ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/19724/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватної фірми «Артон» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
Приватна фірма «Артон» звернулася в суд з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2022/000081/2 від 06 грудня 2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі зовнішньоекономічного контракту №1107 (далі - Контракт) від 11.07.2022 укладеного між Приватною фірмою «АРТОН» (далі - покупець) та PELAGIA AS (Норвегія) (далі- продавець), продавець поставив наступний товар: риба морожена (Скумбрія виду Scomber Scombriis: ціла; не патрана; не солена, без харчових добавок, приправ та інших інгрідієнтів, без складових сумішей, без теплової та кулінарної обробки). Загальна заморожена вага 20000.00 кг. Країна виробництва : Норвегія.
З метою розмитнення товару декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію №22UA205030031761U1 з описом товару, у якій його ціна визначена за основним - першим методом, на основі ціни товару. Разом з митною декларацією декларант надав митному органу пакет документів на підтвердження митної вартості, а саме: сертифікат якості б/н від 05.12.2022, пакувальний лист б/н від 17.11.2022, рахунок-фактуру (інвойс) №128450 від 18.11.2022 року; автотранспортна накладна б/н від 02.12.2022; Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №22300044857 від 18.11.2022; Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) LT0310498/4056 від 02.12.2022; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin)AR 511644320 від 18.10.2022; Банківський платіжний документ, що стосується товару78 від 30.11.2022; рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг, від виконавця договору, (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 322-007743; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 02.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №1107 від 11.07.2022; договір, про надання послуг митного брокера №2/13-05-22 від 13.05.2022; договір (контракт) про перевезення №051222-3 від 01.12.2022; копія митної декларації країни відправлення 22LTLC0100EK2DB896 від 02.12.2022.
Проте, рішенням №UA205030/2022/000081/2 від 06.12.2022 року у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено у відповідності до пункту 6 статті 54 МКУ, тобто у зв'язку з неподанням документів, які митний орган вважає необхідними. Конкретного переліку документів не зазначено. Рішення містить вказівку на необхідність приведення рівня митної вартості в графах 12. 45 МД у відповідність до Рішення про визначення митної вартості № UA205 030/2022/000081/2 від 06.12.2022.
Відповідно до пункту 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:
- Рахунок на оплату транспортних витрат від 02.12.2022 №322-007743 виданий ФОП ОСОБА_1 , що суперечить відміткам печаток перевізника ФОП ОСОБА_2 в автотранспортній накладній від 02.12.2022 № б/н.
За цих обставин митний орган обрав резервний метод визначення митної вартості товару з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Тобто у зв'язку з:тим, що на думку відповідача, документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статті 55 та статті 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
Позивач зауважує, що доставка товару відбулася за Договором №051222-4 про надання послуг перевезення вантажів від 05 грудня 2022 року, укладеним між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , відповідно до пункту 1.1 якого Експедитор замовляє, а Перевізник надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень.
Окрім наведених вище документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів позивач надав заяву № 06/01 від 06.12.2022 та належним чином завірені копії:
1) договір №201022-1 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 20 жовтня 2022 за пунктом 1.1 якого експедитори цим договором регулюють порядок взаємовідносин, які виникають при здійсненні транспортно-експедиторського обслуговування;
2) документи, що зазначені у графі 44 МД № 22UA205030/2022/031761.
Згідно пункту 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до статті 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, декларанту запропоновано згідно статті 53 та статті 54 МКУ в 10-ти денний термін надати такі додаткові документи :1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору .(угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обгрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Позивач вказує, що всі документи були подані на підтвердження заявленої митної вартості та на вимогу митного органу ще додано додаткові документи, відповідно до переліку, визначеного частиною ругою статті 53 МК України. Заявлена декларантом вартість базувалася на контрактній вартості товару.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) нснадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному».
За змістом статей 53-54 МК України митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місію тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.
Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що неподання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2022/000081/2 від 06.12.2022 митний орган не навів аргументовані та конкретні доводи щодо наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність конкретних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Відповідач вказав тільки загальні фрази, на підставі яких виноситься рішення про коригування митної вартості товарів. Це свідчить про недоведеність правомірності наявності у митного органу обгрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність 'підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.
Тобто винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пункту 2 та пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України. Відповідач у справі не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.
На думку позивача, митним органом при винесенні рішення про коригування митної вартості не було спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об'єктивну можливість і спроможність декларанта визначити на підставі наданих документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 МК України.
За таких умов позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, а тому просить його визнати протиправним та скасувати.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 19 вересня 2023 року через систему «Електронний суд» представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, які ввозяться на митну територію України не може бути визнаною за вибраним декларантом методом, оскільки подані документи містять наступні розбіжності: - Рахунок на оплату транспортних витрат від 02.12.2022 №322- 007743 виданий ФОП ОСОБА_1 , що суперечить відміткам печаток перевізника ФОП ОСОБА_2 в автотранспортній накладній від 02.12.2022 №б/н. Згідно статті 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Окрім того, вказана стаття також передбачає, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа та розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Згідно із частиною другою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. В розумінні вищезазначених норм такий документ є обов'язковий до подання, адже за умовами поставки FCA, що підтверджується гр. 20 МД №22UA205030031761U1 від 05.12.2022 року, витрати на транспортування не включені до вартості товару.
Також зазначає, що у рахунку на оплату транспортних витрат від 02.12.2022 №322-007743, яка надавалася декларантом під час митного оформлення, відбиток печатки перевізника у товаро-транспортній накладній відмінний від відбитка печатки у рахунку на оплату транспортних витрат, що призводить до обґрунтованих сумнівів у частині підтвердження витрат на транспортування, які є однією зі складових митної вартості. Наголошуємо, що вищевказані розбіжності є підставою для сумніву щодо впливу третіх осіб на формування числових значень митної вартості, адже згідно частини п'ятої статті 58 МК України митна вартість - ціна товару, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а ціна - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Вказане призвело до обґрунтованих сумнівів митниці в частині підтвердження складових митної вартості товару.
У відповідності до п.5 ст.54 МКУ митні органи з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа та розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Вищезазначене свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід'ємною складовою митної вартості відповідно до умов поставки, та призводить до сумнівів щодо заявленої митної вартості товару. Транспортні витрати є важливою складовою митної вартості товару, а відтак не підтвердження її декларантом унеможливлює визначення митної вартості за першим методом - за ціною договору (ч.2 ст.58 МК України) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Зазначає, що саме під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено вищевказані розбіжності, які, із врахуванням спрацювання системи АСАУР, стали визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, митницею запропоновано декларанту надати додаткові документи.
Декларантом до митного оформлення було подано заяву з повідомленням про відсутність додаткових документів від 06.12.2022 №06/01, де зазначалося: «У зв'язку з відсутністю інших додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, прошу прийняти рішення про визначення митної вартості, без врахування термінів, згідно митного кодексу України». Також у наданих документах містяться наступні розбіжності: у інвойсі №128450 від 18.11.2022 умови оплати зазначено у формі передоплати, згідно п.4.1 контракту №1107 від 11.07.2022 форма оплати 180 днів з моменту поставки, водночас доповнення до контракту з приводу зміни умов оплати відсутні.
Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості, відтак митницею прийняте рішення про коригування митної вартості від 06 грудня 2022 року №UA205030/2022/000081/2.
З огляду на вищенаведене представник відповідача вважає прийняте рішення про коригування митної вартості таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим (арк. 106-112).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року позовну заяву було залишено без руху з підстав неповної сплати суми судового збору та подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням причин такого пропуску (арк. спр. 59-60).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року було продовжено процесуальний строк для повного усунення недоліків позовної заяви наведених в ухвалі від 19 липня 2023 року (арк. спр.90).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 41).
Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та проведення судового засідання за участі сторін (арк. спр. 161-162).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Між Приватною фірмою «АРТОН» (покупець) та PELAGIA AS (Норвегія) (продавець), (продавець) 11 липня 2022 року було укладено зовнішньоекономічний контракт №1107, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити товар - «Риба морожена - скумбрія виду Scomber Scombrus: - арт.144633 Atlantic Mackerel 400-600gr. Round Frozen 20kg. ctn - 20000,00 кг. Ціла, не патрана, не солена, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, без теплової та кулінарної обробки. Температура продукту: -18'С. Дата виготовлення: жовтень 2022. Виробник: R150. Торгівельна марка: PELAGIA. Країна виробництва: NO.» (арк. спр. 32-36).
На виконання умов цього контракту, ПФ «Артон» ввезла на митну територію України для подальшого використання в господарській діяльності рибні та морепродукти, зазначені у декларації №22UA205030031761U1 від 05.12.2022.
Декларант позивача 05 грудня 2022 року подав митну декларацію (МД) №22UA205030031761U1 для митного оформлення ввезеного на територію України товару: риба морожена - скумбрія, вага нетто 20000,00 кг, ціла, не патрана, не солена, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, без теплової та кулінарної обробки. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару у сумі 41000 дол.США, яку визначено за першим методом за курсом валюти 36,5686 гривень за 1 дол.США (арк. спр. 16).
До митної декларації додано наступні документи, визначені в графі 44 МД, зокрема: - сертифікат якості б/н від 05.12.2022; - пакувальний лист б/н від 17.11.2022; - рахунок-фактура №128450 від 18.11.2022; - автотранспортна накладна б/н від 02.12.2022; - міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №22300 044857 від 18.11.2022; - міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №LT0310498/4056 від 02.12.2022; - сертифікат про походження товару №AR511644320 від 18.10.2022; - банківський платіжний документ, що стосується товару №78 від 30.11.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №322-007743 від 02.12.2022; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 02.12.2022; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1107 від 11.07.2022; - договір про надання послуг митного брокера №2/13-05-22 від 13.05.2022; - договір (контракт) про перевезення №051222-3 від 01.12.2022; інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) №9307782 від 05.12.2022; - інший некласифікований документ 322-007743 від 01.12.2022; копія митної декларації країни відправлення №22LTLC0100EK2DB896 від 02.12.2022.
Митну вартість по МД №22UA205030031761U1 від 05.12.2022 року заявлено позивачем за основним (першим) методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД.
При поданні пакету документів відповідач вказав, що митна вартість товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: - Рахунок на оплату транспортних витрат від 02.12.2022 №322- 007743 виданий ФОП ОСОБА_1 , що суперечить відміткам печаток перевізника ФОП ОСОБА_2 в автотранспортній накладній від 02.12.2022 №б/н.
Такий документ є обов'язковий до подання, адже за умовами поставки FCA, що підтверджується гр. 20 МД №22UA205030031761U1 від 05.12.2022 року, витрати на транспортування не включені до вартості товару.
Також слід зазначити, що у рахунку на оплату транспортних витрат від 02.12.2022 №322-007743, яка надавалася декларантом під час митного оформлення, відбиток печатки перевізника у товаро-транспортній накладній відмінний від відбитка печатки у рахунку на оплату транспортних витрат, що призводить до обґрунтованих сумнівів у частині підтвердження витрат на транспортування, які є однією зі складових митної вартості.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, декларанту запропоновано відповідності до статей 53-54 МКУ в 10-ти денний термін надати : 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно пункту 6 статті 53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (арк. спр. 13).
У відповідь на повідомлення митного органу декларантом надано заяву від 06.12.2022 №06/01 про подання додаткових документів для підтвердження заявленої вартості: це договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №201022-1 від 20.10.2022 року; документи, що зазначені в графі 44 МД №22UA205030031761U1 від 05.12.2022. Інші документи за відсутності надаватись не будуть (арк. спр. 46).
На підставі наданих декларантом документів разом з митною декларацією №UA205030/2022/031761 Волинською митницею 06 грудня 2022 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2022/000081/2, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом на рівні 2,4400 дол.США та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2022/000785 (арк. спр. 12-13, 14-15).
