Справа № 643/3865/23
Провадження № 2/643/1601/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2023 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Афанасьєва В.О.,
за участі секретаря судових засідань Ткаченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі заповіту від 09.02.2011, реєстр. номер 8-196, посвідченого державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори Литвиненко Ю.Ю. За цим заповітом ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла позивачу ОСОБА_1 усе своє майно, де б таке де було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належатиме їй і на що вона за законом матиме право. До складу спадкового майна, зокрема, належало право спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Ця квартира відповідно до свідоцтва про власності на житло № НОМЕР_1 від 06.03.1998, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, належала на праві спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Спадкодавиця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 22.04.2021Харківським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків). На момент смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 її син ОСОБА_1 хворів на двобічну вогнищеву пневмонію, спричинену збудником Covid-19, що підтверджується довідкою лікаря-терапевта Харківської міської поліклініки №18 Харківської міської ради Пономаренко З.Д. від 09.05.2023. Хвороба позивача та його лікування на момент відкриття спадщини по смерті ОСОБА_3 також підтверджується рентгенограмою від 19.04.2021 (знімок № 1561 від 19.04.2021), та КТ-сканами грудної області, виконаного мультиспіральною комп'ютерною томографією на базі міської клінічної лікарні №2 (м. Харків, пр-т Московський, 197). Так, зокрема, висновок за результатами КТ-сканування грудної клітини від 23.04.2021 свідчить про те, що у позивача станом на 23.04.2021 спостерігалась картина двостороннього запалювального процесу, що може відповідати критеріям CO-RADS-5, обсяг пошкодження легеневої тканини станом на 23.04.2021 складав 20-25%. З довідки лікаря-терапевта Харківської міської поліклініки № 18 Харківської міської ради Пономаренко З.Д. від 09.05.2023 вбачається, що позивач перебував на амбулаторному лікуванні двобічної вогнищевої пневмонії, спричиненої клінічно ідентифікованим збудником Covid-19 з 19.04.2021 по 04.05.2021. Хвороба позивача на коронавірусну інфекцію Covid-19, спричинена нею двобічна вогнищева пневмонія та смерть матері суттєво вплинули на позивача. Навіть після одужання від коронавірусної інфекцїї позивач тривалий час відчував на собі наслідки перенесеної двобічної вогнищевої пневмонії, його загальний фізичний стан був вкрай ослаблений, а психоемоційний стан пригнічений. Найбільш відчутні наслідки перенесеної хвороби зберігались понад півроку після одужання від Covid- 19, перенесена позивачем хвороба легенів спричинила відчуття хронічної втоми, ускладнене дихання та задишку, біль у суглобах та задишку, проблеми з пам'яттю та концентрацією. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України установлено карантин з 1 серпня до 31 серпня 2020 року. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України карантин та запровадженні обмежувальні протиепідемічні заходи неодноразово продовжувались, востаннє постановою від 19 серпня 2022 року № 928 знесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV- 2, зокрема було установлено до 31 грудня 2022 року на території України карантин. У постановах Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №206/3473/20, у справі № 953/8112/20 зазначено, що дотримання карантинних обмежень запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини. Черговою перешкодою для звернення позивача до нотаріуса задля оформлення права на спадщину по смерті ОСОБА_3 став загальновідомий факт неспровокованої збройної агресії російської федерації проти України 24.02.2022 та Ввезення на всій території України воєнного стану. Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховною Радою України вказаний вище указ було затверджено. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема Указом Президента України № 757/2022 від 7 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, та такий продовжує діяти на теперішній час. В умовах воєнного стану нотаріальні дії здійснювались з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022 р. та змін і доповнень до неї, внесених постановою Кабінету Міністрів України №209 від 06.03.2022 р. На території Харківської області велись активні бойові дії, що спричинило як перерви у роботі нотаріальних контор м. Харкова, так і призупинення роботи Московського районного суду м. Харкова. Постановою державного нотаріуса П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Литвиненко Ю.Ю. від 20.02.2023 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що заява про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 у встановлений законом строк не надходила. У постанові державного нотаріуса також зазначено, що спадкова справа по смерті ОСОБА_3 не заводилась, отже будь-які інші спадкоємці, на чиї права може впливати визначення позивачу додатково строку на прийняття спадщини, відсутні.
13.07.2023 представником відповідача Харківської міської ради наданий відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що відповідач вимоги позову не визнає та просить в його задоволені відмовити.
Мотивуючи заперечення проти позову, представник відповідача зазначає, зокрема, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з дня відкриття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Смерть спадкодавця настала ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отже, позивач мав строк для подачі нотаріусу відповідної заяви про прийняття спадщини до 18.10.2021. В наданих до позовної заяви документах відсутні відомості, що позивач скористався правом звернутися у шестимісячний строк до приватного нотаріуса з метою вчинення відповідної процесуальної дії. Крім того, позивачем не надано усіх доказів, які б підтверджували наявність у спадкодавця - ОСОБА_3 права власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1 . Причини наведені позивачем не є об'єктивними, непереборними та істотними труднощами в розумінні ч.3 ст.1272 ЦПК України, а тому не можуть визнаватися поважними для визначення додаткового соку для прийняття спадщини.
24.07.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому він підтримав позов та наполягав на його задоволенні.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.
Представник відповідача - в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Суд, заслухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи із такого.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 є сином ОСОБА_5
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові. (а.с. 9)
ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі заповіту від 09.02.2011, реєстр. номер 8-196, посвідченого державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори Литвиненко Ю.Ю. За цим заповітом ОСОБА_3 випадок своєї смерті заповіла позивачу ОСОБА_1 усе своє майно, де б таке де було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належатиме їй і на що вона а законом матиме право. (а.с. 8)
До складу спадкового майна, зокрема, належало право спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Ця квартира відповідно до свідоцтва про власності на житло № НОМЕР_1 від 06.03.1998, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, належала на праві спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 10-13)
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо, по-перше, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; по-друге, ці обставини можливо визнати поважними.
Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцеве дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Так, позивач посилається на те, що на момент смерті ОСОБА_3 . 19.04.2021 ОСОБА_1 хворів на двобічну вогнищеву пневмонію, спричинену збудником Covid-19, що підтверджується довідкою лікаря-терапевта Харківської міської поліклініки №18 Харківської міської ради Пономаренко З.Д. від 09.05.2023, рентгенограмою від 19.04.2021 (знімок № 1561 від 19.04.2021), та КТ-сканами грудної області, виконаного мультиспіральною комп'ютерною томографією на базі міської клінічної лікарні №2. (а.с.14-16, 17)
З довідки лікаря-терапевта Харківської міської поліклініки № 18 Харківської міської ради Пономаренко З.Д. від 09.05.2023 вбачається, що позивач перебував на амбулаторному лікуванні двобічної вогнищевої пневмонії, спричиненої клінічно ідентифікованим збудником Covid-19 з 19.04.2021 по 04.05.2021. (а.с. 17)
У постановах Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №206/3473/20, від 12 1 32021 у справі № 953/8112/20 зазначено, що дотримання карантинних обмежень запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.
Черговою перешкодою для звернення позивача до нотаріуса задля оформлення права на спадщину по смерті ОСОБА_3 став загальновідомий факт неспровокованої збройної агресії російської федерації проти України 24.02.2022 та Ввезення на всій території України воєнного стану.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховною Радою України вказаний вище указ було затверджено. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема Указом Президента України № 757/2022 від 7 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, та такий продовжує діяти на теперішній час. В умовах воєнного стану нотаріальні дії здійснювались з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022 р. та змін і доповнень до неї, внесених постановою Кабінету Міністрів України №209 від 06.03.2022 р. На території Харківської області велись активні бойові дії, що спричинило як перерви у роботі нотаріальних контор м. Харкова, так і призупинення роботи Московського районного суду м. Харкова.
Постановою державного нотаріуса П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Литвиненко Ю.Ю. від 20.02.2023 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що заява про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у встановлений законом строк не надходила.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Статтею 13 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За змістом п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Дана позиція узгоджується з постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 (справа №681/203/17-ц, провадження №61-26164св18).
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п.24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі Ейрі»; п.32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п.32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований у практиці Європейського суду з прав людини, отримане, хоча і не оформлене належним чином спадкове майно охоплюється поняттям «майно» у розумінні ст.1 Першого протоколу.
Суд бере до уваги, те, що спадкодавець померла під час дії карантину на території України, позивач довгий час перебував на лікуванні, та введений Президентом України з 24.02.2022 режим воєнного стану в Україні, а також запровадження Постановою Кабінету міністрів України за №164 від 28.02.2022 зупинення на період воєнного стану строку прийняття спадщини, і те, що спадщина після померлої ОСОБА_3 на даний час залишилась відкритою та ніким не прийнята, заяв про відмову від спадщини позивач не подавав.
Крім того, суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки ОСОБА_1 втратить право на спадкування майна за законом, і вказані обставини будуть для позивача занадто надмірним тягарем, при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.
Далі, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 вбачається, що при вирішені питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватися правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приймає до уваги доводи позивача про пропущення строку подання заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини, практику Європейського суду з прав людини, і те, що факт пропуску позивачем строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення останнього від спадкування, відтак суд вважає, що причини, на які посилається позивач є поважними, а тому є підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.
Заперечення представника відповідача суд приймає до уваги, однак такі доводи не спростовують вищенаведених висновків суду.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 25.12.2023.
Суддя В.О. Афанасьєв