ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/32023/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 №2 в частині зарахування до особового складу та призначення на посаду; зобов'язання виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та Міністерство оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 Територіального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України капітана ОСОБА_2 уклали контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу до оголошення демобілізації.
На підставі контракту позивача було зараховано до списків військової частини НОМЕР_1 наказом від 25.02.2022 №2. Позивачу присвоєне військове звання солдат на посаді стрілець 2 відділення 1 взводу 3 роти.
01.03.2022 позивач склав військову присягу, а 26.02.2022 отримав зброю, що підтверджується відомостями з військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 25.05.2022 Луцьким РТЦК та СП Волинської області. У ньому також відсутня будь-яка інформація про освіту та цивільну спеціальність позивача.
При укладенні контракту позивач надав паспорт громадянина України, РНОКПП, із яких вбачаються такі персональні дані позивача як прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце реєстрації.
ОСОБА_1 вважає, що відповідач, володіючи відомостями про вік позивача та зазначаючи дату його народження в контракті (02.03.2004), грубо порушив процедуру укладення контракту, адже останній повинен укладатися із особами, які досягли 18 років. Натомість контракт укладений із позивачем, якому було лише 17 років ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Крім цього, відсутній підпис позивача про отримання другого примірника контракту, що підтверджується п.11-1 контракту.
Таким чином відповідач уклав із позивачем нікчемний правочин, який позивач у силу свого неповноліття без згоди і відома батьків підписав. Просив з наведених підстав адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін
05.12.2023 відповідачем було подано клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском звернення до адміністративного суду.
Разом з тим, в ухвалі про відкриття провадження в даній адміністративній справі від 06.11.2023 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, відтак клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду не підлягає задоволенню.
06.12.2023 до суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 , у якому відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що із тексту контракту вбачається, що цей документ укладено між Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 територіального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил з одного боку, та громадянином України (військовослужбовцем) ОСОБА_1 . Тобто, перед укладенням вказаного контракту було вчинено ряд дій, в тому числі видано наказ №2 від 25.02.2023, яким солдата ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 та поставлено на усі види забезпечення і в подальшому укладено контракт.
Дана обставина підтверджується добровільною появою у центрі комплектування та зверненням ОСОБА_1 до командування військової частини, а також витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2 від 25.02.22.
Вважає, що позивач невірно обрав спосіб порушеного (на його думку) права, і це є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Крім того, представник відповідача заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу.
07.12.2023 до суду надійшла заява про вступ як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - військової частини НОМЕР_3 , оскільки саме цією військовою частиною здійснюються всі види забезпечення відповідача.
Щодо поданої заяви, суд не вбачає підстав для залучення третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - військової частини НОМЕР_3 , оскільки позовні вимоги стосуються спірного наказу від 25.02.2022 №2, виданого командиром військової частини НОМЕР_1 , як окремого суб'єкта владних повноважень.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 25.02.2022 ОСОБА_1 та Міністерство оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 Територіального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України капітана ОСОБА_2 уклали контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу до оголошення демобілізації.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2022 №2 солдата ОСОБА_1 , призваного командиром військової частини НОМЕР_1 , на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 25.02.2022 зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 25.02.2022 справи на посаду прийняв приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2730 грн на місяць, шпк «солдат».
Позивач вважає, що спірний наказ не відповідає вимогам закону, оскільки на момент укладення контракту та видачі наказу ОСОБА_1 не досягнув 18 - річного віку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, з 5:00 год. 24.02.2022 року строком на 30 днів по всій території України введено воєнний стан.
Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, постановлено:
1. Оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - мобілізація).
2. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
3. Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Абзацом 2 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
На підставі частини третьої статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
На підставі частини дев'ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Частиною першою статті 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
На підставі частини третьої статті 2 Закону №2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Частина шоста статті 2 Закону №2232-ХІІ визначає види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Призовний вік громадян встановлений у частині першій статті 15 Закону №2232-XII, яка визначає, що на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).
Згідно з частиною другою статті 15 Закону №2232-XII громадяни призовного віку в добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до пункту 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 (далі - Положення), громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
На підставі пункту 254 Положення, доукомплектування особовим складом Збройних Сил України в особливий період здійснюється за рахунок призову військовозобов'язаних, громадян призовного віку чоловічої статі та резервістів, а також прийому громадян на військову службу за контрактом.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у зв'язку з введенням воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на військову службу за призовом можуть бути залучені особи, які досягли призовного віку, а саме 18 років.
Матеріали справи свідчать, що позивача призвано на військову службу на підставі Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Станом на час видання відповідачем спірного наказу №2 від 25.02.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось повних 17 років (паспорт громадянина України № НОМЕР_4 від 30.09.2022, виданий 0710).
Таким чином, позивача оскаржуваним наказом прийнято на військову службу в порушення вимог чинного законодавства до досягнення призивного віку.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, оскаржуваний наказ прийнято не на підставі, що визначена законами України; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, внаслідок чого підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
При цьому, суд зазначає що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 не підлягають задоволенню, з огляду на їх передчасність, оскільки саме визнання протиправним та скасування наказу є ефективним способом захисту порушеного права і призведе до відновлення правового становища позивача, що існувало до прийняття відповідачем протиправного наказу.
Таким чином, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити, як передчасних.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 №2 в частині зарахування до особового складу та призначення на посаду ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 )
Суддя В.В. Дмитрук