"22" грудня 2023 р.
Справа № 642/4684/23
Номер провадження 2/642/1289/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/заочне/
14 грудня 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді- Пашнєва В.Г.,
за участю секретаря- Крамарової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . В день її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 на праві власності. За життя ОСОБА_2 заповіт не складала, а також разом за однією адресою ні с ким не проживала. 09.08.2023 року приватним нотаріусом Харківського міського територіального округу Литвинюк Л.В. було заведено спадкову справа №71065748. 10.08.2023 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після померлої матері, проте приватним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивачка вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини через поважні причини, тому звернулася до суду для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Поважність причин пропуску встановленого строку обґрунтувала наступними обставинами: Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та на всій території України були одночасно встановлені обмежувальні заходи. У зв'язку із цим Позивачка разом із своєю донькою - ОСОБА_3 , якій на той момент виповнилось два роки, виїхали закордон - до Туреччини, де отримала посвідку на постійне місце проживання. Оскільки Позивачка виїжджала закордон одна, тому не мала сторонньої допомоги у догляді за дитиною, що дало б їй можливість звернутися до консульської установи або повернутися в Україну задля оформлення спадщини.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 23.08.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою в порядку загального позовного провадження. Запропоновано позивачу та відповідачу скористатися вимогами ст. 178-180, 193 ЦПК України.
Ухвалою від 22.11.2023 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник Харківської міської ради до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати Позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . За життя ОСОБА_2 заповіт не складала, а також разом за однією адресою ні с ким не проживала.
Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).
Враховуючи положення ст. 46 та ст. 1220 ЦК України, суд дійшов висновку, що часом відкриття спадщини у вказаній справі вважається день смерті особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.08.2023 року приватним нотаріусом Харківського міського територіального округу Литвинюк Л.В. було заведено спадкову справа №71065748, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №73522059.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Враховуючи наведені приписи, граничним строком для подання Позивачем заяви про прийняття спадщини було 24.10.2022 року.
10.08.2023 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після померлої матері, проте приватним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується постановою про відому у вчинені нотаріальної дії від 10.08.2023 року.
Указом Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 N 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Суд приймає до уваги, що 17.04.2022 року Позивачка разом із своєю донькою - ОСОБА_3 виїхали до Туреччини, що підтверджується копією закордонного паспорта Позивачки з відміткою про виїзд закордон та посвідкою на постійне проживання.
В подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" продовжувалися строки дії воєнного стану в Україні, востаннє Указом Президента України N 573/2022від 12.08.2022 з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 листопада 2022 року N 2738-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07 лютого 2023 року N 2915-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16 викладено правову позицію, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Суд виходить з того, що з урахуванням введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні воєнного стану та перебування Позивачки з маленькою дитиною тривалий час закордоном у зв'язку з військовою агресією рф, у Позивачки виникли об'єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини. Оскільки причини пропуску Позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини були об'єктивними, тобто такими, які не залежали від її волі, їх слід вважати поважними.
Враховуючи те, що з незалежних від позивача причин, остання була позбавлена можливості скористатись своїм правом на подання заяви про прийняття спадщини в шестимісячний строк, визначений ст. 1270 ЦК України, суд вважає що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір.
На підставі викладеного, ст. ст. 15, 16, 1268-1270, 1272, 1273 ЦК України, керуючись ст. 3-5, 12-13, 81, 258, 268, 272, 280-282, 353 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк у два місяці, з дня набрання цим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: Україна, 61003, Харківська область, місто Харків, Майдан Конституції, будинок 7) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 22.12.2023.
Суддя: Вячеслав ПАШНЄВ