Справа № 724/2501/23
Провадження № 2-а/724/48/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді: Ковальчук Т.М.
за участі:
секретаря судового засідання: Сенік М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хотин Чернівецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
31 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою доГоловного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАД №141487 від 15 вересня 2023 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. по справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121 КУпАП.
Крім того, одночасно в позовній заяві позивач просив про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку на оскарження постанови серії БАД № 141487 від 15 вересня 2023.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 13.11.2023 року поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито провадження у справі з призначенням справи до судового розгляду.
Однак, до початку розгляду справи по суті, представник відповідача ГУНП в Чернівецькій області Верешко І.В. надіслав до суду заяву про залишення позову без розгляду через пропущення позивачем строку звернення до суду, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений ч.2 ст.286 КАС України, оскільки позивач про порушення своїх прав, свобод чи інтересів дізнався саме 15.09.2023, а не 30.10.2023, як стверджує позивач у позові, даний факт підтверджується відео з боді камери поліцейських, на якому зафіксовано як поліцейський повідомляє позивача про те, що відносно нього буде складена оскаржувана постанова за ч.5 ст.121 КУпАП, натомість позовна заява датована 31.10.2023, тобто із пропущенням десятиденного строку на оскарження.
Крім того, з витягу з Інформаційно - телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» вбачається, що позивачем 25.09.2023 року було сплачено штраф у розмірі 510 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представник Боднарюк В.І. в судове засідання не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно в установленому законом порядку, просив розглянути клопотання за відсутності представника ГУНП (а.с.32-33).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши подану представником відповідача заяву та дослідивши додані до неї письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.
Так, ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Згідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 КАС України).
Згідно із п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Крім того, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що під час відкриття провадження по справі судом вирішувалося питання про поновлення позивачу строку звернення до суду та в ухвалі суду від 13.11.2023 року зроблено висновок, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з даним позовом з поважних причин, поновлено останньому строк звернення до суду та відкрито провадження по справі (а.с.15).
Проте, 21.11.2023 від представника відповідача до суду надійшла заява про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки позивач звернувся до суду з пропущенням строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, зважаючи на те, що позивач про порушення своїх прав, свобод чи інтересів дізнався саме 15.09.2023, а не 30.10.2023, як стверджує позивач у позові, даний факт підтверджується відео з боді камери поліцейських №МОVА0076, на якому зафіксовано як поліцейський повідомляє позивача про те, що відносно нього буде складена оскаржувана постанова за ч.5 ст.121 КУпАП, натомість позовна заява датована 31.10.2023, тобто із пропущенням десятиденного строку на оскарження.Крім того, з витягу з Інформаційно - телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» вбачається, що позивачем 25.09.2023 року було сплачено штраф у розмірі 510 грн, що підтверджується належними доказами по справі.
За клопотанням представника позивача Боднарюка В.І. судове засідання 23.11.2023 було відкладено для ознайомлення останнім з матеріалами справи, зокрема із долученим представником відповідача відеодиском до відзиву.
30.11.2023 року представником позивача надано відповідь на відзив в якому зазначає, що наданий до відзиву відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки в оскаржуваній постанові посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис відсутній (а.с.44-45).
Щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду з причин пропуску позивачем строку звернення до суду, представником позивача у відповіді на відзив жодних доводів не зазначено.
Відтак, на переконання суду, у межах даної справи, висновок суду в ухвалі від 13.11.2023 про наявність підстав для відкриття провадження у справі був передчасним, оскільки об'єктивне дослідження обставин щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду відбулося після аналізу обставин, викладених у відзиві на адміністративний позов та у клопотанні про залишення адміністративного позову без розгляду.
Так, доводи позивача зводяться до того, що строк оскарження постанови пропущений ним з поважної причини, так як копію постанови він не отримував, а про її існування дізнався лише після ознайомлення його представником в суді з матеріалами адміністративній справі відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд враховує, що зі змісту постанови серії БАД №141487 від 15.09.2023 року у графі: "Копію постанови мною отримано" належним чином зафіксовано відмову позивача від отримання примірника такої постанови.
Так, відмова від підпису в постанові та від отримання її копії не може впливати на 10-ти денний строк подачі позовної заяви. Позивачем позовна заява була подана до суду 31 жовтня 2023 року з пропущенням десятиденного строку.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Аналогічна правова позиція стосовно обрахунку строків, встановлених для звернення до суду за захистом прав у справах про адміністративні правопорушення, висловлена Верховним Судом у постанові від 18 січня 2019 року (справа № 576/1434/17).
Більше того, копія постанови про адміністративне правопорушення була направлена Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області позивачу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 18.09.2023 вих.№7044 та останнім було сплачено штраф 25.09.2023, що підтверджується належними доказами у справі (а.с.34).
Інших підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 не надано, а тому підстави для поновлення такого строку відсутні.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Зважаючи на обставини справи у співвідношенні з правовим регулюванням спірних відносин, суд приходить до переконання щодо необхідності залишення позову без розгляду, оскільки позивачем не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від його волі, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.
Керуючись ст.ст.121,122,123, 240, 248, 256, 286 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. М. Ковальчук