20.12.2023
Справа № 642/6811/23
Провадження № 3/642/2229/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в/ч НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
22.11.2023 року до Ленінського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали із Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 20.12.2023 об'єднано в одне провадження справи № 642/6813/23 3/642/2230/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та № 642/6811/23 3/642/2229/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, присвоївши їм загальний номер справи №642/6811/23, провадження №3/642/2229/23.
15.11.2023, водій ОСОБА_1 о 12 год. 45 хв. за адресою: м. Харків, провул. Хорошевський, буд.21, керував транспортним засобом «Volkswagen Т4», державний номерний знак « НОМЕР_2 » з ознаками алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 7510 №545, що зафіксовано на відео фіксацію. Результат огляду 0,91 проміле. ОСОБА_1 вчинив правопорушення повторно протягом року.
15.11.2023, водій ОСОБА_1 о 12 год. 45 хв. за адресою: м. Харків, провул. Хорошевський, буд.21, керував транспортним засобом «Volkswagen Т4», державний номерний знак « НОМЕР_2 », будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року.
ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП та п. 2.1 А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явився, про дату та час розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, заяви про відкладення розгляду справи суду не надавав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Виходячи з правових норм ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд дійшов висновку, що неявка до суду особи, стосовно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, направлена на затягування розгляду справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтіми 126,130 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, а тому, суд дійшов висновку розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 ..
У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП, ч.5 ст.126 КУпАП повністю доведена та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
1) даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД №223257, ААД №604073 від 15.11.2023, які складені у відповідності з вимогами ст.256 КУпАП та містять необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративних правопорушень, які призвели до порушення ПДР України;
2) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, яким підтверджується, що 15.11.2023 об 13 год. 05 хв. водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «ОНД» для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак від проходження огляду в закладі охорони здоров'я останній відмовився;
3) постановою Жовтневого районного суду м. Харкова №639/3331/23 від 31.07.2023;
4) актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.11.2023, де зафіксовані результати огляду ОСОБА_1 - 0,91 проміле;
5) рапортом інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Середи В., в якому зазначено, що під час патрулювання у складі екіпажу 3051 за адресою: м. Харків, провул. Хорошевський, 21 зупинено транспортний засіб «Volkswagen Т4», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_1 згідно п. 5 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 №545, що зафіксовано на відео фіксацію. Результат огляду 0,91 проміле. Також виявлено, що водій був позбавлений права керування та повторно протягом року вчинив правопорушення, внаслідок чого складений протокол за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.
7) постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС№7198524, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.126 КУпАП;
8) даними відеозаписів, які міститься в матеріалах справи.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною 4 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд настан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених дозастосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Водій ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на місці зупинки транспортного із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 7510 №545, що зафіксовано на відео фіксацію. Результат огляду 0,91 проміле, що підтверджується сукупністю досліджених письмових доказів по справі про адміністративне правопорушення, чим порушив вимоги пункту 2.9 а ПДР України.
Частиною 2 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, яку повторно протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за таке правопорушення.
Вимогами ст.68 Конституції України визначено, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Крім того, відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно зпостановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки, транспортний засіб «Volkswagen Т4», державний номерний знак « НОМЕР_2 », не належить водієві ОСОБА_1 , а належить громадянці ОСОБА_2
Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних бази «Інформаційний портал Національної поліції України» отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 03.03.1996, що підтверджується відповідними довідками інспекторів ВАП УПП в Харківській області.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Враховуючи вищевикладене, вважаю необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення за ч.2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк три роки; за ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохста неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом без вилучення транспортного засобу. Вилучення транспортного засобу не застосовується, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не є власником транспортного засобу, яким керувала.
На підставі ст. 36 КУпАП на правопорушника необхідно остаточно накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2023 року 2684 грн.), що складає 536,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000, 00 грн. (тридцять чотири тисячі) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без конфіскації транспортного засобу.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років.
Згідно положень ст. 36 КУпАП, остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800, 00 грн. (сорок тисяч вісімсот) грн. (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) (отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Холодног/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA088999980313101206000020656, код 22030101, ЄДРПОУ 37874947).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Г. Пашнєв