У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2022/000081/2 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності. А саме: Рахунок на оплату транспортних витрат від 02.12.2022 №322-007743 виданий ФОП ОСОБА_1 , що суперечить відміткам печаток перевізника ФОП ОСОБА_2 в автотранспортній накладній від 02.12.2022 №б/н. (арк. спр. 13).
Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару -скумбрія атлантична, кругла, заморожена, вага нетто: 20000 кг, 1000 коробок за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, рахунок-фактуру (інвойс), контракт (договір купівлі-продажу товару).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.
Так, доставка товару відбулася за договором №051222-4 про надання послуг перевезення вантажів від 05 грудня 2022 року, укладеним між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , відповідно до пункту 1.1 якого Експедитор замовляє, а Перевізник надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Окрім наведених документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів позивач надав заяву №06/01 від 06.12.2022 та належним чином завірені копії: договір №201022-1 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 20 жовтня 2022 року за пунктом 1.1 якого експедитори цим договором регулюють порядок взаємовідносин, які виникають при здійсненні транспортно-експедиторського обслуговування.
За умовами договору оплата здійснюється після поставки товару, на протязі 180 днів, розраховується на підставі рахунку, виставленого продавцем або ж за погодженням сторін може бути предоплата, тому позивачем станом на час митного оформлення (05 грудня 2022 року) надано відповідне платіжне доручення в іноземній валюті №78 від 30 листопада 2022 року (арк.спр.29).
Судом встановлено та підтверджується письмовими доказами,що у відповідності до умов договору пункту 3-4 передбачено передплату за товар якщо інше не передбачено доповненням до договору (арк. спр. 33).
Відтак доводи представника митниці щодо розбіжності, а саме: у інвойсі №128450 від 18.11.2022 умови оплати зазначено у формі передоплати, згідно п.4.1 контракту №1107 від 11.07.2022 форма оплати 180 днів з моменту поставки та відсутності при цьому доповнення до договору не заслуговують на увагу, оскільки такі умови оплати передбачено самим договором.
Суд відхиляє доводи митного органу про відмінних у рахунку на оплату транспортних витрат від 2.12.2022 № 322-007743 виданий ФОП ОСОБА_1 , що суперечить відміткам печаток перевізника ФОП ОСОБА_2 в автотранспортній накладній від 02.12.2022 №б/ як розбіжність в наданих позивачем документах, оскільки такі обставини не впливають на визначення митної вартості товару за першим методом (за ціною договору), а всі необхідні та надані документи є достатніми та в сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість, а саме автотранспортна накладна б/н від 02.12.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №322-007743 від 02.12.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 02.12.2022; договір про надання послуг митного брокера №2/13-05-22 від 13.05.2022; договір (контракт) про перевезення №051222-3 від 01.12.2022.
Не підтверджені дії митного органу відносно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Наданими позивачем документами митному органу повністю підтверджено ціну товару, який ввозиться на митну територію України, та повністю його ідентифіковано, а тому необґрунтованою є вимога митного органу про надання додаткових документів.
Таким чином, твердження відповідача про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
З урахуванням наведеного, висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів другого, четвертого частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.
Отже, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Зокрема, відповідач не навів обґрунтування у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
На думку суду наявність однієї лише вказівки митного органу на перелічені ним розбіжності та недоліки у:поданих!позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Між тим, подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а тому підтверджують заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів.
Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, відхиливши подані декларантом до митного оформлення документи. При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Отож, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, при цьому відповідач не надав жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, скориговану ним за резервним методом.
Відтак, підстави вважати, що рішення відповідача від 06 грудня 2022 року №UA205030/2022/000081/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а тому таке рішення підлягає скасуванню, як протиправне, а тому позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці необхідно стягнути судовий збір в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні), який сплачений відповідно до платіжної інструкції №489 від 28 липня 2023 року (арк. спр. 64) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 89).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Приватної фірми «Артон» (61030, Харківська область, місто Харків, проїзд Верещаківський, будинок 38-А, ЄДРПОУ 30359284) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вул. Призалізнична, 13, ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 06 грудня 2022 року №UA205030/2022/000081/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь Приватної фірми «Артон» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович