Справа № 752/24876/23
Провадження № 1-кс/752/10473/23
УХВАЛА
21.12.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023100010003233 від 10.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, вилученого під час проведення огляду місця події поряд з житловим будинком, розташованого по вул. с. Кішки, 6 у місті Києві, а саме: предмету, зовні схожого на батарею живлення чорного кольору зі змінним серійним номером HY-ZN-A22D1B0073, яку поміщено до спеціального упакування № WAR 1870087; предмету, зовні схожого на викрутку з рукояткою жовто-чорного кольору, яку поміщено до спеціального упакування №PSP 1345448.
В обґрунтування клопотання зазначено про те, що СВ Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100010003233 від 10.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в ніч з 09.10.2023 на 10.10.2023 невідома особа таємно, в умовах воєнного стану здійснила крадіжку акумулятора з самокату "Байк Нау", який був розташований за адресою: м. Київ, вул. Гуляницького, буд. 45, вартість якої становить 5 670, 83 грн., яка належить ТОВ "БАЙК-НАУ".
В порядку ст. 237 КПК України, в період часу з 21 години 19 хвилин 12.10.2023 до 21 години 25 хвилин 12.10.2023, було проведено огляд місця події поряд з житловим будинком, розташованого по вулиці С. Кішки, 6, в місті Києві.
В ході проведення вказаного огляду місця події, в присутності понятих, а також в присутності іншої особи, яка була залучена в ході огляду в якості учасника, в розпорядженні якої знаходилось викрадене майно, виявлено та вилучено:
- предмет, зовні схожий на батарею живлення, чорного кольору з наліпкою HY-ZN-A22D1B0073, яку поміщено до спеціального упакування №WAR 1870087;
- предмет, зовні схожий на викрутку з рукояткою жовто-чорного кольору, яку поміщено до спеціального упакування №PSP 1345448.
В подальшому, 14.12.2023 постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , вилучені в ході огляду місця події речі було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023100010003233 від 10.10.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор вказує на те, що з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, для слідства є необхідним провести та дослідити всі наявні та встановлені дії, пов'язані з вилученим майном. Для унеможливлення здійснити дії, пов'язані із здійсненням переховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження іншим способом, з метою збереження речових доказів та прийняття законних процесуальних рішень, притягнення винних осіб до відповідальності необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту, в зв'язку з чим прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
У судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву з проханням розглядати клопотання у його відсутність.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.
Згідно із ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий судя -
УХВАЛИВ:
клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення огляду місця події поряд з житловим будинком, розташованого по АДРЕСА_1 , а саме на:
- предмет, зовні схожий на батарею живлення, чорного кольору з наліпкою HY-ZN-A22D1B0073, яку поміщено до спеціального упакування №WAR 1870087;
- предмет, зовні схожий на викрутку з рукояткою жовто-чорного кольору, яку поміщено до спеціального упакування №PSP 1345448.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.
Слідчий суддя: