13:18 направлено засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу електронної пошти відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов з урахуванням ч. 6 ст.120 КАС України до 09.10.2023.
12.10.2023 від Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що 06.02.2023 до Слобожанської селищної ради надійшов від позивача запит на інформацію від 31.01.2023 (далі - Запит), що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Слобожанської селищної ради на Запиті (№ ПІ-58 від 06.02.2023). Відповідь на запит відповідачем надіслано позивачу на електронну адресу, що вказана ним у запиті на інформацію - ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 09 лютого 2023 року, з офіційної електронної пошти відповідача - vykonkom@slobozhanska-gromada.gov.ua, що підтверджується позивачем у позовній заяві. Тобто відповідачем було направлено лист-відповідь на запит від 31.01.2023 на 2 робочий день від дати отримання запиту розпорядником інформації. В умовах систематичної загрози ракетних обстрілів та під час тривог усі відділення Укрпошти не працюють (підтверджується інформацією на офіційному сайті АТ Укрпошта за посиланням www.ukrposhta.ua). Разом з тим, через зазначені обстріли були запроваджені аварійні екстрені та стабілізаційні відключення світла по всій території України, в тому числі смт Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області. Факт відключення електроенергії по всій території України є загальновідомим та таким, що не потребує доведення. Зазначені обставини є обставинами непереборної сили, оскільки не залежали від волі Відповідача. Відповідь на запит Позивача була сформована та з метою забезпечення гарантованого ст. 34 Конституції України та Законом України "Про доступ до публічної інформації" права отримання інформації та документів, розпорядником яких є Слобожанська селищна рада Дніпровського району в умовах тривог та систематичних аварійних екстрених та стабілізуючих відключень Відповідачем було вжито всіх можливих заходів щодо надання відповіді на запит позивача, шляхом направлення листа засобами електронного зв'язку на електронну адресу, яку Позивач вказав у своєму запиті. Такі дії Відповідача жодним чином не порушували право позивача на доступ до публічної інформації з урахуванням обставин непереборної сили, які не залежали від волі Слобожанської селищної ради.
Також у відзиві на позовну заяву зазначено, що працівники виконавчого комітету Слобожанської селищної ради відповідно до розпорядження селищного голови 12.11.2021 року №360-р отримують поштову кореспонденцію щопонеділка та реєструють її протягом доби, відповідно запит був отриманий в понеділок - 06 лютого 2023 року.
Листом від 08.02.2023 № 03-09/11/396 відповідачем надано відповідь на запит гр. ОСОБА_1 про його запрошення до приміщення Слобожанської селищної ради Дніпровського району, що знаходиться за адресою - Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 56-б, 2 поверх, кабінет 201 у понеділок 13 лютого 2023 року з 13.00 до 14.00 для ознайомлення з запитуваними документами.
Відповідач наголошує, що відповідно до Службового листа начальника відділу загально-організаційного забезпечення № 07/03-27 від 15.05.2023 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та її виконавчого комітету за період з 07.11.2022 по 10.04.2023 надійшло 114 (сто чотирнадцять) запитів на доступ до публічної інформації різного характеру від гр. ОСОБА_1 , в тому числі за період з 07.11.2022 по 31.01.2023 від Позивача надійшло 79 (сімдесят дев'ять) листів. З листопада 2022 року та по березень 2023 року через масовані ракетні обстріли російською федерацією України були завдані значні руйнування та пошкодження енергосистеми країни. Через зазначені обстріли були запроваджені аварійні екстрені та стабілізаційні відключення світла по всій території України, в тому числі смт Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області. Факт відключення електроенергії по всій території України є загальновідомим та таким, що не потребує доведення. Зазначені обставини є обставинами непереборної сили, оскільки не залежали від волі Відповідача. За період таких відключень робочий день посадових осіб Слобожанської селищної ради, а саме здійснення обов'язків на засобах комп'ютерної техніки, фактично скоротився з 8 до 3-4 годин на день, іноді електроенергія в будівлі ради була відсутня цілий день, що унеможливило вчасного та повного виконання посадових обов'язків. Направлення такої кількості запитів гр. ОСОБА_1 майже щоденно, які передбачали підготовку та надання великої кількості інформації, так як здебільшого містили в одному запиті декілька питань (від 1 до 8 пит.), що потребує залучення комп'ютерної техніки та ксероксу, паралізувало роботу ради та її виконавчого комітету. В зв'язку з викладеним, та з метою недопущення обмеження права гр. ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації, Слобожанською селищною радою було численну кількість разів на запити останнього запрошено до приміщення ради для надання доступу позивачу ознайомитись з документами та інформацією, які є в розпорядженні Відповідача та за необхідності зробити відповідні фотокопії. Проте, гр. ОСОБА_1 , ніяким чином не коментуючи запрошення, продовжував кожного дня засобами поштового зв'язку, шляхом щоденного особистого звернення до відділення Укрпошти надсилати запити відповідачу. До Слобожанської селищної ради гр. ОСОБА_1 для отримання доступу до публічної інформації та документів не з'явився жодного разу, що дає підстави вважати про відсутність інтересу до публічної інформації, як такої.
Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказаний відзив до розгляду.
За правилами ст.263 КАС України розгляд адміністративної справи мав відбутись до 18.10.2023, проте головуючий суддя Юхно І.В. у період з 16.10.2023 по 20.10.2023 перебувала у відпустці, 21.10.2023-22.10.2023 - вихідні, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу по суті в перший робочий день - 23.10.2023.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 13.02.2006 Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, копія якого міститься у матеріалах справи.
Позивач звернувся до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області із запитом № 2 від 31.01.2023 на інформацію згідно статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому просив надати наступну публічну інформацію:
1.Чи отриманий Слобожанською радою мій запит на інформацію від 06.01.2023 року? Якщо так, надайте мені його копію.
2.Ким саме (ПІБ, посада) мій запит на інформацію від 06.01.2023 року отриманий, та коли (дата) зареєстрований.
3.Ким саме (ПІБ, посада), коли (дата), та на кого (ПІБ, посада) мій запит від 06.01.2023 року, був розписаний для виконання?
4.Чи відправлена Вами відповідь на мій запит на інформацію від 06.01.2023 року? Якщо так, зазначте вихідний номер та дату листа з відповіддю, та надайте документи (накладну, опис, фіскальний чек про оплату відповідних послуг), які підтверджують відправлення цієї відповіді на мою адресу засобами поштового зв'язку.
5.Прошу надати усі рішення двадцятої сесії (8 скликання) Слобожанської селищної ради, що стосуються питань передачі комунального майна (земельних ділянок, об'єктів нерухомості, приміщень тощо) у власність або користування будь-яким фізичним та юридичним особам.
В цьому запиті відповідь на запит позивач просив надіслати у письмовому вигляді на поштову адресу: АДРЕСА_2, у строк, передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Вказаний запит 31.01.2023 направлений засобами поштового зв'язку на адресу відповідача.
Листом від 08.02.2023 № 03-09/11/396 Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, зокрема, на запит позивача б/н від 31.01.2023, повідомила позивачу таке:
"З метою належного виконання ваших запитів про надання інформації, документів та роз'яснень, враховуючи систематичні віялові або аварійні відключення світла, відсутність зв'язку/інтернету на території громади, в тому числі в приміщенні, де працюють виконавчі органи ради, та великий об'єм запитуваної Вами інформації, запрошуємо Вас до приміщення Слобожанської селищної ради Дніпровського району, що знаходиться за адресою - Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 56-б, 2 поверх, кабінет 201 у понеділок 13 лютого 2023 року з 13.00 до 14.00 для ознайомлення. Вам буде надано можливість зробити фотокопії запитуваних Вами документів.".
Копію відповіді від 08.02.2023 № 03-09/11/396 на запит позивача відповідач 09.02.2023 направив засобами електронного зв'язку на електронну пошту позивача "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка зазначена у запиті.
Вважаючи, що відповідачем під час розгляду запиту на інформацію було допущено протиправну бездіяльність розпорядника щодо ненадання точної та повної запитуваної публічної інформації та ненадання відповіді у запитуваній письмовій формі, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації врегульовані Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон №2657-XII).
У статті 1 Закону №2657-XII надано визнання таким поняттям, як:
- інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;
- документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Згідно зі статтею 4 Закону №2657-XII суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень. Об'єктом інформаційних відносин є інформація.
Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону №2657-XII).
За змістом частини 1 статті 6 Закону №2657-XII право на інформацію забезпечується, зокрема, обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та медіа про свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.
