Справа № 645/7218/23
Провадження №1-кс/645/1468/23
Іменем України
20 грудня 2023 року м. Харків
Слідчий суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 120236220000705 від 14.12.2023 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
встановив:
15.12.2023 року засобами поштового зв'язку прокурор Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час огляду місця події від 13.12.2023 за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд, буд. 2, біля під'їзду 1.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 13.12.2023 року о 23 год. 17 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що о 23 год. 16 хв. за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд, буд. 2, біля під'їзду 1, виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який мав при собі речовину схожу на наркотичну. За даним фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120232262200000705 від 14.12.2023 року, за ознаками ч. 1 ст. 309 КК України. Виявлено та вилучено: чохол від мобільного телефону в деталях якого поміщено заборонену обігом в Україні речовину, схожу на наркотичну та поліетиленову плівку чорного кольору до якої прикріплено прозорою липкою стрічкою маркування, яку поміщено та опечатано до сейф пакету WAR1189015, виготовленого з полімерного матеріалу прозорого кольору, без видимих пошкоджень, на якому є пояснювальний надпис, а саме: виконаний друкований текст - стійким барвником чорного кольору «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» з підписами учасників ОМП.
Прокурор зазначає, що враховуючи, що вказані речі (предмети) мають доказове значення за даним кримінальним провадженням, зможуть сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а також мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування. Крім того, на даних предметах могли зберегтися сліди вчинення кримінального правопорушення, вказані речі будуть направлені для проведення відповідних експертиз, що має важливе значення для проведення досудового розслідування. Вказані предмети (речі), що вилучені під час огляду місця події від 13.12.2023 за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд, буд. 2, біля під'їзду 1, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Також прокурор зазначає, що відібрано пояснення у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (м.т. НОМЕР_1 ), який пояснив, що на форумі «Лігалайзер» він виграв наркотичну речовину «ЛСД», після чого в чаті Телеграм надіслав відправнику координати отримання посилки, а саме: поштомат № НОМЕР_2 , розташованого за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд, 3/5, яку забрав з вказаного поштомату 13.12.2023 року о 22 год. 50 хв. для подальшого власного споживання.
На підставі викладеного та зважаючи на те, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, а завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів, у зв'язку з чим прокурор клопоче про накладення арешту на вказані речі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, просив про розгляд клопотання за його відсутність. Неприбуття слідчого/прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, вважає, що в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити, з наступних підстав.
Як вбачається з наданих матеріалів, у провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 120236220000705 від 14.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст. 309 КК України.
Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а саме - можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України , які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що особа, що подала клопотання про арешт майна, не довела необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а саме - можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
Керуючись ст. ст.167, 170- 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 120236220000705 від 14.12.2023 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1