Відповідно до статті 7 Закону №2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до статті 1 Закону України №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 4 статті 13 Закону №2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Стаття 5 Закону №2939-VI визначає, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
За змістом статті 4 Закону №2939-VI доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону №2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно із статтею 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Крім того, частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відповідно до статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала (постанови від 27 лютого 2020 року в справі № 800/304/17, від 01 квітня 2021 року в справі №9901/183/20, від 10 лютого 2022 року в справі №9901/369/21), що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 10.02.2021 у справі № 9901/22/20 застосувала правовий висновок Великої палати ЄСПЛ у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі Угорський Гельсінський Комітет проти Угорщини (Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary, заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин (§ 157). Для цього мають бути оцінені такі критерії (§ 158-170):
- мета запитувача: необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань, і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів;
- характер запитуваної інформації: інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам трискладового тесту, тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу;
- особлива роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості: розраховувати на захист свого права на доступ можуть, насамперед, журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соцмереж, громадські організації, діяльність яких пов'язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань;
- готовність і доступність запитуваної інформації: надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання й обробки даних.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати або створювати такий продукт може виключно суб'єкт владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
При цьому, законодавець зобов'язує розпорядника інформації надати відповідь на письмовий запит запитувача інформації не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, яка має бути повною, достовірною та точною або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що запит на публічну інформацію № 2 від 31.01.2023 позивач надіслав засобами поштового зв'язку.
Наведений запит на публічну інформацію було отримано Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області 03.02.2023, що підтверджується копіями фіскального чеку, опису вкладення та трекінгом із сайту Укрпошти.
У відповідності до розпорядження селищного голови від 12 листопада 2021 року №360-р, яким визначено «Відділу загально-організаційного забезпечення виконавчого комітету Слобожанської селищної ради щопонеділка, а, у випадку, коли понеділок згідно з чинним законодавством є святковим чи неробочим днем - щовівторка, отримувати поштову кореспонденцію у відділенні АТ «Укрпошта», працівники виконавчого комітету Слобожанської селищної ради отримують поштову кореспонденцію щопонеділка та реєструють її у день отримання. 06.02.2023 - понеділок.
Згідно зі відбитком штемпелю вхідної кореспонденції запит на інформацію № 2 від 31.01.2023 зареєстрований Слобожанською селищною радою 06.02.2023, вхідний реєстраційний номер ПІ-58.
Листом від 08.02.2023 № 03-09/11/396 Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області на запит позивача №б/н від 31.01.2023, повідомила позивачу про розгляд вказаного запиту, який 09.02.2023 направлено засобами електронного зв'язку на електронну пошту позивача, зазначену ним у запиті, а саме: " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Тобто, запит про надання інформації розглянутий позивачем на третій робочий день з дня отримання запиту та відповідь на такий запит відповідач направив засобами електронного зв'язку на четвертий робочий день.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем не порушено законодавчо визначений строк розгляду запиту ОСОБА_1 № 2 від 31.01.2023.
Разом з тим, суд звертає увагу, що запитувач у запиті № 2 від 31.01.2023 виклав прохання відповідь на цей запит направити на поштову адресу: АДРЕСА_2, саме в письмовому вигляді.
Проте, Законом України "Про доступ до публічної інформації" не передбачено виключного обов'язку у надавача інформації надавати запитувану інформацію в формі, яку просить запитувач, суд доходить висновку, що відповідач під час надання відповіді на запит не в формі, якій просив позивач, діяв в спосіб встановлений законом.
Водночас, щодо змісту наданої на запит відповіді, суд звертає увагу на те, що позивач у своєму запиті № 2 від 31.01.2023 просив відповідача надати наступну публічну інформацію:
1.Чи отриманий Слобожанською радою мій запит на інформацію від 06.01.2023 року? Якщо так, надайте мені його копію.
2.Ким саме (ПІБ, посада) мій запит на інформацію від 06.01.2023 року отриманий, та коли (дата) зареєстрований.
3.Ким саме (ПІБ, посада), коли (дата), та на кого (ПІБ, посада) мій запит від 06.01.2023 року, був розписаний для виконання?
4.Чи відправлена Вами відповідь на мій запит на інформацію від 06.01.2023 року? Якщо так, зазначте вихідний номер та дату листа з відповіддю, та надайте документи (накладну, опис, фіскальний чек про оплату відповідних послуг), які підтверджують відправлення цієї відповіді на мою адресу засобами поштового зв'язку.
5.Прошу надати усі рішення двадцятої сесії (8 скликання) Слобожанської селищної ради, що стосуються питань передачі комунального майна (земельних ділянок, об'єктів нерухомості, приміщень тощо) у власність або користування будь-яким фізичним та юридичним особам.
Зі змісту відповіді від 08.02.2023 № 03-09/11/396 судом встановлено, що відповідач запропонував позивачеві прибути до приміщення Слобожанської селищної ради Дніпровського району, що знаходиться за адресою - Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 56-б, 2 поверх, кабінет 201 у понеділок 13 лютого 2023 року з 13.00 до 14.00, для ознайомлення із запитуваними документами та зняття фотокопій, обґрунтовуючи систематичними віяловими або аварійними відключеннями світла, відсутністю зв'язку/інтернету на території громади, в тому числі в приміщенні, де працюють виконавчі органи ради, та великим об'ємом запитуваної інформації.
Отже, відповідачем не надано відповіді по суті запиту, водночас і не відмовлено у наданні запитуваної інформації та документів, а запропоновано прибути до селищної ради для ознайомлення із вказаними документами та здійснення з них фотокопій, тобто фактично відповідачем вчинені дії на забезпечення доступу до документів, що запитуються, з метою належного виконання запиту в умовах, що склались.
Суд зазначає, що Закон України "Про доступ до публічної інформації" не передбачає надання відповіді на запит про отримання публічної інформації у вигляді запрошення прибути до розпорядника інформації для ознайомлення із запитуваною інформацією.
При цьому, суд враховує, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними наказами та на час розгляду, як відповідачем запита, так і судом справи, не скасований.
Водночас, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до положень частини третьої статті 34, частини другої статті 64 Конституції України, статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, перш за все, для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави.
При цьому, на можливість належного опрацювання запитів і надання запитуваної інформації впливають заходи, передбачені, зокрема, статтею 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", що їх вживають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інші розпорядники публічної інформації в умовах правового режиму воєнного стану, тому своєчасність розгляду запитів на публічну інформацію може залежати від багатьох чинників, зокрема, адресата, якому надісланий запит, режиму його роботи та наявності технічних можливостей опрацьовувати кореспонденцію (засобів комунікації, інтернету), наближення установи до місць проведення бойових дій, характеру запитуваної інформації тощо.
Наведений правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові від 04.05.2023 у справі № 380/7189/22.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, суд акцентує увагу, що нестабільність ситуації в регіоні з початку повномасштабної військової агресії з боку рф, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, у зв'язку із чим часті відключення електропостачання у регіоні протягом листопада 2022 року - лютого 2023 року є загальновідомими та в силу вимог ч.3 ст.78 КАС України не потребують доказування.
Згідно з даних статистичного порталу Повітряна тривога (https://alarmmap.online/district/3) внаслідок російської військової агресії у періоді з 06.02.2023 (дати отримання запиту) по 09.02.2023 (дати направлення відповіді) кількість повітряних тривог у Дніпропетровській області складала 22, загальною тривалістю 16 годин 14 хвилин.
Водночас, суд враховує, що зміст листа від 08.02.2023 № 03-09/11/396 свідчить про те, що з 27 січня до 03 лютого 2023 року (6 робочих днів) ОСОБА_1 звернувся до відповідача із 18 запитами на отримання інформації, що не заперечується позивачем. При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на те, що з 07.11.2022 до 10.04.2023 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району та її комітету надійшло 114 запитів на отримання інформації від позивача, оскільки жодних доказів на підтвердження означеної обставини надано не було.
Поряд із цим, суд вказує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно частини першої статті 7 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
Відповідно до частин 1, 2 статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Згідно статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до статті 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Тому, запровадження воєнного стану не може слугувати підставою для обмеження права позивача на отримання публічної інформації на свій запит, який подано в порядку статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Розпорядник інформації повинен керуватися принципом добросовісності і розсудливості та не застосовувати формалістичний підхід до вирішення питання, а максимально сприяти (на вимогу) запитувачу, наскільки це практично можливо, у доступі до публічної інформації, гарантованої статтею 10-1 Закону №2939-VI.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16.03.2023 у справі №380/15492/21.
З урахуванням того, що підставою для звернення позивача до суду є ненадання відповідачем інформації на запит, доказів надання якої відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо розгляду запиту позивача на інформацію № 2 від 31.01.2023 не в порядку та не у спосіб, встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на вищевикладене, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача розглянути запит позивача №2 від 31.01.2023 на інформацію в порядку та у спосіб, що встановлені Законом України "Про доступ до публічної інформації".
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Таким чином, судовий збір у розмірі 1073,60 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до електронної квитанції від 04.09.2023 №1805-1983-7131-7764, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 805,20 грн.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНКОПП НОМЕР_2 ) до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (місцезнаходження: вул. В. Сухомлинського, 56-Б, смт. Слобожанське, 52005; код ЄДРПОУ 04525024) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо розгляду запиту ОСОБА_1 на інформацію № 2 від 31.01.2023 не в порядку та не у спосіб, що встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Зобов'язати Слобожанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області розглянути запит ОСОБА_1 №2 від 31.01.2023 на інформацію в порядку та у спосіб, що встановлені Законом України "Про доступ до публічної інформації".
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області понесені витрати з оплати судового збору в сумі 805,20 грн. (вісімсот п'ять гривень 20 копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно